Те,як відбувалася відставка уряду Арсенія Яценюка та голосування у Верховній Раді за новий Кабінет Міністрів,викликали збурення як в українському політикумі,так і серед простих громадян. Скільки проживе новий уряд,сформований «коаліцією на двох» внаслідок «тушкування»,тобто переманювання депутатів з інших фракцій,чи закріпляться ще більше олігархічні клани на владному українському олімпі й чому ВО «Батьківщина» перейшла в європейську,демократичну опозицію — про ці та інші важливі моменти українського політичного сьогодення йшлося на прес-конференції,яку провели лідери Волинської обласної партійної організації ВО «Батьківщина»,зокрема,її новообраний голова Олег Кіндер,перший заступник голови Людмила Кирда,голова бюджетної комісії Волинської обласної ради та депутат обласної ради Сергій Слабенко.

«Виникає питання про легітимність новообраного уряду взагалі»
—Ті події,які відбулися днями і відбуваються у Верховній Раді,показали,що сьогодні єдиний вихід із ситуації,яка склалася в країні – це перевибори Верховної Ради. Тому що зміна Кабінету Міністрів і на моє особисте переконання,і на думку нашої політичної сили — це лише зміна стільців. Тим більше пакетне голосування,яке мало місце і програма уряду на п’яти аркушах,що теж приймалася в пакеті — такого не повинно бути. Це голосування 206 голосами —позиція БПП,«Фронту змін» і декількох олігархів,які,судячи із заяв Володимира Гройсмана,не збираються змінювати вектор дій уряду. Тобто те,що було,буде продовжуватися й далі. Чого ми добилися,змінивши уряд? Абсолютно нічого. Сьогодні зміна таблички на кабінеті прем’єр-міністра не поліпшить життя наших людей і не змінить вектор руху нашої держави. Нашу політичну силу це не влаштовує. Це потрібно вирішувати вже сьогодні й тільки через перевибори,— сказав Олег Кіндер. — Тому сьогодні наша політична сила на чолі із Юлією Тимошенко переходить в європейську опозицію,яка буде контролювати всі дії уряду й Верховної Ради. Ми будемо відстоювати першою чергою інтереси українців і виконувати ті обіцянки,з якими абсолютно всі йшли на вибори,а саме: зниження тарифів,прийняття закону про заборону продажу землі,індексація заробітних плат та пенсій,підтримка малого й середнього бізнесу та ін. Наша політична сила була й залишається на цих позиціях. Ми розуміємо,що позачергові вибори — це знову витрати із державного бюджету. Але ми говоримо про те,що таке не може відбуватися в нашій державі. Тільки шляхом демократичних виборів оберуть справжню коаліцію. Тому що ці 206 чоловік,які проголосували,нонсенс,і виникає питання про легітимність новообраного уряду взагалі. Сподіваємося,що саме після парламентських перевиборів буде створено справді європейську коаліцію,яка дасть можливість розвитку нашої держави,європейської держави,яку прийме в обійми Європа. Тому що крім обіцянок боротьби з корупцією,крім обіцянок соціальних – абсолютно нічого не робиться. Але бачимо чергові скандали,офшори. Ні економічної,ні політичної стабільності в державі немає. Наша заява чітка — ми переходимо в європейську опозицію.
«Ніхто ні з ким не радиться,не питається думки людей. І що,дякувати Яценюку за ці речі?»
Людмила Кирда,голова бюджетної комісії обласної ради,висловила здивування з приводу того,які дифірамби співають колишньому прем’єр-міністрові Арсенію Яценюку,як дякують йому за хорошу роботу. Він,виявляється,найкращий прем’єр за всі часи української незалежності!

—Це просто викликає принаймні здивування. Складається враження,що всі думають,що простий люд нічого не розуміє,ніби ми живемо не в цій державі,не отримуємо тут зарплат,не ходимо в магазини й не купуємо товарів за цими цінами. За два останні роки,коли цей уряд працював,ми бачимо в рази знецінення гривні,бачимо,як падає стрімко рівень життя українців,— не стримувала своїх емоцій пані Людмила. — Варто згадати хоча б цьогорічний бюджет,не згадуючи вже,як його приймали вночі,як завжди,на рівні договорняків. Але те,що прийнято було,ми за ним живемо. Що задекларував уряд Яценюка,що робив цей уряд? Хотіла б привернути особливу увагу до освіти й до питання оптимізації шкіл. Сьогодні вже відкрито говорять про те,що в нашій області буде закрито понад 100 шкіл. Це означає,що закриватимуться малокомплектні школи 1-2 ступенів і початкові. Розкажу,що це означає,на прикладі округу №29 у Маневицькому районі,де я обиралася депутатом. Із 59 треба оптимізувати,тобто закрити,17 шкіл,не враховуючи думок людей,не враховуючи перспективи. Просто доведено завдання. Це політика уряду. Для чого це робиться? Щоб зекономити кошти. Погоджуюся,є школи,де дійсно настав час провести якусь оптимізацію,бо там мало учнів. Але ж не робити цього повально! Я робила депутатський запит по селу Велика Яблунька,де сьогодні навчається 138 дітей. І її хочуть перевести у школу 1-2 ступенів. Коли мешканці всіх довколишніх сіл виступили проти,тільки тоді надали мені відповідь,що ця школа вже викреслена із планів оптимізації. Ніхто ні з ким не радиться,не питається думки людей. І що,дякувати Яценюку за ці речі?
Ще одне питання,яке болить багатьом містам,а саме доля професійно-технічної освіти,яку уряд у цьогорічному бюджеті переклав на плечі місцевих бюджетів. Бюджетна комісія Волиньради вже двічі розглядала це питання. Якщо Луцьк ще якось може впоратися з цією проблемою,то заклади,які знаходяться в містах обласного підпорядкування,а таких на Волині три,опинилися в найскрутнішій ситуації. Непродумана політика уряду призвела до того,що працівники профтехучилищ два місяці не отримували зарплат,а учні стипендій.
—Волинські депутати змушені були виділити 6,8 мільйонів гривень із коштів обласного бюджету,щоб люди отримали свої гроші. І буквально через три тижні прийшла стабілізаційна дотація у сумі 4,8 мільйонів,вони теж були розподілені й проблему зняли на перший квартал. А що далі? І що думали депутати Верховної Ради,коли голосували за такий бюджет? — логічно запитує Людмила Кирда. — Вони що,не бачили проблему,яка у всій країні стала?
«Та його треба було виганяти ще тоді,коли його Барна виносив з трибуни»
Не могла оминути голова бюджетної комісії й теми приватизації. Уряд Яценюка подав проект закону про приватизацію,де волинське державне підприємство «Волиньторф»,про яке було стільки розмов і за яке стільки бореться волинська громада,опинилося таки у списку об’єктів,які потрапляють під приватизацію у 2016 році. Це підприємство,яке стабільно працює,яке має стратегічне значення для Волині,бо воно випускає торфобрикет,яким опалюються бюджетні установи краю. Зрештою,це паливо є альтернативою дорогого російського газу й воно є доступним для наших людей. І сьогодні таке підприємство включено до приватизаційного списку.
—Про що ми сьогодні говоримо? Це підприємство,яке працює саме на себе,яке не бере ні копійки з державного бюджету,а навпаки сплачує податки,забезпечує роботою і дає можливість нормально жити людям,які там працюють,хоча нормально сьогодні в Україні ніхто не живе,окрім купки людей. Але середня зарплату там понад 5 тисяч гривень,а в сезон заготівлі торфу трактористи заробляють і до 15 тисяч,мають всю соціалку. Слухайте,підприємство,яке працює і несе золоті яйця,виставляють на приватизацію! — дивується пані Людмила. — Депутати обласної ради звернулися до Києва,що волинська громада готова прийняти «Волиньторф» в обласну комунальну власність. Але на облдержадміністрацію надійшла відповідь,що державне підприємство не підлягає безоплатній передачі з державної в комунальну власність,тому що є закон,в якому чітко прописано: державні підприємства передаються у комунальну власність після того,коли два рази виставляються на аукціон і коли їх не продадуть.
Скажіть,цей уряд щось аналізував? Я більш,ніж впевнена,що вони між собою вже все розділили по всій країні. Всі ласі кусочки розділили,роздерибанили,ще треба купити задарма. Тому що в час кризи ніхто такі стратегічні підприємства не продає. Так за що цей уряд хвалять? Я не говорю про ціни,а про такі стратегічні речі,які для нашої області,наприклад,є дуже актуальними. І сьогодні Яценюку всі співають дифірамби. Та його треба було виганяти ще тоді,коли його Барна виносив з трибуни. Треба було винести ще тоді.
