Чотири успішні історії життя закарпатських ромів (циган) стали приводом для обговорення проблем,з якими стикаються волинські представники цієї нації. Чи є у нашому суспільстві певні запитання та упередження до ромів – про це говорили учасники кіноклубу Docudays UA,що діє при обласній науковій бібліотеці.
Зазначимо,що фільмотека кіноклубу Docudays UA складається з актуальних документальних фільмів,які порушують проблемні теми у сфері захисту прав людини – особистої свободи,людської гідності,рівності та дискримінації.
Завідувачка відділу читальних залів книгозбірні Жанна Литвина розповіла,чим відрізняється просто перегляд фільму від їх кіноклубу: «Кожна наша така зустріч супроводжується обговоренням з різними фахівцями. І під час цих дискусій знаходяться відповіді на ті проблеми ,що виникають в нашому суспільстві. Цього разу ми переглядали документальний фільм «Ромська мрія».
Традиційно,після перегляду фільмів учасники кіноклубу спілкуються у рамках проекту «Жива бібліотека». У ролі унікальних «книжок» були представники ромської громади Луцька,а також науковці,які вивчають історію цього народу та правозахисники,які знають,як їм допомогти.
Тетяна Логвінюк – голова ВОГО «ТЕРНЕ РОМА»,на запитання чи є серед волинських ромів схожі приклади успішних родин,відповідає: «Дивлячись,що ви маєте на увазі під словом «успішний». Так,у нас є родини,де дітки навчаються,батьки працюють. Тому,усе це відносне».
Прикладом цих слів був вірш Лесі Українки,прочитаний ромською дівчиною,в перекладі з української Михайла Козимиренка.
Галина Марчук займається вивченням голокосту ромів під час Другої світової війни: «Так,у нашому суспільстві є певне особливе ставлення до ромів. Ми їх сторонимося,а вони – нас. Ромська громада більш закрита,ніж інші народності у нас. Але вони живуть тут з діда-прадіда. І вважають Україну своєю батьківщиною,вони є громадяни цієї країни. А тому долучаються до всіх процесів,які відбуваються в нас. Наприклад,зараз дуже багато ромів воюють в АТО,захищають наш спокій . Хоча самі вони все ж незахищені у нашій країні (не мають документів,реєстрації). Тому треба доносити цю інформацію першою чергою до них самих,також до громади,до влади,щоб їм сприяти і допомагати і сприймати як до членів нашого суспільства».
«Чому ми їх остерігаємось – тому що не знаємо нічого про історію цієї етнічної громади на території нашої області,– розповідає історик Оксана Сущук. – Велика ромська трагедія була під час голокосту,який організував гітлерівський уряд проти них. Це були масові вбивства циган. Зараз важко віднайти будь-які свідчення. Єдиний пам’ятний знак,що залишився з тих років – це в селі Видерта Камінь-Каширського району».