Про поїздку до Харкова журналістам розповіли члени формування охорони громадського порядку із Самооборони Майдану Волині Сергій Рижков та Костянтин Байчук. При в?їзді до Харкова групу волинян затримали працівники СБУ та «Беркута»,котрий був на Майдані у Києві по той бік барикад. Проте після двогодинного спілкування силовики не виявили,у волинян збої,тому відпустили їх із миром. Добровольці і самооборонівці їхали у штатському,а не в традиційному камуфляжі,щоб не провокувати конфліктів. Проте у них були бронежилети як дозволений засіб самозахисту.

Вони розповіли,що більшість людей у Харкові просто бояться ходити на мітинги,адже там можуть побити. А міліція у цій бійки не втручається. Людям страшно висловлювати свої думки. Тому переважна більшість населення переповнена апатією,а інші просто не знають чого вони хочуть.

Волиняни жили у місцевому готелі,забезпечували охорону Автомайдану,котрий приїхав із Києва. Cвятили паску,ходили до церкви та просто розповідали харків?янам про Волинь та її людей. Адже тут люди не із хвостами чи рогами. Активісти переконані,що людей із Східної та Південної України слід везти на Захід,щоб вони переконалися,що відмінності поміж нами вигідні лише політикам,а насправді ми єдиний народ.

На жаль,міліції у Харкові під час громадських заходів є чимало,але вона не займає ніякої позиції.

В місцевих – велика прірва в отриманні інформації. Також вони звикли довіряти російським ЗМІ.

На мітингах роздають різноманітні листівки,прапори – теж різні. Є й стяги Радянського союзу,а на грудях в сепаратистів красуються власівські стрічки,котрі пришпилені гербами Радянського Союзу. На мітинги виходить мало людей,це переважно дідусі та бабусі. Для мільйонного Харкова нормальним є мітинг,коли на вулицю вийде 300-400 людей і саме ця дрібка збирається щось вирішувати. Ці люди шукають кращого життя,але вони не можуть навіть сформулювати,де і з ким воно має бути. Додамо,що прихильники федералізації називають владу у Києві хунтою.

Щодо місцевого громадського середовища,то воно не може знайти поміж собою порозуміння і не може налагодити комунікацію. Є брак координації дій. Для місцевих подвиг почепити український прапор над хатою або на машині. «Добрі» сусіди у такому випадку погрожують викликати міліцію.

Ленін для багатьох харків?ян і далі залишається символом стабільності.

Є й економічні проблеми,адже тисячі людей працюють на заводах,котрі виробляють продукцію,наприклад,деталі для Росії. Тому харків?яни через українсько-російську війну можуть втратити місце роботи і заробіток. Також вже відчували економічні втратити продавці на величезному ринку Барабашова,куди раніше їздили закуповуватися росіяни. Тепер більшість із них не може перетнути кордон.

Самооборонівці розповіли,що Харків – це дуже гарне чисте європейське місто,де багато парків,смітників,відремонтованих будинків із підсвіткою. Це звичайне українське місто,як і Луцьк. Просто комусь вигідно витягувати з-за пазухи страшилки і розділяти українців.