Стало відомо, як відбулася прощальна служба скандального волинського священика УПЦ МП Михайла Яворського, яка відбулася у неділю, 3 березня, у церкві села Лобачівка, що на Горохівщині. Про це пише Район.Горохів.
Так, настоятель Свято-Троїцької церкви у Лобачівці Горохівського району після рішення громада приєднатися у ПЦУ попросив дати йому можливість відправити прощальну службу. Як виявилося потім, священик не мав наміру ні з ким прощатися.
На лобачівську парафію призначили тимчасового священика з села Скрилогове. Після прощальної служби, яку просив настоятель Михайло Яворський, запланували провести першу службу українською мовою.
Нагадаємо, громада Свято-Троїцької церкви села Лобачівка минулої неділі, 24 лютого, провела збори, на яких 176 осіб висловилися за зміну підпорядкування. Опісля ініціативна група отримала розпорядження від митрополита Луцького і Волинського Михаїла про включення у клір Волинської єпархії ПЦУ.
Священик з села Скриголове на подвір’ї був сам з парафіянами, але стало зрозуміло, що щось не те, коли до церкви один за одним прибули берестечківський благочинний Дмитро Петрущак, священик з сусіднього села Волиця-Лобачівська Юрій Шишко та священик зі села Горішне Петро Борисов.
Тож він у свою чергу на допомогу покликав берестечківського благочинного ПЦУ Володимира Курчина, який був і минулого разу на зборах. Також був присутній отець Роман, який теж був минулого разу.
«Голова сільської ради декілька разів просив отця Михайла, щоб той вийшов, але він не захотів. Нарешті люди мусили зайти в храм, хоч і просили, щоб це все відбувалося на подвір’ї, бо розуміли, що не обійдеться без лайки і криків. Так і було. Кричали, сварилися. Священик зачитував якесь послання до сільського голови, ніким не підписане, а просто надруковане.
Там йшлося про те, що збори були нелегітимними, бо їх не організовував священик, а мав ніби він це робити. Вони трактували, що це збори територіальної громади, а вони вважають, що то не є громада парафіян, вони поділили вже парафію на тих, які ходять до церкви, і тих, що не ходять. Але люди гукали, що на церкву всі гроші здають», – розповідає місцева жителька.
За словами очевидиців, хористи у свою чергу кричали, не давали слово священикам і секретарю зборів, яка хотіла зачитати розпорядження, яке видав громаді Михаїл. Зміст документа зачитали на вулиці, але в храмі не змогли розказати решті, бо прихильники Яворського вигукували, що «розпорядження незаконне», «збори були неправильними», і що «ви не маєте права ні на що».
«Володимир Курчин сказав громаді кілька слів про те, що збори були правомірними, і передав вітання від митрополита Михаїла. Присутні почали аплодувати. Опісля люди повиходили з церкви і Яворський нарешті вийшов до них. Хористи у той час закрилися в храмі таким чином, що не можна було відкрити двері.
Священик із села Скриголове хотів зайти в церкву, аби нарешті почати богослужіння. Люди натовпом йшли, хотіли відкрити двері, але не вдалося. Місцеві хлопці сходили за інструментами, збили замка і відкрили двері. Хористи в той час кричали, що це відбувається «рейдерське захоплення». Парафіяни з новим настоятелем таки зайшли в храм, де й відбувся подячний молебень українською мовою», – каже жителька Лобачівки.
Священик оголосив, що в найближчу неділю відбудеться служба на 8:00, почали робити інвентаризацію у церкві, почепили нові замки.
«Вирішили, що за церквою треба наглядати. Обрали старосту і сторожа. Бо протягом минулого тижня з церкви багато що виносили і вивозили. Отець Михайло Яворський говорив парафіянам, що хоче прощальної служби, але з церкви виносили книжки, і щось вантажили в бус. Що саме – люди навіть не бачили», – аргументувала співрозмовниця.
За свідченнями жителів Лобачівки, упродовж тижня прихильники Яворського збирали свої підписи, бо вважали, що тільки їх збори можуть бути правомірними. Їм пояснювали, що все правомірно, що було оголошення і всі його бачили і могли прийти висловити свою думку. Вони просто втратили свій шанс, бо не проголосували. Вимагали в сільського голови дати їм церковну хату, щоб вони там молилися, бо «в них забрали церкву». Їм відмовили.
Місцеві вважають, що ці «митарства» ще довго не закінчаться, тож за церквою будуть наглядати.
Нагадаємо, Михайло Яворський неодноразово заявляв, що люди виступають проти нього, хоча парафіяни пропонували і навіть просили підтримати їх рішення змінити підпорядкування храму. Ще раніше отець Михайло всіляко перешкоджав процесу волевиявлення і робив скандальні заяви, що ПЦУ – це сатанинська церква.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook
1 Comment
Якесь дуже предвзяте відношення! Вам не здається, що автор статті надто зацікавлена? А це свідчить про те, що інформація висвітлена далеко не об’єктивно!
Як, священика, який служив у селі більше 20 років й усіх влаштовував раптом стали називати “Яворським”, лише через те, що не розділяють його поглядів. Він народився і живе в Україні, протягом війни на сході, засуджував дії російської влади і Кирила, як патріарха. Він відкрито говорить про те, що не хоче й не підпорядковується рпц, але переходити в ПЦУ не хоче, і це його право. Його погляди поділяє значна частина села, яка теж має право відвідувати церкву й богослужіння на чолі того священника, якого хочуть. І лише через те, що їх погляди не співпадають з вашими, ви не можете їх засуджувати.
Якщо ми толерантне правове суспільство, то маємо приймати будь-яку точку зору. Можете її не поділяти, але поважати зобов’язані!
Розумію, є дійсно промосковсько налаштовані люди десь по Україні, але жителі села Лобачівка до них не відносяться, ви й самі це знаєте! Не можна судити по тому, що люди не хочуть переходити, і називати їх сепаратистами!! Вони такі самі жителі села, українці, прихожани й православні християни! І вимірювати чия церква правильніше не вам.
А якщо ви такі демократичні, то потрібно помирилися й поділити церкву між двома частинами громади. Нехай кожен залишиться при своїй правді. І всі повинні бути задоволені.
Чи такі дії порушать пропаганду?
Можна домовитися людям одного села. Їх же теж більше 200. Яке ви маєте право забороняти проводити служби?
І, рекомендація, автору (точніше авторці) – полегше, не варто нав’язувати свою точку зору іншим. Цим ви від Гітлера нічим не відрізняєтеся.
Шукайте компроміси. І як би не було важко, з повагою відносьтесь до старших, навіть тоді, коли ви не розділяють їх поглядів. Ви, ніби, журналістка.