Лозунг «Вимоги нації – ні капітуляції»,який минулого тижня виписали на своїх транспарантах представники військовиків-добровольців,справді ще залишається актуальним? Як і попередження аналітиків про «Мінськ-3»? Чи після того,як у програмі «Голосу Америки» в числі представників клептократичних режимів опинилися разом Ющенко,Янукович,Тимошенко,ряд нинішніх владців,електорат зовсім заблукав у здогадах,кого у чергові «Месії» пропонує Захід? Кавалькада запитань із сумнівними версіями відповідей. Хіба що з приводу кремлівських планів «обустройства України» не варто сумніватися…
Але якщо синоптики спроможні передбачити,коли поліпшиться погода (хоч у природи нема поганої погоди),то процес покращення політичного клімату навряд чи здатні спрогнозувати політологи. І не тільки тому,що самі – раби працедавців. А,передовсім,зважаючи на фатум непрогнозованості. Точніше – буття в атмосфері озлобленості та відчаю,яка починає все відчутніше домінувати.
Загалом йдеться про вкрай небезпечний синдром,з приводу якого на початку минулого століття іронічно висловився Володимир Винниченко,однин із найталановитіших українських письменників і найневдаліших політиків. Пригадуєте,цю пропозицію: «Українцям – українські тюрми». Правда,після цього «порадник» звернувся у справі розв’язання українського питання із закликом-пропозицією «Слово за тобою,Сталіне». Тож чи не прозвучить «Слово за тобою,Путіне» з уст нинішніх самозваних «радників» нового Генпрокурора?
Пропозиція щодо «тюрмізації» України – це шлях у нікуди. Навіть у гіперболізованій сутності кіноафоризму: «Сядуть усі». Тим паче,що коли шукають винуватців,нерідко (надто часто,переважно) «саджають» невинних. Інше питання,що для того,аби потамувати апетити тих,хто керується почуттям чи не відвічної невдоволеності,не оминути фактів показових «жертвоприношень». Це до певної міри стане «відволікаючим маневром» і створить ілюзію умиротворення.
А ще минулого тижня ЦВК дала старт виборчому процесу (у тому числі й волинському окрузі №23),який не просто завершиться 17 липня,а віддзеркалить політичні метаморфози та персоналії потенційних вітчизняних «Месій» . Тож давайте подумки перегорнемо кілька сторінок «семиденки»,що стала історією,аби спробувати наблизитися до відповіді на лаконічне запитання,куди рухаємося.
«…історія повторюється»
«72 роки тому тоталітарний сталінський режим розпочав широкомасштабну операцію виселення кримськотатарського народу з рідної землі. Лише два дні знадобилося,щоб відправити близько двохсот тисяч кримчан до місць заслання за фейковим звинуваченням у підтримці нацистів»,- зазначив секретар РНБО України Олександр Турчинов (див. сайт РНБО). А відтак підкреслив,що «сьогодні,за 72 роки,історія повторюється. Путін навіть не намагається придумати новий сценарій. Знову надумані обвинувачення,обшуки,залякування,заборони… Кремль через свої метастази імперських амбіцій анексував півострів та робить усе,щоб знищити національну свідомість,історичну пам`ять,культурні традиції та гідність кримських татар».
Він нагадав,що «цивілізований світ засудив дії путінського режиму,а голос Джамали доніс цю правду зі сцени Євробачення мільйонам глядачів по всьому світу». Турчинов переконаний: «Груба жорстока сила ніколи не переможе правду та справедливість! Агресорові не зламати дух кримськотатарського народу! Крим – це Україна!»
«Ми всі в одному човні»
Відповідаючи на запитання ««Української правди»,чи вважає себе вважаєте людиною з команди Президента,Володимир Гройсман зазначив: «Та ми всі в одній команді. Хіба хтось в цьому сумнівається? Просто,на жаль,у наших політиків,які десятиліттями при владі,спотворено сприйняття реальності. Вони вважають,що найцінніше,що у них є,це – рейтинг. А я вважаю,що боротися потрібно за країну. Повинна бути «збірна команда України»,яку потрібно зібрати,в тому числі,і в парламенті. Хоча розумію: те,про що говорю,як про бажання,на жаль,нездійсненно. У нас чомусь кожен думає про себе». На констатацію журналіста «Ви говорили,що у вас немає президентських амбіцій» він відповів: «Звичайно,ні». А відтак підкреслив,роздумуючи про владу,що «ми всі в одному човні,просто у кожного своя роль. І проблема,за 20 що років люди в політиці так і залишилися незмінними,у них та ж жага влади,і бажання у владі побачити себе. Цей човен – Україна».
