Сам же він – жодних ознак неспокою. Принаймні таке спостерігалося ззовні. Аж тут: «И снова здравствуйте..!». Інформація про поновлення пана генерала на посаді роздратувала,насамперед,тих,хто обіцяв люструвати усіх,і все плекає надію проторувати омріяну стежку до хоч якихось позитивних результатів на очікуваних виборах.

Чи впливає політика на роботу начальника управління ДСНС України у Волинській області та чи насторожують його люстраційні процеси? Про це йтиметься в цій статті,але починаємо з питань більш приземлених і продиктованих нинішніми подіями.

Більше потерпаємо від людської необережності,а не від терактів

– Володимире Васильовичу,сьогодні в країні відбувається чимало надзвичайних ситуацій,не виключено,що причина деяких з них – теракти. Можна безліч разів офіційно заявляти про людський фактор підпалів у Чорнобильській зоні чи на АЗС під Васильковом,але процент ймовірності зумисних дій досить високий. Чи готові волинські рятувальники до попередження чи уникнення таких надзвичайних ситуацій?

– Ми провели ряд навчань. Нещодавно такі заходи відбувалися спільно з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства для того,щоб спільно ліквідовувати пожежі на початковій стадії. Маємо інструкцію з такої взаємодії,проводимо профілактичну роботу,але лісове господарство має недостатньо сил і засобів,тому при необхідності будуть залучатися наші підрозділи. Співпрацюємо також з СБУ в плані профілактики,щоб не допустити загорянь і пожеж як в екосистемах,так і на об’єктах підвищеної безпеки. Ми провели 100-відсоткову перевірку всіх потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки. Їх є 175 на території області. Вручили приписи там,де були недоліки. А по п’яти об’єктах є наші звернення до суду,щоб пригальмувати їх діяльність.

– А яким чином ці об’єкти отримали дозвіл на діяльність,якщо допускають такі порушення,що аж довелося звертатися до суду про призупинення роботи?

– Порушення в них виникли в процесі експлуатації,а на момент надання дозволів було все нормально. Якщо вони усунуть недоліки та об’єкти будуть безпечні,то суд дозволить їх експлуатацію.

– А який стан на інших 170 об’єктах?

– Він не на стільки критичний. Недоліки усунемо спільно з адміністраціями підприємств і нашими інспекціями. Співпраця зі всіма службами по запобіганню терактів та ліквідацією надзвичайних ситуацій є. Спільні навчання проводяться регулярно. Щоправда,зараз ми більше потерпаємо від людської необережності,а не від терактів. От,на Волині горять торфовища. Який це теракт? Це – людський фактор. Люди не дотримуються елементарних правил безпеки. Зараз спека,низький рівень ґрунтових вод,триває збір зернових… Через елементарну людську необережність можуть виникнути глобальні пожежі в екосистемах. Ми намагаємося гасити такі загоряння на початкових стадіях,щоб не допустити масштабного лиха,як то було під Чорнобилем. Там горіло 400 га. Потрібно було багато людських та технічних ресурсів. Ми намагаємося справитися на початковій стадії.

– Що,з Вашої точки зору,потрібно зробити в країні,щоб побороти людську байдужість і недбайливе ставлення до правил безпеки? Збільшення штрафів,скажімо,спрацює?

– Ми вивчали польський досвід. Там високі штрафи. Спалювання так званого сухостою,трави,сміття вони не допускають. Але я хочу наголосити,що в них працюють не тільки штрафи. В них значно вища культура поведінки. У нас ще є недопрацювання з боку екологів та місцевого самоврядування. От куди людям дівати сміття? Треба мати полігони твердих побутових відходів. Треба організувати цивілізоване надання послуг з вивозу сміття. Якщо ми йдемо до Європи,то й мислення має бути європейським. Має бути й роз’яснювальна робота з нашого боку. Підприємці,які працюють з об’єктами підвищеної небезпеки,повинні,насамперед,збагнути,що це – їхня власність. Якщо вони дотримуватимуться правил безпеки,то збережуть своє майно. Вони повинні бути зацікавленими в тому,щоб не мати збитків.

– Володимире Васильовичу,сьогодні в Україні триває війна. На щастя,на нашій території поки бомби не рвуться,однак,ніхто не може гарантувати,що цього не станеться. Про безпеку скрупульозніше почали дбати й наші сусіди поляки. Розкажіть,яка ситуація на Волині із закладами захисту,чи достатньо в нас бомбосховищ і в якому вони стані?

