Так воно й сталось. За даними екзит-полу,проведеного авторитетною соціологічною групою «SOCIS» на замовлення Комітету виборців України,на довиборах у Чернігові кандидат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Березенко набрав 31,4% голосів,кандидат від партії «УКРОП» Геннадій Корбан – 17,1%. Офіційні дані підрахунку голосів,які в онлайн-режимі можна відстежувати на сайті Центральної виборчої комісії,цю тенденцію зберігають. І змінити її навряд чи вдасться. Адже такої високої концентрації громадських активістів,народних депутатів (понад 150!) і правоохоронців на одному виборчому окрузі новітня історія України ще не знала.

Вся країна спостерігала за перипетіями виборчої кампанії у Чернігові,де в непримиренній сутичці зійшлися кандидати від двох трендів,двох фінансово-промислових груп,одна з яких сьогодні при владі,а друга – у провладній опозиції. 45-річний «головний рейдер країни» Геннадій Корбан проти 31-річного «завгоспа Президента» Сергія Березенка. Гроші проти адмінресурсу з грошовим підкріпленням. Перемогла молодість.

Чи вказує це на тенденцію оновлення в політиці й житті? Навряд. Адже Сергій Березенко,попри молодий вік,уже встиг побувати депутатом Київської міської ради від блоку «космічного мера» Леоніда Черновецького,а ще він – племінник колишнього лідера партії УРП «Собор» Анатолія Матвієнка і земляк Петра Порошенка,родом із Вінниці. Голосувати за нього агітували бюджетників. З людьми також підписували так звані соціальні угоди із п’яти пунктів,у яких обіцяли значне поліпшення їхнього життя. Сам факт використання цієї виборчої технології жодним чином не порушує законодавства. Вперше її застосував 42-й президент США Білл Клінтон у 1992 році,коли запропонував американцям договір з виборцями. Але за те,що вони пристали на цей договір (тобто проголосували за нього) Клінтон нічого не платив. Штаб Березенка переплюнув недолугого Білла. Як стверджують конкуренти,щоб «закріпити» угоду вже і зараз,виборцям пропонували по 400 гривень. От саме ці гроші й перекреслюють сам зміст угоди: це й дитині зрозуміло,що,давши гроші,ніхто її виконувати не збирається.

Штаб Геннадія Корбана пішов давнім перевіреним способом: засіяв округ грішми. Усім,хто покаже прописку в паспорті в межах округу,в агітаційних наметах «УКРОПу» роздавали продуктові пайки. Дійшло до того,що пенсіонери,які найбільше їх прагнули отримати,займали черги із 6-ї ранку і вистоювали в них по 10 годин. Міліція прагнула запобігти цьому,але,зважаючи на рішення місцевого суду,який не побачив у роздачі продуктів факту підкупу виборців,відступила. Люди в буквальному сенсі відбивали в правоохоронців машини з продуктами й самі починали їх ділити.

«Мы,не скрывая своих лиц,кормили несчастных людей и шли по подъездам. Мы – партия улицы. И мы будем делать это и дальше. Сразу после выборов продуктовые палатки будут стоять в Виннице у фабрики «Рошен». Чтобы падлы,которые зарабатывают милллиарды,а платят своим работягам копейки,знали свое место»,– написав у «Фейсбуці» бізнес-партнер Геннадія Корбана,а нині народний депутат Борис Філатов.

Сумно. Бо хіба бізнес-структури Коломойського платять своїм трудягам більше? Хіба вони не зберігають свої активи в офшорах? Хіба вони не ухиляються від сплати податків? Ні. Просто одного олігарха заїло,що йому не дали переділити активи інших на свою користь,от він і вирішив помститись Президенту. А де ж тут народ?

Про наміри подбати про народ напередодні виборів у Чернігові заявив Президент. «Дуже важливо – підвищення соціальних стандартів… До кінця року ми маємо індексувати зарплату,індексувати пенсії,не допустити падіння рівня життя людей»,– сказав Петро Порошенко в cуботу в інтерв’ю каналу «СТБ». Що ж,непогане прагнення. Тільки падіння рівня життя людей вже відбулося. Індексувати зарплати й пенсії треба було одразу після того,як майже втричі впала гривня. А тепер підвищення виплат чомусь дуже нагадує підкуп виборців напередодні місцевих виборів. І чи не станеться так,що після підвищення зарплат і пенсій умовно на 20-30 відсотків призведе до ще більшого розкручування маховика інфляції? Долар виросте,олігархи обміняють частину валюти за вигідним курсом на гривні,роздадуть їх людям на виборах,проведуть на ключові хлібні посади своїх ставлеників,які допоможуть «відбити» потрачені кошти,а тоді,коли долар дещо впаде,знову скуплять валюту?

Не можна звинувачувати людей,що вони купуються на дешеві подачки політиків. За 24 роки незалежності вони збагнули одну істину: ніхто з приїжджих кандидатів у нардепи передвиборчі обіцянки виконувати на збирається,треба брати все,що дають,вже і зараз. Згадаймо хоча б приклад екс-нардепа від Горохівського виборчого округу Сергія Бондарчука,який,як тільки потрапив у парламент,і дорогу на Волинь забув. Інша річ – місцеві вибори. Тут і мери міст,і місцеві депутати у всіх на виду протягом усієї каденції. Раз обдурять – ніхто їх більше не вибере. Тому не треба порівнювати довибори в Чернігові з майбутніми місцевими виборами.

Хоча не можна заперечувати й того факту,що вибори в Чернігові-2015 – це репетиція місцевих виборів. У плані застосування брудних технологій. На виборчих дільницях у Чернігові було помічено чимало накачаних молодиків із фальшивими посвідченнями газети Комітету виборців України. Зірвати процес голосування й підрахунку голосів вони й не намагалися,бо їх вчасно виявляли громадські активісти й нардепи,повідомляючи про їх присутність міліції. Окремі виборці намагалися сфотографувати бюлетені,очевидно,щоб показати відповідним штабам кандидатів «правильність» голосування й отримати гроші. Одного зловили на тому,що він збирався замість бюлетеня вкинути в урну схожий папір,а сам чистий бюлетень винести. Саме так організовуються сумнозвісні «каруселі»,коли винесений бюлетень заповнюють за потрібного кандидата,передають іншому виборцю,який ще не голосував,той вкидає його в урну,натомість знову виносить чистий. За такою схемою може проголосувати до тисячі людей. Її в Чернігові теж вдалося зламати.

Штаб одного з кандидатів також вдався до підвезення виборців на дільниці. Очевидно тих,хто вже отримав кошти й обіцяв «правильно» проголосувати. Окремим виборцям приходили СМС-ки із закликом проголосувати за одного з кандидатів,причому зовсім не рейтингового. У тексті закликали сфотографувати бюлетень і після голосування прийти в штаб,щоб отримати 2 тисячі гривень. Адреса штабу збігалась із офісом місцевої організації ВО «Свобода»,хоча кандидат,за якого агітували голосувати СМС-ки,не є членом цієї партії.

Про порушення правил виборчої агітації вже годі й казати. Плакати із гаслами,символікою і кольорами кандидатів,щоправда,без вказування їхніх прізвищ висіли в Чернігові і в день тиші,і в день голосування. В агітаційних наметах «УКРОПу» роздавали запрошення для тих,хто проголосує,на безплатний концерт Івана Дорна,«Другої ріки» й Нікіти. Щоправда,замість них виступав тільки Дзідзьо.

Дехто розповсюдив заклик змінити день виборів на безплатне пиво і морозиво. У вказаному місці охочих бойкотувати вибори чекали автобуси,які мали відвезти людей на Голубі озера. Розрахунок був на пониження явки,щоб ті,хто стовідсоткового проголосує за потрібного кандидата або візьме участь у виборчій «каруселі»,опинилися в більшості. Але охочих безплатно відпочити від політики виявилося небагато.

Були три псевдоповідомлення про замінування будівель,причому зовсім не тих,де відбувався виборчий процес. Робилося це,очевидно,для того,щоб відволікти увагу правоохоронців. На одній із дільниць уже після початку підрахунку голосів пропала електрика,і члени ДВК працювали при світлі ліхтариків.

