Українка Яна Панфілова 8 червня відкрила сесію Генеральної асамблеї ООН у Сполучених Штатах. Дівчина народилася із вірусом імунодифіциту людини і не знає, як жити без таблеток. Але не менше, аніж відсутність ліків, вбиває жорстокість та ізоляція, в якій опиняються віл-позитивні люди. Про це вона розповіла із найвищої політичної трибуни планети, йдеться 8 червня у сюжеті ТСН.19:30.

Яні 23 роки і вона живе із ВІЛ. Із вірусом імунодифіциту людини вона народилася, бо мама вживала наркотики. І у 10 років розповіла доньці, що її життя буде не таким, як в інших дітей.

«Перше, що я запитала у мами – чи помру. Тому що не було інформації. Був Фреді Меркюрі, який помер від СНІДу. І це було відображенням всієї інформації про СНІД», – згадує дівчина.

Ця історія могла би закінчитися, як тисячі інших – сирітством і зламаними долями. Але Янина мама змогла побороти наркозалежність. І разом вони створили Teenergizer – організацію, що допомогає ВІЛ-позитивним підліткам. Вони провели тисячі консультацій для дітей, які зі складними питаннями не можуть прийти до дорослих. Яна пройшла власний шлях – із цькуванням, спробою суїциду, втратою друзів і пошуком сенсів.

«Колись бабуся моєї однокласниці дзвонила моїй мамі і казала, чому ви нас не попередили, що Яна живе з ВІЛ. Ми повинні тепер пройти тестування. Я просто напросто у них ночувала. Я приходила до лікаря стоматологічної клініки на Подолі і казала: «в мене ВІЛ, я хочу пройти в вас огляд». Мені відповіли: «добре, але в тебе є СНІД-центр і окремий лікар тебе там зможе подивитися», – розповідає Яна про випадки дискримінації, з якими їй довелося зіткнутися.

8 червня Яна Панфілова відкрила у Нью-Йорку спеціальну сесію Генасамблеї ООН, присвячену проблемам ВІЛ СНІДу. Її обрали говорити від імені усіх ВІЛ-позитивних людей. Від того дня, коли у Сполучених Штатах виявили перших хворих на ВІЛ, минуло 40 років. І тепер за умови якісної терапії носій вірусу може жити довго і щасливо, і народити здорових дітей. Але як і раніше, ліки не захищають від байдужості і жорстокості оточуючих.

Менше 1% хворих на ВІЛ у найбідніших країнах Африканського континенту сьогодні мають доступ до ліків. А значить – поширюють вірус і вмирають самі. Таку кричущу статистику оголошує президент 75-сесії Генасамблеї.

Яна додає, її знайома, 19-річна Діана з України, мала змогу пити таблетки, але кинула. Бо не мала достатньо підтримки і розуміння.

Шарліз Терон, відома актриса, у своєму виступі звертається до Яни та інших людей, які живуть ВІЛ і називає їх своїми сестрами.

«Яно, дякую вам за виступ. Він – найважливіше, що ми сьогодні почули», – зазначила кіноакторка.

Ну а на зап’ястку у Яни – цитата із пісні Фреді Меркюрі «Я хочу бути вільною».