Юридичні нюанси нової коаліціади,виборів нового уряду та позиції «Батьківщини» щодо цього пояснив депутат обласної ради,колишній депутат Верховної ради Сергій Слабенко:
—Створення коаліції у Верховній Раді — це не чиясь забаганка,це пряма вимога Конституції України. Коаліційна угода передбачає правила поведінки і порядок прийняття тих рішень,які надалі виконавчі органи,в даному випадку Кабмін,повинен виконати. У нас відбулася унікальна річ. Стара коаліційна угода,яка існувала з початку створення цього парламенту,начебто зараз діє. Коаліції,яка мала б її виконувати,фізично не існує,хоча б у мінімальній кількості 226 голосів,хоча за таких розкладів за великим рахунком в парламенті рішень не ухвалюють. За таких умов виникає питання: хто ж буде виконувати програми уряду і за якими принципами? Формально ніби оголосили,що є оновлений склад Кабінету Міністрів,але чи зможе він бути тим ефективним урядом,який має програму дій,можливості приймати її у Верховній Раді й постійно знаходити підтримку депутатів? І найголовніше: у подальшому він повинен мати на кого опиратися,щоб бути незалежним від так названих економічних угруповань. На жаль кожного разу цей уряд буде заручником. Він вимушений буде іти за голосами до двох економічних груп,які є у Верховній Раді й просити їхньої підтримки. А отримують її лише у випадку,коли поступаються економічними питаннями,грошима,інтересами українського народу для того,щоб проводити рішення. Саме проти цього виступила «Батьківщина»,її представники у Верховній Раді й саме тому вони перейшли в опозицію,яка передбачає європейські принципи критики такої діяльності парламенту та уряду.

«Народ,який побачив у парламенті і олігархів,і шоу-менів,вже зрозумів,за кого не варто голосувати»
Неузгодженість дій,часом геть незрозумілі рішення з боку виконавчої гілки влади,першою чергою відчувають на місцях. Як міський голова Ковеля Олег Кіндер і ковельська громада це добре відчули на собі ще наприкінці 2014 року,коли у держбюджеті,який теж приймався за ніч,з огляду на децентралізацію влади відбулася передача всіх медичних закладів Укрзалізниці місцевим громадам. Ковель теж отримав вузлову залізничну лікарню.
—Ніби це надбання для області,великий вузловий комплекс і взяти його на баланс області — що в цьому є поганого? Але для бюджету міста це стало проблемою. Бо є захищені статті й 12,5 мільйонів гривень — де їх взяти? Приймаючи цей медичний заклад треба більш досконало було вивчити це питання,а не просто одним законом про держбюджет взяти й передати. Закон чітко,до речі,визначав: протягом місяця дорученням Кабінету Міністрів провести процедуру передачі майнового комплексу. Це було у грудні 2014 року,а сьогодні ми живемо вже у четвертому місяці 2016,і до сьогодні Кабмін не видав ніяких постанов чи розпоряджень. Є,щоправда,одна постанова зі словами «передати»,але яка абсолютно не визначає саму процедуру передачі,як бути з персоналом,з фінансуванням,з медобладнанням. Точно так же прийняли у держбюджет 2016 року,маючи вже досвід порушення Конституції,законів,передачу профтехосвіти на місцеві бюджети. При цьому порушили бюджетне законодавство,бо без передачі майнових комплексів фінансувати те,що не належить місцевим бюджетам ,органам місцевого самоврядування забороняється законом. Я вже не кажу про порушення конституційних норм. Сьогодні це дуже велика цифра для обласного бюджету. Понад 60 мільйонів гривень потребує профтехосвіта. Теж саме відбулося із соціальним захистом населення та пільгами. Соціальні пільги визначені законом,але в держбюджеті забули про них. По Ковелю,до прикладу,пільговиків всіх рівнів — 22 тисячі із 70 тисяч населення. Це стосується першою чергою пільгового проїзду,коли закон ніби забезпечує пільговий проїзд,а в держбюджеті стоїть прочерк. І сьогодні це проблема органів місцевого самоврядування. Але ж це порушення Конституції,не законів,а порушення прав громадян. Верховна Рада,новий Кабмін мав би прийти з новою програмою дій,як вийти з кризи. Бо в нас у є не тільки політична,а ще й економічна криза. Проблем накопичилося дуже багато,але ми нічого не почули,як їх планують вирішувати. Просто змінили вивіски на дверях. І крапка. Тому наша політична сила буде вимагати проведення позачергових виборів Верховної Ради. Народ,який побачив у парламенті і олігархів,і шоу-менів,вже зрозумів,за кого не варто голосувати. Має змінитися сам принцип виборчого права з відкритими партійними списками. І люди мають голосувати за тих,хто реально може щось змінити в нашій державі.