Архієпископ Євстратій у своїх висновках зазначає,що «українська держвлада поруч з російською винна в тому,що дозволила розколоти на т.зв. Харківському соборі єдину УПЦ,а потім всіляко плекала філію Московського Патріархату в Україні,особливо в тих регіонах,які згодом виявилися найбільш небезпечними з точки зору сепаратизму і агресії «руссмира»: у Криму,на Донбасі,на Одещині,Закарпатті,Буковині,Харківщині. Без всебічної підтримки державної і місцевої влади,особливо в часи президентів Л.Кучми та В.Януковича,а також систематичної протидії Київському Патріархату,МПвУ не мав би того впливу в цих регіонах і в цілому в Україні,який є зараз».

На його думку,«без цього владного впливу і численних демонстрацій «поддержки руссмира»,особливо у формі візитів п. Кирила (Гундяєва),у Москві не склалася би думка,що Україну можна швидко підкорити і поділити,адже тут,нібито,майже всі лише чекають знову злитися «в союз нерушимый». Ті,хто укладав плани створення «Новороссии,одним з її стовпів бачили саме структури та вплив МПвУ,доказом чого є задіювання в проекті Малофєєва,Нусенкіса та інших «православних олігархів».

Архієписком також висловлюється щодо позиції Ватикану. Він вважає,що «Моспатріархія туманними обіцянками можливої зустрічі п. Кирила з Папою спрямовує позицію Ватикану щодо України в потрібне Кремлю русло. На жаль,Ватикан в цю зустріч вірить,а у Москві сподівається мати союзника в протистоянні агресивному секуляризмові. Як колись вірив,що фашисти,як «християни»,є принагідне знаряддя у боротьбі з безбожними більшовиками. Велика помилка».

Владика Євстратій нагадує давно відоме: «Моспатріархія не просто залежить від Кремля – вона є частиною держапарату Росії та виконує відповідні функції з просування інтересів Кремля і в самій РФ,і закордоном. Цьому є безліч доказів,включно зі свідченнями самого м. Іларіона перед послом США,відкритими через публікації Вікілікс».

Відтак він пояснює,що цитата,винесена у заголовок – «істина,яку добре мають усвідомити всі в Україні. Єдність УПЦеркви з Москвою – інструмент підпорядкування Україні Кремлю й стабільності його автократичної системи. Церковна єдність в Україні без залежності від МП – один з наріжних каменів для подолання агресії Кремля і для внутрішньої української консолідації».

Розставляючи крапки над «і»,архієпископ робить висновок: « Хто виступає проти єдності та/або проти незалежності Церкви від Москви – свідомо чи ні працює на подальші спроби «руссмира» розвалити і поневолити Україну».