Про це йдеться на сайті Федерації боксу України.
 
– Тетяно,ти перша виборола ліцензію на олімпіаду в Туреччині. Чи важко тобі було дійти до цієї перемоги?
 
– Я дуже довго готувалася до цього турніру,і чесно кажучи,мені прикро,що не дійшла до фіналу. Мені довелось провести дуже важкі чотири поєдинки і поборотися за 3 місце,але все одно залишилась задоволена собою,адже виборола ліцензію на Олімпійські ігри.
 
– Можна сказати,що тобі допомогла британка Ніколь Адамс,яка,до речі,також поїде на Олімпіаду цього року?
 
– Це дійсно так. Завдяки їй ліцензія перейшла до мене автоматично. За результатами чвертьфінальних поєдинків Ніколь вийшла у півфінал,таким чином гарантувавши мені щасливий квиток до Ріо.
 
– На твоєму рахунку є перемоги на чемпіонаті Європи у 2009 році,ти – бронзова призерка чемпіонату світу у 2010 році. Чи планувала ти поборотися за перемогу на Олімпіаді у 2012 році? Що не вдалося?
 
– Так,я планувала брати участь у Олімпійських іграх 2012 року. На жаль,у той час був лише один ліцензійний турнір – чемпіонату світу,де було дуже важко вибороти ліцензію. Мені це не вдалося,бо я боксувала із сильними,досвідченими суперницями. Гадаю,мені треба було краще підготуватись,більше тренуватись. З кожним роком рівень жіночого боксу росте,а це значить,що і серед прекрасної статі є кваліфіковані дівчата. Можна з впевненістю сказати,що поступово жіночий бокс виходить на один рівень з чоловічим.
 
– Яку роботу над помилками ти зробила,щоб перемогти на цих Олімпійських іграх?
 
– Наразі я знаходжусь на Олімпійській базі у Конча-Заспі,де ми усі важко та посилено тренуємось. Звичайно,тренери дивляться на наші помилки,коригують їх. Іноді ми і самі бачимо,де треба підтягнути,де більше викластись.
 
– Ти – перша дівчина,яка представлятиме Україну на Олімпійських іграх. Для тебе це є мотивацією,чи відчуваєш ти велику долю відповідальності?
 
– Звичайно,для мене це велика відповідальність. Я розумію,що треба докласти багато зусиль,не жаліти себе на тренуванні та підготуватися морально,аби повернутися з перемогою. Викладатимусь на усі сто відсотків!
 
– Чому тільки одна представниця жіночої збірної з боксу поїде на олімпіаду? Що не вдалось іншим дівчатам?
 
– В жіночому боксі,на жаль,є лише три вагові категорії: 51,60 та 75 кілограм. Тому важко здобути ліцензію,бо в кожній країні є тільки один шанс,окрім Китаю та Марокко – у них є по три ліцензії. Велика кількість учасників на чемпіонаті Європи створює велику конкуренцію,тому інші дівчата не змогли вибороти перемогу та поїхати до Бразилії.
 
– Як проходить робота з тренерами? Яку програму вони для Вас підготували напередодні олімпіади?
 
– Працюємо на усі сто відсотків! У мене є спаринг-партнери,з якими ми напрацьовуємо комбінації,удари,зміщення. І мені доводиться працювати важче ніж їм,бо на мені лежить відповідальність – підготовка до важливого спортивного заходу. Наразі у нас два тренування на день: вранці та ввечері,тобто намагаємось тримати себе у належній формі.
 
– Які у тебе плани після Олімпійських ігор? Чи плануєш далі продовжити заняття боксом?
 
– Усе залежить від того,як я виступлю на Олімпіаді. Сподіваюсь,що зможу перемогти,адже для мене це важливо – довести собі,що я це можу. Також думала про тренерську діяльність,можливо буду тренувати майбутніх чемпіонів. Але поки не заглядаю дуже далеко,бо все може змінитися і я ще залишусь у складі Національно збірної.
 
– Цікаво дізнатись яке хобі у дівчини,яка займається спортом,окрім боксу?
 
– Я полюбляю готувати. Тобто можна сказати,що кулінарія іноді відволікає мене від усього іншого. Окрім того,я цікавлюся фотографією.