– В цілому стан бомбосховища та укриття,які були,ми привели до належного стану. Ми їх оглянули та перевірили. На даний момент маємо 19% не готових об’єктів. Йдеться по такі,що підтоплені ґрунтовими водами. Їх треба відновити,але для цього потрібні значні кошти. В нас існує інтерактивна карта таких об’єктів. Якщо громадяни телефонуватимуть на «101»,то їм скажуть,де можна сховатися від прямого попадання. Поняття бомбосховище в нас неправильно розуміють. Вони будувалися за часів Радянського Союзу для робочого населення. Повністю усім сховатися нереально. В Луцьку стоять вказівники про те,де є найближче укриття (я б так називав ці об’єкти). Періодично ми будемо покращувати ці укриття,але цим треба займатися постійно і з залученням органів місцевого самоврядування.

– Ви казали про існування інтерактивної карти. Де її можна побачити?

– Вони є в наших частинах. Потрібно до нас звернутися і ми надаємо таку інформацію.

– Як складається співпраця з органами місцевого самоврядування при підготовці закладів укриття? Чи є такі,що саботують Ваші рекомендації?

– Не сказав би,що хтось щось саботує,але є проблема з коштами. До рекомендацій прислухаються фактично всі. Розуміння є як з боку населення,так і від органів місцевого самоврядування. Вони,першою чергою відповідають за безпеку та життєдіяльність своїх територій. Щоб привести всі об’єкти до зразкового стану,потрібно багато матеріальних затрат. Зрозумійте,у бомбосховищах має бути система харчування,питна вода,медичні послуги,вентиляції. Все це потребує коштів.

– Їх хтось рахував?

– Не готовий назвати вам цифри.

– При Радянському Союзі проводилися навчання з цивільної оборони для населення. Сьогодні вони – актуальні?

– Ці навчання і зараз проводяться. І вони – актуальні. Ми виставляли намети в центрі Луцька та в райцентрах і проводили навчання з надання першої медичної допомоги,розповідали правила поведінки в надзвичайних ситуаціях. Проводимо навчання на підприємствах.

– Кілька років тому в області досить гостро стояло питання ліквідації отрутохімікатів. Були заяви ще попереднього керівництва виконавчої влади,що всі вони вивезені,а чи здійснена рекультивація?

– Так,дійсно,Волинь – перша область в Україні,з території якої вивезені всі отрутохімікати. Всюди зроблена рекультивація. В нас все чисто.

В державному підрозділі не повинно бути платних послуг

– Ваше особисте бачення реформування галузі,у якій працюєте.

– Галузь фінансується лише на 30% від потреби. В нас багато матеріально-технічних засобів,які потребують списання. Є такі,що досі функціонують лишень,завдячуючи ентузіазму та працьовитості наших співробітників. Коли на Київщині горіла автобаза,то всі бачили,якими засобами доводиться працювати. Держава повинна вкладати в техніку кошти. Це – питання безпеки. Потрібно вдосконалювати рятувальну частину нашої діяльності. Ми маємо гасити пожежі,усувати причини надзвичайних ситуацій. Має бути й профілактика. Але я вважаю,що там можна зробити скорочення,а людей переорієнтувати на рятувальну роботу. В нашій галузі потрібно підняти заробітну плату. Адже наші люди ризикують життям,а отримують по дві тисячі гривень. Люди гинуть,отримують травми,а платня в них – мізерна. Люди ж то добросовісно відносяться до своїх обов’язків,то й ставлення держави має бути відповідним.

– На що вистачає 30% фінансування від держави?

– На заробітну платню та на паливно-мастильні матеріали (і то не повністю).

– Де берете решту фінансування? За платні послуги,які існують у Вашій структурі?

– Дійсно,надаємо платні послуги. І,як на мене,в державному підрозділі цього не повинно бути. Держава повинна нас забезпечувати,а ми – виконувати функції по рятуванню людей в різних ситуаціях та тренуватися,щоб ефективніше виконувати ці роботи.

Такі служби,як наша,повинні бути поза політикою

– В Україні поступово відбувається процес люстрації. Ваша персона на цій посаді багато кому з політиків “муляє” очі. Адже працюєте Ви давно.

– Нехай люструють.

– Ви працюєте ще з часів Леоніда Кучми. І при Януковичу обіймали цю посаду. Ваше ставлення до бажання політиків позвільняти з посад людей так званої старої команди?

