Про це Сергій Цюриць пише на сайті Волинського ОУЛМГ:
«Днями побачив у соснячку чоловіка із кошиком в руках і дуже здивувався: «Невже розпочався грибний сезон?!.» – Так,з’явилися сморчки… – підтвердив житель с. Світязь Михайло Косюта і показав кошика: – Ось подивіться,скільки назбирав. Дуже добрі для соління…
По правді кажучи,я сам із цих країв,та ніколи сморчків не збирав. Розпитавши першого на селі грибника,як чоловік себе представив,де він їх збирає,і сам рушив на тихе полювання. Та скільки не шукав,гриби до рук не йшли. А тут Анатолій Дементій із м. Гадяч,що на Полтавщині,показує свій пакуночок із квітневою здобиччю.
– Ви,мабуть,грибники-чародії! – кажу. – Я увесь ліс сходив,та жодного сморчка не знайшов. Може,ви ці гриби до лісу із собою принесли?
– Ні ж бо,– усміхається Анатолій,– я свої назбирав у цьому сосняку. Та ось бо,подивіться – вони тут скрізь… – і показує рукою на рудого зморшкуватого шапкастика. – А ось іще один…
Дивлюсь і очам не вірю: я ж тут все оглянув,ніяких грибів не було,а він ось запримітив. І справді грибник-чародійник.
Знову прочесав лісочок і знову – по нулях. Не інакше,як стрів грибників-характерників. Тільки вони напередодні Великодня здатні відшукати сморчки у рудих плащиках.
Того дня потрапив до господи лікаря Ірини Жмурко,котра у відповідь на мою розповідь про чародійників,лиш усміхнулася: «Ми ще вчора грибний сезон відкрили. Я вже їх і відварила!.. Дуже смачні гриби. Їх можна смажити і варити…».
Дивлюся,а гриби у плащиках,на відміну від інших,навіть після варіння свого дивакуватого вигляду не втратили: з кастрюльки позиркують,мов щойно із лісочку».
На фото – перший грибник на селі Михайло Косюта