Збут молока, яке заготовляють дрібні фермери, та його продаж людям, які мешкають у містах: це проблема не лише Волині, а й цілої України. Адже селяни вже не хочуть тримати корів. Наразі це вже невигідно. Витрати на господарство перевищують заробіток. За останні три роки кількість селян, які тримають корів, зменшилась утричі, йдеться в сюжеті телеканалу «Аверс», пише ІА «Волинські новини».
У господарстві Надії Скрицької із села Буків Луцького району мешкає місячний Гаврюша. Народилося телятко у корівки Марти, якій п’ять років. Пані Надія доглядає за рогатими. Має у господарстві 18 голів. Одне телятко народилося кілька днів тому.
Ранок господині починається вдосвіта. Тварин найперше потрібно подоїти та нагодувати. Автомата у господарстві немає, тому все робить вручну.
На три села вона єдина має таке велике господарство. Розповідає: раніше майже кожна хата тримала корів. А коли випасали, було аж три черги.
Фермери кажуть: упродовж останніх років кількість корів у селах суттєво знизилась. Бо ж тримати їх просто невигідно. Дотацій від держави – жодних, та й землі для випасу поголів’я у селі не дають.
«Дотацію я отримувала ще у 2018-2019 роках, – каже власниця особистого селянського господарства. – Мені ніхто тепер не дзвонить, вже два роки не получаю нічого».
«Друга проблема – збут. Молоковози не приймають, бо їм невигідно. То молоко здавати їздимо на фермерські ринки», – додає Надія Скрицька.
«Хочу щиро подякувати, не тільки я, але й всі фермери, нинішньому меру і нинішнім міським депутатам, які ввійшли в положення, поставились лояльно і прийняли позитивне рішення щодо ярмарки. Бо це, мало того, що вдома натрудишся, а ще приїхати десь на базар, все переносити з машини – то дуже важко», – зауважує жінка.
І якщо дрібні фермери із прилеглих до Луцька громад мають можливість продавати молоко на фермерському ринку у місті, то що ж робити мешканцям віддалених волинських сіл? А для них найбільша проблема – куди збувати молоко. Кажуть: їздити до міста далеко, а заготівельники купують молоко вкрай дешево.
Фермери стверджують: аграрний сектор нині мертвий. Селяни масово виїжджають за кордон. Ситуація виглядає так: все робиться для того, аби селянина на волинській землі не було.
«В маленьких населених пунктах стикнулися з тим, що немає куди збувати молока. Приймальні пункти зникають», – коментує голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині Руслан Хомич.
«Це пояснюється тим, що це дуже трудомістка робота. У багатьох селах розорені поля. І люди залишаються повністю без місця, де можна здати молоко, хоч за невелику ціну», – додає він.
Фермери кажуть: допомагати дрібним господарствам потрібно. Себто відновити збут молока у віддалених волинських селах за нормальними цінами та облаштувати торгові місця для селян, куди можуть прийти покупці та придбати молоко.
Люди в містах хочуть купувати натуральні продукти. Для цього потрібно допомогти дрібним господарствам у селах без перешкод взяти землю під випас рогатої худоби та виплачувати дотації з держави на утримання поголів’я. Тоді у людей з’явиться бажання вкладати зусилля у сільське господарство. Бо ж якщо цього не робити, з часом допомагати просто буде нікому.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook