«Волинська правда» зустрічає ювілей,маючи ні на кого не схоже творче обличчя. Вона зуміла знайти свою «нішу» в інформаційному просторі,даючи читачам можливість бути в курсі найактуальніших подій та вступати в діалог. У той же час,інтернет-видання має сильну,не зациклену на партійних структурах,аналітичну складову,осмислюючи сутність сьогодення й тенденції розвитку ситуації на Волині,в Україні та у світі.
 
Нашими ідеологічними,духовними,моральними орієнтирами були та є принципи української державності,свободи слова,віри в оптимістичну перспективу народу,підтримки українських владних інституцій.«Волинська правда» також стала доброю школою майстерності для молодих журналістів,своєрідним майданчиком для їхнього подальшого творчого поступу,кар’єрного зросту у столичних та регіональних ЗМІ.
 
Перше десятиріччя – фактично перший знаковий ювілей. Тим паче,що перипетії ситуації,зважаючи на унікальну динаміку та почасти непрогнозованість,усе частіше нагадують як про біблійну аксіому «і понад вік триває день»,так і про поетичний заклик: «Лови летючу мить життя».
 
Тож,зважаючи на такі реалії та тенденції,передовсім хочеться привітати всіх наших читачів (ця аудиторія,дякувати Богові,стає все чисельнішою) та авторів з нашим спільним святом. Поза сумнівом,потуга та життєздатність «Волинської правди» підтверджена першою десятою частиною сторіччя,зумовлена і вашою критичною,принциповою увагою. Та насамперед,поза сумнівом,ми продовжуємо перебувати в інформаційному просторі,відстоюючи засади української державності,християнської моралі,свободи слова й передовсім завдяки Вищому Покровительству.
 
Адже по-своєму знаково,що день народження «Волинської правди» збігається і з великим православно-християнським святом – Покровою Пресвятої Богородиці. А водночас – із Днем захисника України,зі святом українського козацтва та постанням збройної структури,про яку народ співає: «Десь там далеко,на Волині,де народилася УПА».
 
Та,поза сумнівом,найсуворіші виклики,найголовніші випробування – попереду. Війна,що ведеться проти України,фактично тільки набирає розмаху. Тож за умов суцільного екстріму,зуміймо,засвоївши уроки історії,бути разом,пам’ятаючи про Шевченкову настанову: «В cвоїй хаті – своя й правда,і сила,і воля». Як і сувору істину – попередження від Гетьмана Івана Мазепи «През незгоду всі пропали,самі себе звоювали». Очевидно,майже не помиляються ті аналітики,які на віртуальних шпальтах «Волинської правди» зазначають,що нинішні доленосні роки – на вагу сторіч. Тому зуміймо не зректися свого минулого,всього того,що ціною своїх життів здобули наші предки,що виборюють на фронті зі зброєю в руках сучасники,аби прийдешні покоління українців були господарями власної долі у своєму ж державному домі.
 
Та якими суворими не були нинішні та майбутні випробування,наша спільна ПЕРЕМОГА неминуча. Задля цього живе,працює,повсякчасно перебуваючи в інформаційному полі,тримає руку на пульсі часу «Волинська правда». Як зазначав речник нездоланності України та українства Василь Симоненко:
 
Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд!
 
Слава Україні! Буде наша держава – буде й «Волинська правда». А іншого не дано!
 
Зі святом,дорогі краяни,всі,хто живе Україною та читає «Волинську правду»!