– Свого часу я закінчував навчальний заклад в Москві,який був один на весь Радянський Союз… Це вища інженерна пожежно-технічна школа МВС СРСР. Тоді іншого навчального закладу,який готував спеціалістів мого рівня по лінії пожежної охорони н-е б-у-л-о. То мене варто люструвати? Моя відповідь ґрунтовна? Я вважаю,що такі служби,як наша,повинні бути поза політикою. Основне наше завдання – рятування життя людей та їхнього майна у надзвичайних ситуаціях,що виникають.

– У період правління Віктора Януковича,ваша служба була поза політикою?

– Так.

– І керуюча партія не мала ніякого впливу на призначення на посади у вашому відомстві?

– На це намагалися впливати при всіх владах. Але наша служба,повторюю,має бути поза політикою.

– Які претензії до Вас пред’являють люди,які бажають Вашого звільнення з посади?

– Мені ніхто не пред’являв конкретних звинувачень. Мені докоряють одним – очолював службу в період Януковича.

– Чи приходили до Вас активісти громадських організацій під час революції?

– Я з ними спілкувався. Конкретних претензій мені не висловлювали.

– Як Ви сприйняли революцію?

– Нормально,позитивно. Народ хоче жити краще. От і все. Більшість моїх колег по службі вважають так само.

– Може й на Майдан їздили?

– Їм ніхто не забороняв цього робити.

– Ваші колишні керівники Сергій Бочковський і Василь Стоєцький були затримані в прямому ефірі. Своєрідний прецедент в Україні. Як Ви сприйняли тоді цю новину?

– Вони порушували чинне законодавство. Те,що з ними відбулося на очах в усієї країни,вважаю справедливим. Погано,що такі керівники були на чолі нашої служби. Вони дискредитують нашу структуру в очах населення. Таких як вони,в нас всього 2-3 відсотки. Всі інші добросовісно виконують свою роботу і не заслуговують на зневагу.

– Але після того гучного затримання була заява Міністра внутрішніх справ Арсена Аракова про причетність обласних керівників до корупційних схем у вашій системі. Йшлося і по конкретну суму в центр з Волинської області – 40 тис. грн щомісяця.

– Я давав покази в суді стосовно цього. Ми таких коштів не надсилали. Я збирав своїх людей та заборонив їм це робити.

– А Вам були вказівки з Києва присилати ці кошти?

– Так,такі вказівки були.

– Хто безпосередньо Вам таке наказував?

– Заступник,на якого вдягнули наручники в прямому ефірі,як ви кажете. Я про все розповідав у суді.

– В якій формі здійснювалися такі вказівки?

– Я ще раз вам кажу,я свідчив у суді. Суд прийматиме рішення. 13 з 25 керівників територіальних управлінь були усунуті з роботи. Дванадцятьох поновили,в тому числі й мене. Це відбулося після досудового розслідування,яке проходило уподовж місяців.

– Як Ви сприйняли призначення (хоч і на короткий термін) Зоряна Шкіряка? Він є достатньо компетентним,щоб керувати ДСНС України?

– Не задавайте мені таких питань. Це – політика. Своє бачення з реформування галузі я висловлював багато кому,в тому числі й Шкіряку.

– Ідеальний міністр у Вашій структурі: професіонал,який розуміється на вашій роботі чи вправний менеджер?

– Цього також не коментуватиму.

Люструють – знайду чим зайнятися

– Який випадок з Вашого професійного життя найбільше вразив вас і запам’ятався?

– Мені доводилося працювати під Чорнобилем,коли горів “рижий” ліс… Особисто очолював рятувальну операцію там. Був тоді підполковником. Була складна ситуація в Крупі,тут на Волині. У 2000 році,коли горіло 17 місткостей. Пожежа була складна,але ми її локалізували. В молодості,ще коли на Київщині працював,то запам’яталася пожежа в депо у Фастові.

– Що таке страх для Вас?

– Кожній людині притаманне почуття страху… Якщо є загроза її життю,то є відчуття страху.

– А що спонукає людей йти в вогонь,якщо вони мають 2 тис. грн зарплати?

– Обов’язок і присяга. Почуття відповідальності.

– Ви боїтеся втратити посаду?

– Мені нема чого боятися. Я вже можу не остерігатися цього,бо маю пенсійний вік. Я – волинянин,люструють – знайду чим зайнятися. За стілець силоміць не триматимусь.