Втім, уже в першому таймі «Волині» вдалося нав’язати суперникам свою гру. Обидві команди, розуміючи ціну перемоги у поєдинку, не надто ризикували під час атакувальних дій. Хороша гра у захисті не давала гравцям «Сталі» створити хороші моменти, однак періодично і лучани доволі відчутно притискали опонентів до власного штрафного майданчика. Найкращий момент для взяття воріт у першому таймі волиняни втратили у середині тайму: після флангової подачі Романюка позицію у центрі карної зони суперників виграв Мемешев, однак нормально пробити головою у боротьбі із захисником йому не вдалося – повз ворота. А на перерву команди пішли за справедливих 0:0 на табло.
 
У другому таймі команди забігали набагато активніше, і на полі «Метеора» пішла гра на зустрічних курсах. Треба визнати, що спочатку більшою активністю відзначилися гравці «Сталі», однак небезпеку біля власних воріт після моментів суперника Артем Кичак і захисники успішно нейтралізували. А у середині тайму свою найкращу можливість для того, аби відкрити рахунок у матчі, втратили волиняни. Втім, удар Горопевшека з меж штрафного майданчика блокував захисник господарів.
 
Господарі поля досить швидко використали свої кадрові резерви, показуючи наміри взяти три очки у цьому матчі. Ближче до кінця матчу гравці «Сталі» вдавалися і до футбольних хитрощів, однак арбітр матчу швиденько покарав Каленчука за симуляцію у нашому штрафному майданчику. Наприкінці гри гравці «Волині» забігали ще активніше, однак… пропустили на 87-й хвилині матчу. Прикра помилка нашого захисту під час створення штучного офсайду «вилилась» у вихід віч-на-віч з Кичаком, який впевнено реалізував свіженький Карі-Карі – 0:1. А коли лучани навіть попри втому пішли рятувати матч, легіонер «Сталі» в доданий арбітром час знову вирвався на побачення з нашим голкіпером, і вирішив долю зустрічі. 0:2 – прикра поразка у грі, яку “Волинь” точно не повинна була програти.