Усі ці порушення вдавалося вчасно виявляти і припиняти. Але чи вдасться це зробити на місцевих виборах,де не буде такої високої концентрації громадських активістів і правоохоронців?

Ще в суботу Президент Петро Порошенко назвав процес ведення передвиборчої агітації в Чернігові ганьбою й пообіцяв,що найближчим часом внесе в парламент законопроект,який має посилити відповідальність за порушення виборчого законодавства,щоб запобігти їм вже на місцевих виборах у жовтні цього року. Хоча вже й сьогодні за чинним законом про вибори і кримінально-процесуальним кодексом можна було б багато кого покарати,але,як вже зазначала «Волинська правда»,цього в нас чомусь не відбувається,а безкарність,як відомо,породжує ще більше зло.

Вибори в Чернігові показали й усю недолугість наших партій,які насправді є лідерськими проектами без певної ідеології,фінансуються олігархами і не мають достатньо авторитетних людей на місцях.

Так,третє місце (після Березенка і Корбана) в Чернігові посідає представник Об’єднання «Самопоміч»,мешканець Львова Володимир Зуб. Але у нього після опрацювання 91.56% протоколів «аж» 3 633 голоси. На четвертому – місцевий «демальянсівець» (політструктура,яка позиціонує себе як «партія Майдану») Ігор Андрійченко – 3 539 голосів,аж на п’ятому – голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв – 3 379 голосів,на шостому – «свободівець»,теж львів’янин Андрій Міщенко – 3 052 голоси,на сьомому – представник «Опозиційного блоку»,чернігівець Олексій Дем’яненко – 2 433 голоси,на сьомому – місцевий представник партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка Олександр Мельник – 1 492 голоси,а на дев’ятому (увага!) – «клон Корбана» – безробітний Геннадія Карбан з Києва із 713 голосами.

Сам же Геннадій Корбан поки що набирає 14.87 % голосів тих,хто взяв участь в голосуванні. Це – «аж» 6 623 голоси. У Сергія Березенка підтримка у два з половиною разу вища – 35.88 %,що в абсолютних цифрах становить 15 980 голосів. І це із майже 147 тисяч виборців,зареєстрованих в окрузі. Явка була рекордно низькою – 51 455 виборців (35,3 відсотка).

Цікаво,що приблизно таку ж кількість голосів,як нині в Березенка,набрав на виборах 1998 року до Верховної Ради у Луцьку тоді ще 31-річний бізнесмен Олександр Свирида –16 078 голосів,але йому тоді «дихали в спину» комуніст Станіслав Пхиденко – 14 407 голосів і рухівець Олександр Харченко – 13 817 голосів. На вибори в Луцьку,де округ за кількістю виборців майже такий,як 205-й у Чернігові,прийшло удвічі більше – 103 тисячі 762 людини.

Як зазначив у коментарі каналу «112» колишній голова Комітету виборців України,політолог і політтехнолог,нині народний депутат від Радикальної партії Ляшка Ігор Попов,кожен із двох лідерів перегонів у Чернігові загалом потратив на кампанію близько 5 мільйонів доларів! Якщо це правда,то один голос Березенкові обійшовся у 3 тисячі (!) доларів,а Корбану – 7,5 тисячі (!!!). Воно їм треба,викидати такі кошти? Мабуть,таки треба. За тими ж даними Попова,за рік народний депутат,лобіюючи в парламенті відповідні закони і просуваючи свій бізнес,не тільки «відбиває» вкладені кошти,але й подвоює їх.

Тільки причім тут народ?

Р.S. До речі,нещодавно в ЗМІ було повідомлення,що один китайський мільйонер зніс у своєму рідному селі всі дерев’яні хатинки і збудував кожній сім’ї по розкішному маєтку. Стариків і людей з низькими доходами він забезпечив безплатним триразовим харчуванням. Збудував у селі нові дороги й іншу інфраструктуру. На все бізнесмен потратив понад 6 мільйонів доларів. Він каже,що йому неважко було це зробити,бо грошей,які сьогодні має,не зможе потратити за своє життя.