«Коли на Сході країни війна,а зарплати і пенсії тануть на очах,набагато легше пояснювати,що піст – це не тільки їжа. Точніше,піст – це зовсім не про їжу. Саме тому напередодні посту Церква говорить словами Святого Письма: «Їжа не наближає нас до Бога і не віддаляє від Нього» та «Хто їсть,не зневажай того,хто не їсть. І хто не їсть,не засуджуй того,хто їсть». Їжа – це допоміжний засіб,а не мета чи сенс посту,- зазначає протоієрей Георгій Коваленко.

Він підкреслює: «Піст – це стояння на варті (на посту) власної душі і власного спасіння. Піст – це війна. Війна зі злом: гріхом і спокусами. Піст під час війни – це війна за мир. За мир у власній душі,за мир в суспільстві,за мир в країні. Зло і війну треба перемагати і в собі,і в суспільстві,і на фронті. І починати треба з себе,з власної душі. Український воїн,що на блокпосту чи під обстрілами з «градів»,має не вивчати склад харчів,наданих державою чи привезених волонтерами,а постійно зазирати до свого серця і розуму,щоб гнати звідти ненависть,злобу та бажання помсти. Натомість його серце має наповнюватися любов’ю до своєї родини,до своєї землі і до своєї країни. Саме такий воїн може осягнути і втілити у власному служінні слова Христа про те,що «немає більшої любові,як хто душу свою покладає за друзів своїх».

Душпастир нагадує,що «під час війни,головною молитвою стає молитва за мир та припинення кровопролиття. І в піст вона має свідомо підсилюватися. Намагаючись самі звільнитися від рабства гріха та його спокусливих зазіхань,ми просимо в Бога звільнити нас і від зовнішнього агресора і його зазіхань на нашу землю і нашу свободу. Більш того,під час війни стає зрозумілою і тактика ворога нашої душі і нашого спасіння. А,дивлячись на брехню російської пропаганди,та її наслідки в головах і діях людей,розумієш,чому Святе Письмо і святі отці говорять,що гріховна справа починається з гріховної думки. Звичайна війна є продовженням війни інформаційної,яка,в свою чергу,живить війну,брехнею розпалюючи ненависть».

Саме тому,пояснює отець Георгій,важливими є не тільки традиційні форми посту,але й сучасні. Під час інформаційної війни в суспільстві,яке називається інформаційним,має бути й …ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІСТ. А відтак зазначає: «Щодня з екранів,моніторів та приймачів на нас виливається велика кількість інформаційного бруду,брехні,маніпуляції – всього того,що можна назвати неякісним,непотрібним та шкідливим інформаційним продуктом. Тому інформаційний піст – це час розібратися з власним інформаційним простором,обмеживши «непісне» інформаційне споживання. Саме в піст варто спробувати оцінити якість і обсяг,а також сенс інформації,що наповнює наш розум. Для того,щоб бути в курсі подій,необов’язково цілий день сидіти біля телевізора або бути постійно онлайн. Інформація про життя – це не все життя. Інформація про проблеми і життя інших – це не всі проблеми вашого життя. Важливо не загубитися у віртуальній реальності,не втратити зв’язок з реальністю власного життя. Недостатньо про добрі справи тільки читати або розповідати,добрі справи треба робити. Недостатньо «лайкати» під проханнями про допомогу у соцмережах,допомогу треба реально надавати. Більш того,для добрих справ фінансування не є обов’язковим. Ми маємо час,сили,добрі слова і завжди можемо віддати частину того,що вже маємо».

Він також висловився й про ЕКОНОМІЧНИЙ ПІСТ. «Все частіше чую: «Який там піст? Криза і так примусила нас постувати! Які обмеження,коли нас і так у всьому обмежили?». Погоджуюсь,що,коли в тебе обмежені можливості,то і постувати легше. Але це тільки тоді,коли ти вже навчений самообмеженню і навчився приборкувати бажання ще тоді,коли в тебе були можливості,- зазначає протоієрей Георгій. – Людина,яка вміє постувати,набагато легше переносить життєві негаразди і економічну кризу. Вона знає,що,насправді,нам не так багато потрібно для життя і є речі,важливіші за їжу і розваги».

Душпастир підкреслює,що «постувати,тобто свідомо обмежувати споживання зайвого,має навчитися і держава,і бізнес. Можливо економічний піст – це шлях виходу з кризи. Можливо сама криза – це своєрідний піст,необхідний як для того,щоб економіка і держава очистилися від гріха корупції та неефективного використання даних нашому народові Богом багатств природніх та людських ресурсів. Піст є справою добровільною і свідомою,так і вихід з кризи має бути добровільним і свідомим обмеження кожного з нас і країни в цілому. Одночасно збільшується відповідальність тих,кому Господь більше дав,- влади,заможних і здорових за тих,хто за тобою,за сиріт,вдів,літніх,хворих і немічних. Додайте сюди ще й скалічених війною та вимушених переселенців».

Отець Георгій констатує: «До речі,Великий піст нагадує нам біблійну історію про те,як Бог виводить Свій народ з єгипетського рабства через 40-річну подорож по пустелі,де були дані Заповіді як жити,до Землі Обіцяної. Піст – це шлях виходу з рабства гріху через пустелю обмежень,через переміну розуму (саме так з грецької перекладається слово «каяття»),через страждання,Розп’яття та Хрест до Світлого Христового Воскресіння.

Можливо саме таку модель руху мають обрати ті,хто намагаються вивести Україну з радянського рабства. Сьогодні ми в пустелі кризи і війни,але якщо будемо йти за Богом,будемо виконувати Його Заповіді,нас очікує інша Країна».

А відтак протоієрей Георгій Коваленко підкреслює: «Піст завершиться,пройде й криза. Воскреснув Бог – воскресне й Україна!».