«Є Конституція!» – перші слова тодішнього голови Верховної Ради Олександра Мороза після прийняття Основного Закону України.

28 червня 1996 року о 9 год 18 хв після 24 годин праці (із них останні 14 – без будь-якої перерви) Верховна Рада ІІ скликання прийняла і ввела в дію Конституцію.

Ухваленням української Конституції, депутати фактично за добу відпрацювали пленарний тиждень.

Наприкінці червня депутати мали 161 готову статтю і їх винесли на остаточне затвердження. Потрібно було зібрати 300 голосів на кожну зі 161 статтей.

Понад 2000 тисяч зауважень та пропозицій до кожної зі статтей. Всі вони поступово ставилися на голосування, і кожен з їхніх авторів міг висловлювати свої міркування.

Близько 180 депутатів Ради були лівої орієнтації — комуністи, соціалісти й селяни, які прийшли ще з радянських часів. Але набрати 300 голосів за Конституцію було необхідно.

«Процес тривав складно, але врешті-решт ми дійшли до погодженості. Протягом доби, думаю, у свідомості й світогляді майже всіх лівих відбулися тектонічні зсуви — багато з них усвідомили, що вони творять історію народу, до чого вивела їх доля. Багато з них голосували за Конституцію, при тому, що їх попереджали і погрожували, що вони більше не будуть депутатами і членами своїх партій. Усі депутати зійшлися на тому, що вони представляють український народ. Тож про які договорняки на той час могло йтися», – розповідав один із авторів Конституції України, професор Віктор Мусіяка.

«Батьком» Конституції незалежної України називають народного депутата Михайла Сироту.

За 6 років – з 1990 до 1996 – пропонували 15 проектів Конституції України (якби редакцію Конгресу українських націоналістів прийняли, Крим не став би Автономною республікою, а був би 25-ю областю).

28 червня – День Конституції України – є єдиним державним святом, яке закріплене в самій Конституції України.

Чинна Конституція України складається з 15 розділів та 161 статті.

За 21 рік до Конституції України внесли 6 змін. Востаннє вони були внесені 2 червня 2016 в частині правосуддя.