Нині у ній навчається 160 дітей. Гранітне і сьогодні є не надто безпечним місцем,тому сюди рідко добираються постачальники. Ось і зараз місцеві розказували волонтерам,що буквально днями три снаряди впали на територію,якою ішли діти,і тільки Господь вберіг від біди,- пише День.
За час,що село перебувало під окупацією,школа не діяла,тут похазяйнували мародери. То ж довелося і вікна-двері вставляти,і батареї опалення. Та якщо ці питання вирішили,як кажуть,всім миром,то і досі дітям не вистачає елементарного: зошитів,книжок,фламастерів,олівців – банального канцелярського приладдя. Тому щоразу,коли Олександр Положевець з Любомля вирушає в черговий рейс до українських військових,він везе і допомогу школярам з Гранітного. Керівник волонтерської групи Андрій Дем’янчук розказує,що коли оголосили в районі збір канцтоварів для Гранітного,відгукнулися діти з усіх шкіл Любомльського району.
Нині ж Олександр завіз і канцтовари,і два ящики цукерок для гранітівських школярів. Хай будуть,каже,і їм подарунки на Новий рік. Прикро,звісно,що через неоголошену війну звичайні речі – цукерки та зошити з олівцями стають для дітей неоціненим справді подарунком.