Волинський ювелір Тарас Янюк на прохання науковців відтворив давньоруську лунницю за допомогою форми для виливання прикраси, яку знайшли археологи. Презентували амулет у Волинському краєзнавчому музеї, йдеться в сюжеті «Суспільного», пише ІА Волинські новини.

Як розповів завідувач відділу давньої історії музею Тарас Верба, на срібній прикрасі зображені зірки та два роги. Це – точна копія давньоруської прикраси, яку носили на шиї.

«Лунниці – це дохристиянські амулети, які носили на шиї, вони передають світогляд тогочасних жителів і пов’язані з культом місяця. Назва прикраси говорить сама за себе. Пізніше, в часи християнства, лунниці почали поступово відходити, однак кілька століть вони ще існували. Здебільшго їх виготовляли з бронзи», – каже працівник краєзнавчого музею.

Зі слів Тараса Верби, форму для виливання лунниць, зроблену з пісковика, 12 років тому на берегах Хрінницького водосховища знайшов краєзнавець-історик Микола Собуцький. Вона зберігалася в музеї.

«Коли ми познайомилися з Тарасом Янюком, він запропонував зробити з форми зліпок і вилити за нею лунницю та спробувати її тиражувати й у такий спосіб популяризувати історію», – провадить Тарас Верба.

Тарас Янюк ювеліром працює понад десять років. Каже: з форми прикрасу виготовляв уперше.

«Форма ідеальна, гарно збереглася, – додає ювелір. – Мені траплялися лунниці, доводилося реставрувати зразки з приватних колекцій. Правда, вони були золоті, скіфські. А така, що пов’язана з нашим рідним Луцьком, – то вперше».

Нині в експозиції краєзнавчого музею лише одна автентична лунниця, ще декілька зберігаються у фондах, зазначає Тарас Верба. На території України їх не більш як 100, додає науковець.

Після презентації прикраси відбувся майстер-клас із виготовлення жіночих браслетів у середньовічному стилі для працівників музею.

«Такий майстер-клас – це унікальна можливість у музейних умовах виготовити власну прикрасу, каже музейниця Адріана Зозуля. – Ми хочемо показати, що музей – це не лише простір для екскурсій, а й для відкриття чогось нового».