«Опинилися на своїй землі фактично в гетто»
Народний депутат України,голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував владі створити в складі України Кримськотатарську автономну республіку і наділити правами,які гарантують європейські хартії прав корінних народів,століттями гнаний народ,який зараз зазнає масові репресії з боку окупаційної влади Російської Федерації в Криму. Про це написав на своїй сторінці в Фейсбуці заступник гендиректора телеканалу ATR Айдер Муждабаєв. «Повністю підтримую голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова,який виступив з такою вимогою до відповідальної державної влади»,- написав пан Муждабаєв. Він зазначив,що навіть якщо «поки республіка буде на папері,на словах»,але навіть це буде істотною і дуже важливою підтримкою для його народу. «Але не всі,напевно,уявляють,як важливі й потрібні вони зараз кримським татарам,які опинилися на своїй землі фактично в гетто. Кримським татарам,що живуть уже два роки в повному безправ`ї і страху. Кримським татарам,які не зломлені,але які вже на межі відчаю і беззбройного опору каральній машині,готовій стерти їх у порошок. Я вас запевняю: ці слова не просто потрібні,а необхідні кримським татарам – для виживання,для віри в майбутнє,частинку якої дала їм зараз перемога Джамали»,- підкреслив Муждабаев. На його думку,це буде гідною відповіддю з боку української влади на масові репресії Росії проти кримських татар,вбивства,викрадення,депортації,облави і в`язниці.
«Не можна жертвувати майбутнім країни»
Російський політолог Андрій Піонтковський у виданні «Апостроф» заявив,що Путін має намір провести вибори на Донбасі під своїм контролем і інтегрувати проросійських бойовиків в політичне поле України. «Вас лякає заморожений конфлікт? Але виконання вимоги про міжнародні силах на лінії поділу сторін значно змінить ситуацію в кращу сторону. Це набагато краще того,чого домагається Путін. А Путін хоче провести там під своїм контролем вибори і інкорпорувати своїх бандитів в політичне поле України»,- вважає він. За словами російського політолога,стратегічною метою Путіна є збереження повного контролю над окупованому Донбасом і зробити його формально частиною України,і таким чином блокувати європейський вектор розвитку Української держави. «Поки Україна ефективно від цього відбивається. Не можна жертвувати майбутнім країни заради ілюзії відновлення територіальної цілісності»,- зазначив Піонтковський. Він підкреслив,що Донбас і Крим необхідно розглядати як тимчасово окуповані території. Політолог зазначив,що зараз «найголовніше мати добре захищену лінію розмежування,щоб не допустити подальшої агресії Росії і відновлення кровопролиття. І рано чи пізно все це повернеться Україні».
«Моментом істини…»
«Не маю жодної помсти. Треба так обирати друзів,щоб їх не садити в тюрму,- сказав Юрій Луценко у Верховній Раді перед обранням його Генеральним прокурором. Так колишній двічі екс-міністр внутрішніх справ прокоментував фразу Лі Куан Ю – першого прем`єра Сингапуру,одного з творців тамтешнього економічного дива: «Щоб подолати корупцію,почніть із того,що посадіть трьох своїх друзів. Ви точно знаєте – за що,і вони знають – за що». Кого з трьох друзів мав би посадити Луценко-генпрокурор? На це запитання «Газети по-українськи» відповіли кілька відомих співвітчизників. Тож пропонуємо увазі читачів пропозиції експертів щодо персоналій тих,кого Юрій Луценко має «посадити».
Карл ВОЛОХ,бізнесмен,блогер: «У першу чергу,це колишні прокурори — Ярема і Шокін. Вони провалили все і,впевнений,не задарма. Не притягнули до відповідальності масу великих злодіїв. Не повертали активи. Це – результат корупції. Також Віктора Медведчука. Не знаю,чи можна його віднести напряму до президентських друзів. Втім,він досі не сидить,а гріхів за ним — багато. Веде антиукраїнську діяльність». Дмитро СНЄГИРЬОВ,правозахисник: «Щоб призначити Луценка генпрокурором,закон ламали через коліно. Це означає,що він не робитиме ніяких реальних змін,а навпаки…». Володимир БОНДАРЕНКО,політолог: «Моментом істини для Луценка буде,коли посадить Олеся Довгого. Той не потрапив би до парламенту,якби не був другом Порошенка. Луценко раніше заявляв,що Довгий брав участь у тотальному розграбуванні Києва за мера Черновецького». Андрій ЛОЗОВИЙ,народний депутат: «Ігоря Кононенка,Сергія Березенка і Валерію Гонтареву. Усі замішані в корупційних схемах». Сергій ПОЛІЩУК,програміст: «Валерію Гонтареву – за розвал банківської системи,корупційні афери з рефінансуванням банків,офшорні рахунки. Віктора Шокіна – за тиск на слідчих у справах «діамантових прокурорів»,саботаж антикорупційних справ. Хатію Деканоідзе — за покривання поліцейського- вбивці,який застрелив пасажира авто. Поширення неправдивої інформації,саботаж оновлення поліції».
«Не хочу,щоб минуле стріляло в наше майбутнє»
Андрій Парубій,голова Верховної Ради України,свої роздуми в «Українській правді» назвав зізнанням: «Я не хочу,щоб минуле стріляло у майбутнє!». Він розповів,що провів зустріч з депутатами польського Сейму та Сенату на чолі з Міхалом Дворчиком. «У розмові з польськими колегами наголосив,що історичні питання,які нас роз`єднують зараз потрібно відкинути і шукати ті героїчні і славні сторінки,які нас об`єднують»,- зазначив Андрій Парубій. А відтак висловився щодо нашого майбутнє. «Це побудова разом з Польщею,Грузією,Литвою,Латвією та Естонією потужного Балто -Чорноморського геополітичного союзу. І я точно не хочу,щоб минуле стріляло у наше майбутнє!» – наголосив Голова ВР. Він також пояснив польським колегам ,що «наші хлопці,які сьогодні боронять незалежність України на Донбасі,воюють там не лише за Україну,вони захищають всю Європу,весь цивілізований світ. І вшановуючи їхній подвиг заради миру – нам потрібно відійти від історичних дискусій,нам потрібно єднатися для перемоги і для майбутнього». Парубій підкреслив: «Це не політичний заклик – це моє просте людське прохання».
«І це оптимістичний сценарій»
19 травня стартувала невелика кампанія з довиборів до ВРУ у ряді мажоритарних округів. Водночас залишається невирішеним питання проведення виборів у окупованій частині Донбасу. На цих та інших проблемах наголосив заступник голови ЦВК Андрій Магера розповів в інтерв`ю ЛІГА.net. Передовсім він висловив сподівання,що нинішній «парламент проіснує ще хоча б півтора-два роки і за цей час прийме відповідний закон і введе його в дію». Торкаючись проблеми виборів на окупованих територіях,Адрій Магера підкреслив: «Для того,щоб проводити там вибори,крім політичного рішення,на цих територіях повинні бути створені всі необхідні умови. Не можна забувати,що на цих територіях вже два роки не функціонує державний реєстр виборців. А його перевірка і відновлення – це дуже серйозна і кропітка робота. Потрібно перевірити,в якому стані знаходяться приміщення держреєстру,як там зі зв`язком і комунікаціями,чи можливо убезпечити інформацію реєстрів від стороннього втручання. Сьогодні ми всього цього не знаємо».
До того ж,зазначає заступник голови ЦВК,на сходні не розв’язані «питання безпеки – перекриття кордону з РФ,роззброєння бойовиків. Без реалізації всіх цих вимог проводити вибори неможливо. Якщо ми вже проводимо вибори,то це повинні бути вибори,а не імітація. Або хрестик або труси,як говориться у відомому анекдоті». Тож,робить він висновок,провести вибори «сьогодні не можна. І через рік буде не можна. Думаю,процес буде розтягнутий більш,ніж на два роки. І це оптимістичний сценарій. Якщо дострокові вибори в Раду відбудуться через рік-півтора,звичайно ж,на окупованих територіях вони не пройдуть». Магера також висловився про довибори в Раду в мажоритарних округах. «ЦВК визначилася з проведенням виборів по п`яти округах,включаючи округ №23 у Волинській області,від якого був обраний нині покійний Ігор Єремєєв»,- підкреслив він. Не оминув Магера і версій проведення проведення через рік разом з достроковими парламентськими і президентських виборів. «Парламент і Президента українці вибирали не для того,щоб вони не справлялися зі своєю роботою і вибори проводилися з великою частотою. Я вважаю,що і Президент і парламент мають достатньо потенціалу,щоб реалізовувати ті повноваження,які їм дає Конституція. Шлях нескінченних виборів – це шлях в нікуди. Сподіваюся,що парламент допрацює свій термін,і це дасть можливість і ЦВК і депутатам напрацювати нормальний законопроект про вибори на пропорційній основі».
