Усі регіони тяжіють до сепаратизму за визначенням. Такої думки дотримувався Наполеон Бонапарт. «Після Великої Французької революції Франція опинилася на межі розпаду. Бо чимало регіонів країни не так давно були окремими князівствами і, так би мовити, мали відповідну генетичну пам’ять», – навів історичну довідку Юрій Ганущак.n nСаме через тяжіння регіонів до сепаратизму Наполеон розділив Францію на 96 департаментів, які існують і досі. Причому з такими самими межами, як і двісті років тому. «Кожен з них достатньо потужний, щоб концентрувати ресурси для виконання певних точкових завдань, але при цьому надто слабкий, щоб оголосити незалежність», – розповів експерт.n n«Адміністративно-територіальний устрій створюється не тільки для місцевого самоврядування – це своєрідний скелет всієї держави. Відтак державну владу у маленьких містечках та селах хтось-таки має представляти. Зараз – це райдержадміністрації, а у майбутньому, сподіваюся, будуть префектури», – каже Юрій Ганущак.n n«У районі найбільшим авторитетом користуються три особи: начальник поліції, прокурор та начальник податкової, – констатує експерт. – Для того, щоб «стриножити» їх, і потрібен голова райдержадміністрації, який контролюватиме і координуватиме усіх трьох відповідно до законодавства, яке ще необхідно створити. Робота над відповідними законопроектами ведеться».n nАле, вважає Юрій Ганущак, ефективно контролювати прокурора, начальника поліції та начальника податкової можна буде лише у великих районах. Тому кількість районів має бути суттєво зменшена – районів в області має залишитися в середньому 3-4.n nЗа яким принципом їх будуть укрупнювати?n n«Основою для майбутнього району має стати госпітальний округ, межі якого визначить госпітальна рада об’єднаних громад. Зараз робота над цим триває. Принцип наступний: до лікарні першого рівня від будь-якої точки госпітального округу має бути не більше 60 км, до лікарні другого рівня – 120 км. Такими є вимоги Всесвітньої організації охорони здоров’я. Інших критеріїв формування районів просто немає», – стверджує експерт.n nЧи правда, що посаду голови районної адміністрації планується зробити виборною?n n«Ні, такого ніколи не буде, – відповідає експерт. – Бо голова райдержадміністрації чи префект – це «державне око» у районі. Він стежить за дотриманням законності органами місцевого самоврядування і запобігає проявам сепаратизму на місцях. Отже, його має призначати Президент, але щоб не допустити узурпації влади, подання кандидатури має робити Кабмін».n nА чи потрібно скорочувати кількість областей?n nНа це питання Юрій Ганущак відповів так: «Маємо спершу визначити, чи плануємо ми у майбутньому інтегруватися з Європою. Якщо плануємо, то наш адміністративно-територіальний устрій має бути аналогічний європейському. Так-от, у Європі існує документ, який називається NUTS – Nomenclature of Units for Territorial Statistics. NUTS-1 – це адміністративні одиниці державного статусу. Це як окремі держави, так і суб’єкти у федеральних державах (наприклад, землі у ФРН), з населенням понад 3 млн осіб. NUTS-2 – це регіональне утворення с населенням від 800 тис. до 3 млн осіб. Саме стільки жителів достатньо для адміністративно-територіальної одиниці, щоб виробляти якісну регіональну політику і зменшувати депресивність. А NUTS-3 – це субрегіональне утворення з населенням від 150 до 800 тис. жителів. Для того, щоб відповідати рівню NUTS-2, наприклад, у Польщі у 1999 році було проведено укрупнення воєводств, які до цього тягнути максимум на NUTS-3. В Україні NUTS-2 вже створено: на щастя, абсолютно всі області вписуються у цей формат. Тому потреби укрупнювати їх немає», – переконаний Юрій Ганущак.