Багато ковельчан цікавляться,як пройшла післяопераційна реабілітація земляка – учасника Євромайдану,чи на всі “сто” відновився,які проблеми залишилися? Про це повідомляють Вісті Ковельщини.
– Володю,пройшов час. Ти багато пережив,перетерпів та передумав. Не виникало думки,що Майдан був непотрібним? Чи не з`являлося бажання помсти за втрачене здоров`я?
– Про що Ви? Я ні разу не пожалів,що їздив у Київ на Майдан. І відчуття помсти навіть у думці не з`являлося. Ми ж їхали виборювати волю,гідність і краще життя. Точилася жорстока безкомпромісна боротьба,яка могла бути забарвлена великою кров`ю. Скажу більше: якби стався новий Майдан,то заради кращого майбутнього моїх донечок я знову став би до лав борців проти зла.
– Останній курс лікування де проходив?
– В США,у штаті Огайо. Там – одна з кращих клінік в Америці. Сучасна діагностика та й лікувальний процес на високому рівні. За посередництвом ЗМІ висловлюю щиросердечну подяку лікарям,волонтерам,українській громаді в Америці,яка опікалася мною.
– А українська громада велика?
– Цілі селища! Хотів вивчати англійську мову,та не було потреби – все українське довкола.
– А з яких регіонів прибули наші земляки?
– В основному із Заходу – Львівщина,Івано-Франківщина,Тернопільщина. Навіть із Ковеля зустрічав сімейство.
– Ті українці не підлаштувалися під американців?
– Навколо міста Клівленда,де я лікувався,проживають в поселеннях десятки тисяч українців. Там діє 5 православних храмів. Зберігаються національні традиції і звичаї. Я жив в українсько-голландській сім`ї,глава якої – голландець – завжди був в українській вишиванці і активно брав участь в усіх місцевих заходах. У нього є чому повчитися деяким нашим українцям – “патріотам”. Цікаво,що й природа,й клімат,як дві краплі води,схожі з українськими.
– А ностальгія за домівкою не огортала душу?
– Звичайно,за рідним краєм,дружиною та донечками скучав безкінечно. Здавалося б,що спілкування по скайпу і телефону вистачало,але це не може замінити особистого контакту.
– Українці в Америці живуть заможніше?
– Продукти харчування,одяг – все відносно недороге. Окремі товари за цінами рівняються із нашими. А бензин навіть дешевший,як у нас. Заробітна плата там в “рази” вища,то ви й самі розумієте,як живуть вони там,а ми тут.
– Не виникало думки пробити “вікно” в Америку і оселитися там?
– Знаєте – ні! Я звикся з нашим далеко не райським життям. Тут треба робити все,щоб життя покращилося! Хіба багато треба,щоб культура обслуговування у нас в Ковелі стала такою,як там? Зайдеш в магазин – з тобою привітаються,запакують придбане,побажають доброго настрою й подякують. І все це – з усмішкою! І ви усміхнетесь,і день світлішає.
– Наших проблем з “комуналкою” або розбитими дорогами Ви там не зустрічали?
– Життя є життя. І там заміняють зношені труби й реконструюють дороги. Хоч інфраструктура доріг розвинена: триповерхові “розв`язки”,паркінги,техніки багато. Але скрізь потрібно працювати,і тоді буде в нас так само.
– У вільний від лікування час чим займалися?
– Спати не давали. Возили на Ніагарський водоспад (це 4 години їзди),відвідували музеї,в тому числі – автомобільний та авіаційний. Пробували кухню інших народів в різноманітних ресторанах. Стільки всього було цікавого,що й виділити щось особливе важко. Зі мною ще був Саша Нечипорук з Луцька.
– Скажіть про найголовніше – здоров`я покращилося?
– Я переніс кілька важких операцій. Стан мій,якщо рівняти з тим,який був після поранення,ви й самі бачите. Але навіть сьогодні їсти ще важко. Одне око гірше бачить,а часом двояться предмети,на які я дивлюся. Я себе заспокоюю: аби тільки не гірше стало. Багатьом пораненим в зоні АТО доводиться переживати ще важчі травми і поранення.
– Володю,а війну на Сході як сприймаєш?
– Для мене це – щось незрозуміле. Війна і ніби не війна. Телебачення,щоб голова не стала “квадратною” від побаченого,стараюся не вмикати. Там більше брехні,аніж правди.
– На твою думку,яке майбутнє нас чекає?
– Україна відбудеться! Не за день,не за місяць,але відбудеться. Нас чекають довготривала боротьба і праця. Я вірю в наше щасливе майбутнє. Ми будемо жити,як європейці.
– Після Америки як адаптуєшся до рідних ковельських умов?
– Сьогодні в душі радість від зустрічей з друзями,колегами по роботі. В сім`ї – огортає щаслива аура.
– Що ж,миру тобі,сім`ї і всій Україні!