«Опозиція співпрацює з владою…»
В Україні немає справжньої опозиції. Вітчизняний політикум зациклений на пострадянських традиціях. Тому політичний клас необхідно повністю оновити. Так вважає політолог Вікторія Подгорна (див.«День»). «Що відрізняє справжню опозицію від несправжньої? Наявність стратегії розвитку країни,- стверджує вона. – Саме навколо цього принципового питання і повинні об’єднуватися опозиційні сили». Натомість,на її думку,« вітчизняну опозицію радше хвилюють питання власних партійних або корпоративних інтересів… Їх більше цікавить перерозподіл ресурсів,бюджетів,видатків тощо». Наголошуючи,що в центрі цивілізованої політики завжди має стояти суспільний розвиток,Вікторія Подгорна констатує: «У нас рішення пропонуються суто в патерналістському або популістському дусі. Опозиція демонструє найгірші зразки пострадянської політики,які є в Росії і залишаються в нашій олігархічній системі. Це взагалі не опозиція,оскільки вона не пропонує жодної альтернативи. Риторика нічого не варта в умовах нинішньої кризи,війни і тих ризиків,які стоять перед Україною».
А відтак вона висловлює здивування,«навіщо країні опозиція,яка грається маніпуляціями,політичними метафорами та алегоріями?» На переконання політолога,«опозиція має сенс тоді,коли вона стимулює чинну владу,пропонуючи кращі рішення. Лише в такому разі вона є конструктивною частиною ефективної політичної системи. Якщо опозиція співпрацює з владою,влаштовуючи закриті «договорняки»,а потім задля шоу влаштовує риторичну тираду про підвищення цін,пропонуючи деколи зовсім абсурдні речі,то це хіба опозиція? Це гра політичного класу,який необхідно повністю оновити».
Звісно,оновити політичний клас спроможні результати волевиявлення під час виборів. Однак,схоже,політологи поквапилися,прогнозуючи дострокову кампанію до ВРУ якщо не восени цього року,то весною наступного. Радше можна говорити про певну консервацію нинішньої ситуації,оскільки наразі влада низкою рішучих кроків (у тому числі – з призначенням нового Генпрокурора) довела здатність спрямувати події в необхідному їй руслі.
Правда,важко сказати,чи,за великим рахунком,час справді працює на нас. Тим паче,що все відчутніше дається взнаки фактор війни,масштаби якої послідовно,крок за кроком,нарощує фактично на всіх напрямах путінський режим. «Росія не відмовилася у своєму бажанні захопити Україну»,- нагололосив для ЗМІ (та для тих,хто живе ілюзією щодо «Русского міра») міністр оборони України Степан Полторак.
На викликах сьогодення акцентували увагу й ЗМІ: «Приватний детектив Сусяк: Бандити еволюціонували в держслужбовців та бізнесменів,а тепер багато хто з них з мандатами» («Гордон»),«Нині зрадники судять тих,хто не зрадив» («День»),«Папа Римський розкритикував Захід за спроби «експорту» демократії в Ірак і Лівію» (УНІАН),«Росія догралася» («Обозреватель»),«Гринів офіційно став головою фракції БПП у ВР» («День»),«Розстріл Майдану: суд почав розглядати справу екс-беркутівців по суті» («Еспресо»),«Британські винищувачі перехопили п`ять російських літаків над Балтикою» («ЄП»),«Україна виконала всі умови для безвізового режиму з ЄС – Томбінський» («Сегодня»),«Україна підпише Мінськ-3?» («Радіо Свобода»),«Персона нон грата: Україна вимагатиме заборони в`їзду Горбачова до Європи» («ТСН»)…
Безумовно,кремлівський режим,який окупацію частини України (зокрема Криму) називає відновленням історичної справедливості,намагатиметься максимально скористатися з нових реалій. Тим паче,що часу на «розхитування»,схоже,він теж не має. У США на зміну «ніякому» Обамі може прийти значно рішучіший господар Білого дому. Судячи з лексики не тільки Кілінтом,але й Трампа,цяцькатися з московським «баскетболістом» там ніхто не збирається. Та й самому «двократному» Владіміру «дихають» у спину якщо не Шойгу,то Іванов.
Тому,зважаючи на наявність «українського Сомалі» (як іноді називають ОРДЛО) та соціальне «бродіння»,Москва спробує вже найближчим часом цим скористатися. Адже,якщо не встигне до вашингтонської пертурбації освоїти сповна київські активи,це рівнозначно краху сподівань на реанімацію імперії. Тому «преамбулою» вірогідно капітулянтського «Мінська-3» можуть стати драматичні (трагічні) події. Пригадаймо,що,як нагадує «Дзеркало тижня»,«Мінськ-1» був підписаний після Іловайська,а «Мінськ-2» – після Дебальцевого…
Тож попереду – виклики набагато складніші,ніж ті,про які попереджають політичні оракули. Тим паче,що ворог виділив для своїх українських маріонеток предостатньо масок «Месій». Будьмо!