Із наближенням новорічних свят усі починають вірити у казку. Діти стають по-особливому чемними, адже очікують подарунків від Святого Миколая. Через десять днів шукають під ялинкою подарунки, які має принести Дід Мороз. Про це повідомляє ІА Волинські Новини.

Багато хто вважає, що Святий Миколай і Дід Мороз ‒ ідентичні персонажі та символи зимових свят. Однак останніми роками виникає багато суперечок, щоб не використовувати радянський символ Діда Мороза у святкових заходах, а залишити лише Миколая Чудотворця.

Митрополит Луцький і Волинський ПЦУ Михаїл:

«Наше свято ‒ це день Святого Миколая. А Дід Мороз ‒ вигаданий літературний персонаж радянського періоду, завданням якого було замінити Святого Миколая, який був у червоному одязі. Тому замість штанів Дідові Морозу додали халат і молоденьку дівчину, щоб йому було не нудно. Дивні персонажі ‒ дід без баби, внучка, у якої нема батьків. Придумали, що він ніби живе в Лапландії, ходить зимовим лісом, до дітей приїздить на санчатах. Хоча зо кордоном нема таких персонажів. Там подарунки приносить Санта Клаус, тобто Святий Миколай. Або просто Санта, Святий.

Нині є традиція, коли діти пишуть листа Святому Миколаю. Це така собі гра. Я не вважаю, що все написане треба здійснювати. Лише те, що дитині на благо і не зіпсує її. Подарунок не має затуманювати людині свято своєю вартістю. Подарунок – це увага, він не має бути дорогим. Інакше буде вся увага на подарунок, а не на свято, до якого він приурочений. Це знак любові до людини, який виражається в якійсь матеріальній речі. Я не кажу, скільки він має вартувати, це кожен вирішує в міру своїх можливостей.

Я виховувався в двох культурах – релігійній, яка панувала у сім‘ї, і в світській, яка була у школі. В Діда Мороза ми перестали вірити, коли його зображала перша вчителька і в неї впав халат. Ми побачили, хто перед нами, і ця ілюзія швидко розвіялася на десять років наперед. Снігуронькою була моя однокласниця. Хоча і мені доводилося у восьмому класі грати роль Діда Мороза. Мені клеїли бороду і я дурив молодших школярів, роздавав подарунки.

Особисто мені батьки робили на свята достатньо практичні подарунки. Тричі на рік – на Різдво, Великдень і на Миколая – я отримував нові чоботи, костюм та інші потрібні речі. Мама казала: «За те, що ти чемно поводився, Святий Миколай казав тобі це передати». У час тотальних дефіцитів хороша річ сприймалася як зараз нова модель смартфона. Сьогодні ж часто дарують речі баловства».

Митрофорний протоієрей Роман Бегей, прессекретар Луцького екзархату УГКЦ:

«Я виховувався у християнській родині і з дитинства знав про Святого Миколая як персонажа і особистість, яка має місце в християнському світі. З Дідом Морозом зустрівся у школі, для мене це був дивний персонаж. Він раз на рік приносив подарунки на новорічну ялинку. Але жодних підстав вірити в нього я не мав.

Миколай – це доброта, чистота, святість, особистість, прив‘язана до історії. Це добрий приклад милосердя і щедрості нашого Отця Небесного не лише для дітей, а й для дорослих».

Олександр Самрук, працівник пресслужби ВОБФ «Переображення»:

«Дід Мороз ‒ українізований пострадянський персонаж. Це казковий герой, не завжди позитивний. На відміну від нього, Святий Миколай ‒ добротворець, благодійник. Це реальний історичний персонаж, який жив і допомагав людям».

Павло Хом‘як, настоятель кафедрального костелу Святих апостолів Петра і Павла у Луцьку:

«Святий Миколай є історична постать. Дід Мороз ‒ прототип Святого Миколая в радянський час. Для багатьох людей, які жили в СРСР, новорічне свято асоціювалося з казковим Дідом Морозом. Пригадайте мультики: він рятував дітей, приносив подарунки і святковий настрій, перемагав зло. І багато людей закарбували у пам’яті цей образ. Не так швидко можна його витіснити. Хоча знаю колективи, які святкують новорічні корпоративи без Діда Мороза.

У Європі є Санта Клаус, тобто Святий Миколай. Він розпочинає вервицю зимових свят. Моє дитинство припало на період СРСР і до мене приходив Дід Мороз. Тому тепер я хочу бути Миколаєм для наших дітей».

Протоієрей Володимир Мацур, прессекретар Володимир-Волинської єпархії УПЦ, кандидат богослів’я:

«Святий Миколай ‒ це реальна особа, яка жила в IV столітті, канонізований у католиків та православних християн. До нього ставляться із повагою, благочестям. Він вів побожне життя, мав усі християнські чесноти і милосердя. Дід Мороз ‒ вигадана особа, яка увійшла в практику у 30-х роках ХХ століття. СРСР пропагував антицерковний світогляд і запровадив Діда Мороза. Це деякою мірою язичницький символ холоду, демонічної сили і зла. Це заміна божественного язичницькою фігурою.

Нині суспільство повертається до коренів духовної культури. Святий Миколай показав приклад милосердя під час земного життя. Це була освічена людина, він захищав православну віру. Це зразок у вірі, терпеливості, смиренні, любові. Хто святкує і звертається з молитвами до цього угодника Божого, багато чого вжитті досягає».