- Маєте запитання?
- (0332) 780293
- vpravda@gmail.com
Волинянин перебуває 267 днів у полоні бойовиків (ВІДЕО)
Станом на 15 лютого 2019 року нам відомо про 113 людей, яких утримують на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Впродовж останніх двох місяців у полон потрапили четверо українських військових.
Станом на 15 лютого він перебуває у полоні 265 днів.
З його дружиною Оленою Веремейчик зустрічаємося біля Волинського академічного театру ім. Т. Шевченка. Пропонує нам поговорити у кав’ярні “Старе місто”. Її у грудні минулого року відкрили лучани-атовці Анатолій Форманюк та Микола Кравчук. Вони воювали у складі 51-ї бригади у 2014-му. Познайомилися не на фронті, а в Луцьку, у школі лідерства для учасників бойових дій. Тоді ж вирішили започаткувати власну справу, – пише “Газета”.
За 10 хвилин доходимо до кав’ярні. Вона розташована поруч з замком Любарта, фактично у центрі міста. Від театру сюди 800 м. Замовляємо каву, прошу стишити музику і Олена каже:
“Востаннє по телефону розмовляла з чоловіком 28 серпня. Дзвонив мені з номера Кобцевої (Ольга Кобцева — так звана уповноважена ЛНР по правах людини. – Gazeta.ua). Спочатку вона говорила. Перепитала чи це я. Сказала, що поруч з нею мій чоловік. І попросила, щоб я виконала те, що він у мене попросить. Коли Яша взяв трубку, то попросив свого паспорта. Сказав, що для обміну. Я відповіла “добре, все зробимо”. Тоді подзвонила до його брата Богдана, який допомагає нам у цій справі. Він сказав, що ніякого паспорта ми нікому давати не будемо. Лише українській стороні. Відтоді ні слова”.
“Років 5 тому на Яшин телефон я підключила функцію “дитина під наглядом”, так можна дізнатися місце розташування телефону. Для цього не треба навіть Інтернету. На номер 700 варто надіслати повідомлення з текстом “пошук Яшко” і мені показувало місце розташування його телефона. Тоді показало місто Луганськ вулиця Зоотехнічна. Якщо телефон вимкнений, то нічого не показує. Відтоді нічого і не показує, бо телефон повсякчас вимкнений”, – каже Олена.
Яків наснився Олені і сказав “не плач, все добре, я живий”. 30 травня на шостий день утримування у бойовиків зателефонував і сказав, що у полоні.
“Спочатку набрав батьків, потім — мене. “Лєна, — каже. — Швидко взяла себе в руки. В мене все добре, не плач. Я в полоні, в мене все добре. Я живий, здоровий. Юра зі мною”. І вибив”.
Перше відео з Яковом бойовики виклали у мережу 31 травня. Йому “за сценарієм” робили екскурсію тимчасово окупованим Первомайськом, Луганської області.
“Чим швидше викладають відео, тим швидше їх ламають. Відео з чоловіком виклали через 6 днів після взяття в полон, – каже Олена. – Думаю, його перед тим побили. Надворі вже буде тепло, а його водили в кітелі. Закритий був по шию і аж до зап’ясть. Очі спухлі, шия в плечі втиснута”.
Наступне відео з Веремейчиком та Євтушком виклали 2 червня. Це була прес-конференція, яку проводила Кобцева.
Через три тижні опублікували ще одне відео. У ньому показано, як військові телефонують своїм дружинам та братам. Розповідають, що в полоні у них все добре, їх ніхто не б’є, їх годують, ставляться по-людськи.
Олена запитувала у чоловіка де його речі, де хрестик чи дивиться він телевізор.
“Ланцюжок у нього був запаяний, його хіба зірвати можна було, а не зняти. Відповідав натягнуто. Не його тоном до мене. Ззовні ніби він, а говорив зовсім не як мій Яків. Не знаю, що вони з ним мали зробити, аби він таке на тих відео говорив”,- розповідає жінка.
Олена каже, що досі не знає який статус у її чоловіка. Чи він військовополонений, чи він безвісти зниклий. Не знає, який він по списку на обмін, ця інформація не розсекречується.
26 грудня 2018 Якову через міжнародну організацію Червоний хрест відправили посилку з теплими речами. Таке відбулося вперше.
“Брат чоловіка Богдан вийшов на Червоний хрест. Ми домовилися, що вони передадуть посилку від нас. Склала сало, мед, термобілизну, спортивний костюм, зимове взуття, куртку. Надіслали усе у Слов’янськ Донецької області, звідти представник Хреста мав забрати і передати на Луганськ. З 14 січня вона вже там. Але Яків досі її не отримав. Спочатку бойовики посилку дозволили передати, а тепер гальмують процес. Думаю, що вони якийсь сюжет знімуть, коли будуть передавати посилку. Що, мовляв, вони такі мирні, що і подзвонити дають, і посилки дозволяють”, – розповідає Олена.
” Цього року 29 січня на його день народження купили його улюблений київський торт, а подзвонити привітати нема кого. Це гірше, ніж смерть. Коли Яків пішов воювати, переживала постійно, щоб не повернули його мені 200-м. А тепер з дня у день живу у невідомості. Не знаю, що може трапитися завтра, хто може подзвонити і про що сказати”, – додає лучанка.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook