Нагадаємо,фестиваль тривав 26-27 серпня у Луцькому замку та пивному клубі «Майдан». Вже декілька років поспіль кошти,зібрані під час цього заходу,йдуть на благодійність,- пише ІА Волинські Новини.Вхідний квиток був благодійним внеском на лікування волинського музиканта Сергія Ленартовича. Мінімальна сума – 20 гривень. Всі охочі могли кинути в скриньку й більше.Організатор фестивалю – Волинська обласна громадська організація «Луцький джаз-клуб»,очільник якого Олег Баковський направду титанічними зусиллями популяризує в Луцьку джаз.До слова,незмінним головним партнером фестивалю залишається Генеральне консульство Республіки Польща. Власне,співорганізатор фестивалю – консул Кшиштоф Савіцкі – сам не раз брав до рук саксофон і грав на фестивалях,і ніколи не приховував особливого ставлення до джазу.Вчора в стінах замку Любарта зібралося декілька сотень лучан,які вирішили суботній вечір присвятити якісній музиці. А про те,що вона саме така говорить рівень музикантів,яких запросили до участі. Головною родзинкою заходу став виступ колективу SondeCuba,учасники якого є лауреатами музичної премії Греммі. Це – Алексіс Хареро (тімбалес) та Еліо Родрігес (перкусія).
 

Ще один з учасників Роланд Гжегош Абреро Криштофек (контрабас) має польське коріння – його мама полячка. Але народився він в Гавані,де жив до 20 років. Нині він мешкає в Польщі. Норман Котлофграв на фортепіано.
 

Є серед учасників колективу і двоє українців. Зокрема,це – волинянин Тарас Баковський,який нині навчається і працює у Вроцлаві. Саме він і привіз всіх музикантів та об’єднав їх. Ще один українець у колективі – трубач Олександр Тєлєпнєв,з яким Тарас Баковський познайомився ще під час навчання у Києві.
 

Музиканти часто гастролюють Європою,особливо в Німеччині. В Україні більшість з них до сьогодні не були. І Україна для них почалася якраз з Луцька.
 

ІХ джазовий фестиваль зібрав чимале коло поціновувачів хорошої музики. В теплій,дружній атмосфері,тихої серпневої ночі над замком Любарта лунали класичні і авторські джазові мотиви. Дехто – насолоджувався музикою,споглядаючи зорі. Дехто не міг спокійно слухати й танцював під запальні ритми.
 

Завершився фестиваль джазової музики вогняним шоу,під час якого запалили літери з назвою фестивалю.