Юний 15-річний спринтер Ерік Костриця у 2016-му повернувся жити до Луцька із Португалії,де мешкає його родина. Ерік займається у тренерів Олени та Олега Вегнері й восени виборов звання чемпіона україни. «Це був хороши в цілому рік і непогані результати. Підвела тільки трохи мене травма»,- розповідає Ерік. – «Займатися легкою атлетикою в Україні мені більше подобається. А серед планів на 2017 рік – виграти знову національний чемпіонат і поліпшити результати. Для цього із тренерами будемо міняти старт ,я часто запізнююся на ньому».
 
Скороход із Любешова Дарина Касян каже,що негативом в цілому переможного сезону залишилося п’яте місце на чемпіонаті у Кропивницькому,яке не дозволило їй поїхати на чемпіонат Європи у Тбілісі. «Тому дуже хочу в 2017-му відібратися на юнацькі олімпійські ігри 2018 року»,- мріє Дарина – «Крім того,хочеться підтримувати дух переможця й надалі,адже це допомагає бувати в різних містах країни,змагатися».
 
Данило Даниленко у 2016 році стрімко увірвався у когорту найсильніших українських атлетів на дистанції 400 метрів і навіть потрапив із нашою естафетною збірною до фіналу ЧЄ в Амстердамі. «Перейшов на гладкий біг вимушено – травмувався,тому не ризикував бігти улюблену бар’єрну дистанцію. Хотілося б,звичайно,і на Олімпіаду потрапити,але біг в Амстердамі,встановив у минулому році персональний рекорд,тому в цілому рік нормальний»,- каже Данило і додає: «Буду вчити потрохи англійську мову ,адже мрію на чемпіонаті України відібратися на чемпіонат світу в Лондоні. У 2017-ий візьму із 2016-го з собою набутий досвід».
 
Триразова учасниця Олімпійських ігор Надія Боровська розповіла,що дуже хоче потрапити іна четверту свою олімпіаду. «Уже в цьому році мене очікують нові виклики і старти. На чемпіонаті України в івано-Франківську прагнутиму відібратися на Кубок Європи,а потім на чемпіонат світу у Лондон. Почали підготовки в нас на «Авангарді»,потім плануємо збір в Анталії. Я поставила за мету потрапити у Токіо-2020,тому готуватися почну вже. Можливо,не до кінця реалізувалася в Ріо,адже не встигла відновитися до кінця після народження дитини»,- розповідає Надія. – «Приємно відчувати,що позаду є зміна. Хороші вихованці є у всіх наших провідних тренерів – Миколи Калитки,Володимира Яловика і подружжя Борисюків. В нас сильна школа і відповідно конкуренція. Але на змагання ви б чули,як сильно ми один одного підтримуємо».
 
Стаєр Юрій Русюк у 2016 році здобув чимало перемог і призових місць на марафонських і пів марафонських дистанціях. Але найвагомішими стартами спортсмен вважає перемогу на Ковельського пів марафоні,який був водночас чемпіонатом України і досвід боротьби на чемпіонаті Європи. «Там було особливо важко бігти. І конкуренція в Амстердамі була сильна,і далася взнаки втома після насиченого весняного сезону»,- розповідає Юра. – «Приємно,що восени набув форму знову і закінчив п’ятим місцем на марафоні у Дубліні із персональним рекордом,а також нормативом для участі в чемпіонаті світу-2017. Його намагатимуся закріпити під час квітневого марафону у Лодзі». Інша приємна прикмета 2016-го,яку хочеться перенести у новий сезон – це бурхливий розвиток масового спорту,зокрема,пробігів в Україні. «Відзначу високий рівень організації таких пробігів. Я чимало бігаю в Європі,тому скажу,що рівень Луцького пів марафону мені дуже сподобався».
 
Одна з наймолодших учасників олімпійського заходу на 20 км у жінок Валентина Мирончук розповіла,що в Ріо усі українські атлети могли показати свій рівень підготовки. «Можливо,у нашій країні варто було перейняти практику багатьох іноземних,де кошти вижіляються більше на підготовку атетів,а не на призові за здобуті місця»,- розмірковує Валентина,- «У 2017 році прагнутиму поліпшити результати. Хочу кваліфікуватися спочатку на командний чемпіонат Європи в Подебрадах,потім буду думати про Лондонський чемпіонат світу».
 
У метальниці молота Ірини Климець минулий рік став сезоном злетів і падінь. «Але більше позитиву все ж. Стався різкий злет в дорослу кар’єру,були тільки найкращі враження від Ріо,особливо його атмосфери»,- розповідає Ірина,- «Готувалася до Олімпіади дуже сильно. Можливо,десь помилилися,не так підійшли до старту. На тренуваннях в Ріо метала 66-67 метрів і це дуже добре для тренувань. Після Олімпіади зробили висновки і 2017 рік буде «технічним» для мене,прагну поліпшувати саме техніку метань. У лютому відбудеться чемпіонат України в Мукачеве,на якому можна буде відібратися на чемпіонат Європи. Під час зборів підучую англійську,бо дуже хочу в Лондон потрапити на ЧС. А ще мрію у 2017-му отримати повноцінні умови підготовки в Луцьку».
 
Іван Банзерук на командному чемпіонаті світу у Римі був шостим в індивідуальному заліку та другим у командному. «Після здобуття ліцензії я потужно готувався до Ріо. Там фінішував,дійшов і для першого олімпійського старту це вже непогано. Ми зробили з тренером висновки,нині почав нову підготовку»,- ділиться спогадами і планами Іван,– «12 березня після збору в Туреччині буде перший офіційний старт в Івано-Франківську на ЧУ. Цього року майже не стартуватиму на комерційних стартах,хочу максимум показати в Лондоні і власне туди потрапити».
 
Відео із церемонії “Кришталева доріжка-2016”: