Роман Свіржевський з Дубечного Старовижівського району сонячні колектори спочатку комплектував виключно для родичів та друзів. Але через сім років, Роман зайнявся серійним виготовленням енергетичних систем, – пише Вісник.

Нині пілотний проект «Тепло, дароване сонцем» розвивається у трьох напрямках: сонячні колектори – пристрої для збору енергії випромінювання Сонця, які застосовуються для опалення приміщень та гарячого водопостачання; сонячні електростанції – інженерні споруди, що перетворюють енергію сонячного випромінювання на електричну енергію та теплові насоси, які здійснюють відбір тепла з ґрунту.

Роман Свіржевський може годинами розповідати про своє дітище. З інженера-програміста він перетворився на спеціаліста у зовсім іншій галузі, став справжнім професіоналом.

“Це завдяки тому, що у школі дуже любив фізику, – каже напівжартома. – А ще багато почерпнув, коли працював у Німеччині та Польщі”.

Продукція, яку випускає його мале підприємство, успішно конкурує в Україні з найвідомішими торговельними брендами. Недарма молодому чоловікові не раз пропонували позбутися всіляких організаційних проблем, переїхати до Києва і працювати на солідну фірму, отримуючи гідний заробіток.

Та подумав: чим ми гірші тут, у поліській глибинці? І залишився. Підтримав батько, тож справа пішла. Поки що працюють у домашній майстерні. Навчають молодь, щоб з часом, коли завершиться ремонт потужного виробничого приміщення під майбутні цехи, відібрати кращих і створити зо два десятки робочих місць. Якщо перші колектори виготовляли вручну, то зараз – напівавтоматично. Усі комплектуючі надходять з Європи.

Звісно, фінансово забезпечені люди замовляють у Свіржевських усю модульну систему. Вона окупить себе за п’ять років. Термін її експлуатації становить більше 20 років, а іноді й усі 30. Пересічні українці, у кого брак коштів, купують здебільшого на вибір або електростанцію, або тепловий насос. Дехто з клієнтів згідно з програмою «Зелений тариф» уже продає зайву електроенергію енергетикам за ціною не менше 5 гривень за кіловат.

“Особливо популярний серед покупців тепловий насос, – продовжує Роман. – Згадаймо, як кілька років тому при подорожчанні блакитного палива люди кинулися замінювати газові котли на твердопаливні. Та скоро може виникнути ситуація, що купити дров стане проблемою, оскільки дерева не так швидко ростуть, як би хотілося. На це потрібні десятки років, та й про збереження лісів потрібно подбати. Тож за допомогою  насоса доцільно брати енергію землі. При використанні  кіловата електроенергії можна таким чином отримати 5 кіловатів теплової енергії. Відбір тепла здійснюється через свердловини”.

Система надійна в експлуатації, безпечна, компактна, керована автоматично, не вимагає спеціального обслуговування, проста в користуванні. При цьому в оселі не потрібно ні димоходу мурувати, ні котла купувати. Тож вигода очевидна.

“Один сонячний колектор вартує орієнтовно 200 доларів, тепловий насос – від 2 тисяч доларів. Ним можна обігрівати приміщення площею 200 квадратних метрів. Вартість електростанції – 6 тисяч доларів”, – каже волинський Кулібін.

Продукцію не складно було б здешевити, використовуючи комплектуючі з Китаю, але підприємці свідомо на це не йдуть, оскільки, завоювавши український ринок (а їхньою модульною системою користуються у багатьох регіонах нашої держави), прагнуть підтримувати власний  імідж, плануючи в майбутньому зареєструвати особисту торговельну марку.