У засіданні взяли участь голова Комітету Юрій Щербак,заступник Голови Комітету Сергій Тримбач,керівник Секретаріату Комітету Вікторія Костюченко,члени Комітету Дмитро Богомазов,Сергій Буковський,Микола Гобдич,Любов Голота,Григорій Гусейнов,Андрій Дончик,Дмитро Дроздовський,Марія Задорожна,Сергій Жадан,Анатолій Криволап,Юрій Ланюк,Юрій Макаров,Олександра Олійник,Тарас Петриненко,Сергій Савченко,Ростислав Семків,Мирослав Слабошпицький,Елеонора Соловей,Наталія Сумська,Олександра Теліженко. На засідання також були запрошені експерти: Михайло Слабошпицький,Володимир Войтенко,Іван Рябчій,Марина Черкашина-Губаренко,Ольга Петрова і Олег Вергеліс.
 
За результатами розгляду і відбору літературно-мистецьких творів,висунутих експертами,членами Комітету,культурними інституціями,до третього туру конкурсу допущені: у номінації «Література,публіцистика,журналістика» Іван Малкович (книга поезій «Подорожник з новими віршами»),Віталій Портников (публіцистичний цикл у двох книгах: «Богородиця у синагозі» та «Тюрма для янголів»),Василь Портяк (книга «Охоронителі діви»),Андрій Содомора (книга «Поезія. Проза»),Андрій Цаплієнко (книга оповідань «Книга змін»,серія телесюжетів з лінії фронту),Іван Яцканин (книги «Мить блискавки» та «Пора вузеньких вулиць»); у номінації «Музичне мистецтво» Галина Батьковська,Леся Репецька (музична програма «Сестри Тельнюк: наш Шевченко»),Тарас Компаніченко (твори історико-культурної спадщини Руси-України та радіоцикл «Хорея козацька»),Богдана Фроляк (Симфонія-Реквієм «Праведная душе…»,хорова кантата «Цвіт»,музичний твір «Присниться сон мені»); у номінації «Візуальні мистецтва» Олександр Дубовик (артпроект «Архів застережень»),Микола Малишко (мистецький проект «Лінія» (Скульптура)); у номінації «Кіномистецтво» Степан Коваль (анімаційний серіал «Моя країна – Україна»),Вікторія Трофіменко,Ярослав Пілунський,Владлен Одуденко,Олег Мосійчук і Віктор Демерташ (художній фільм «Брати. Остання сповідь»).
 
«ВП» нагадує,що актор і режисер Олег Мосійчук – волинян. Хоч він народився на Дніпропетровщині (9 квітня 1960 року),через півтора року після народження з батьками переїхав на Волинь – у містечко Колки. З дитинства маленький перебував у середовищі творчих людей,спостерігав за театральною діяльністю батька (Петро Мосійчук – засновник,директор і художній керівник місцевого народного театру) і виконував свої перші ролі. Олег Мосійчук у 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище,в 1993 році – Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Впродовж 1982 – 1985 років – актор Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Шевченка,1985-2000 років – актор Рівненського українського музично-драматичного театру. У 2000 – 2004 роках – головний режисер Чернівецького музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської. З 2004 року – головний режисер Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. О. Мосійчук – талановитий драматичний актор з виразною зовнішністю був помічений кінорежисерами. Серед його кіноробіт: «Вир»,«Далі польоту стріли»,«Один в полі воїн» (режисер і виконавець однієї з ролей),«Дідочок»,«Це було під Рівним»,«Стрімголов»,«Любима вчителька»,«Брати. Остання сповідь». Роль Войтка у «Братах» вражає багатством психологічної характеристики,точністю малюнку ролі.
 
До речі,«Брати. Остання сповідь» український драматичний фільм,знятий дебютанткою Вікторією Трофіменко за мотивами роману шведського письменника Торгні Ліндгрена «Джмелиний мед». Стрічка розповідає про долю двох братів-гуцулів Войтка і Станіслава,які доживають віку в гірському селі в Карпатах. Вони ледь не усе життя ненавиділи одне одного і змушені були змагатися між собою в усьому. З дитинства брати жили дружно,аж доки не з’явилася дівчина,яка змусила їх замовчати один до одного на 40 років. Але одного дня до їхнього села з лекціями на християнську тематику приїжджає письменниця. Вона стає сполучною ланкою між двома братами,сенс життя яких у протиборстві: хто довше проживе і не потішить другого своєю смертю…
 
Проведення третього конкурсного туру заплановано на 20 лютого.