У селі Седлище Любешівського району 41-річна жінка народила 17-ту дитину.  Про це пише Апостроф.

Перш ніж стати мамою-героїнею, Галина сама росла в багатодітній родині. Правда, вона була всього сьомою (і молодшою). Чоловік Галина Віктор ріс в сім’ї, де виховувалося тільки троє дітей. Тому коли в 1997 пара одружилася і оселилася в селі Седлище, то навіть уявити не могла, що через 20 років вони стануть багатодітною сім’єю Любешівського району.

“Нашого первістка я народила в 19-ть. І потім через кожних рік-півтора сім’я поповнювалася на дітей. Тепер старшим моїм дітям вже 22 і 21 рік. Наймолодшому було два з половиною роки. Ну, а зараз Бог подарував вже 17-у дитину. Її назвемо Ліаною”, – розповідає Галина.

Галина 

За її словами, коли всі діти були маленькими і не могли один одного няньчити, доводилося важко. Плюс до всього, тоді Галина з чоловіком тільки будували свій будинок. Але їм допомагала мама чоловіка. А вже коли діти підросли, коли ручну працю замінила техніка, то взагалі стало легше, каже Галина Денисівна.

“Просто у мене дуже хороший чоловік. Можна сказати – золотий! Тому я, наприклад, взагалі не працюю на городі. Не знаю навіть, де що росте і коли сходить, – всім цим займається чоловік. Мої ж обов’язки – доглядати за дітьми і домом: їсти наварити, одяг випрати, в хаті прибрати. Щоб усі діти були чистенькі, пральна машинка, буває, працює по шість разів на день. Якщо кручу голубці – то на літрів 12-ть. Коли готую млинці, то замішую відро тіста. А ось борщ у нас не дуже: зварю літрів сім, всі наїдяться, та ще й собаці вистачить”, – розповідає жінка.

Втім щоденні домашні клопоти настільки приємні для Галини, що вона їх і роботою не вважає. Каже: головне – щоб всі були здорові.

“Важко доводилося тільки тоді, коли діти хворіли. Особливо, як в двомісячному віці захворіла на коклюш одна з наших дочок. Коли ця хвороба вражає таких маленьких дітей, це дуже небезпечно. Тому півроку я жила в стані постійної напруги, тривоги, навіть відчаю. І кожен раз, коли нерви не витримували, а серце розривалося, я складала руки в молитві. Я молила Бога врятувати мою дочку. І Господь почув мої слова, допоміг одужати. Дочці вже чотири роки. І я дякую Всевишньому за його милість”, – розповідає вона.

З 17-тою дитиною, яка з’явилася на світ в останні дні липня, теж не все було просто. У Галини були певні нюанси зі здоров’єм, через які жінка обстежувалася. Але все пройшло добре.

Зараз Галину і новонароджену дочку чекають чоловік, діти і навіть двоє онуків.