«Волиняни здебільшого знали його як найкращого за роки Незалежності України голову облдержадміністрації,геніального поліщука,волинського «Царя Бориса». Встановлений пам’ятник справді не відповідає цьому уявленню.

Ініціатива ескізу пам’ятника належить його дружині – Клімчук Світлані Олексіївні. Борис Петрович зачарувався нею ще у 1973 році у студентському гуртожитку в Харкові. І на «сонячній Волині»,і в далеких закордонних відрядженнях ця жінка майже півстоліття була поряд і грала надважливу роль у житті й в тому числі професійній діяльності Бориса Петровича. Вона не супроводжувала чоловіка на всіх публічних заходах,як то роблять зараз «модні леді». Вона ніколи не хизувалась своїм впливом. Але той вплив був беззаперечним – на робочому столі Бориса Петровича завжди стояла родинна фотокартка. І всі свої життєві рішення,в тому числі заяву про відставку,він погоджував з дружиною. Бо надзвичайно любив свою родину. Та,так виразна,любов до Волині і волинян теж виросла,як на мене,передусім з особливого ставлення Клімчука до сім’ї. Багато хто з підопічних так і називав його – батьком.

Ніхто більше,як Світлана Олексіївна,не знав Клімчука у всіх його ролях і всіх життєвих ситуаціях. Тільки вона з дочками-внуками вправі вирішувати,яким має бути пам’ятник її чоловікові на кладовищі. Вона вибрала образ Надзвичайного і Повноважного Посла. Припускаю,тому,що посада губернатора безбожно «крала» з родини чоловіка і батька. Але якими б не були її міркування,вирішувати – виключне право Клімчук Світлани Олексіївни,яке не підлягає оскарженню»,- продовжує жінка.

«А всілякі коментарі – такий-не такий,художній-не художній,схожий-не схожий – залиште для іншого,публічного,а не приватного обговорення. Для того випадку,коли хтось захоче поставити пам’ятник державному діячу Клімчуку Борису Петровичу на площі його імені – від вдячних волинян,для яких практична діяльність Клімчука мала набагато більше ваги,ніж,приміром,діяльність популярного нині героя постаментів Степана Бандери»,- підсумовує вона.

Нагадаємо,у рідному селі колишнього губернатора Воля Любитівська,що на Ковельщині,на могилі Бориса Петровича встановили пам’ятник.