Ковель – єдине українське місто,яке війська Червоної Армії не могли взяти більш ніж чотири місяці. Посилена оборона його німцями у 1944 році була перш за все тому,що місто,як великий залізничний вузол стояв на перехресті кількох важливих стратегічних напрямків. У ході битви за Ковель загинуло багато бійців як з радянської,так і німецької сторони. Захоронення багатьох були втрачені,а очевидців тих подій уже немає в живих.
Депутат обласної ради від партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Олександр Зінчук разом з працівниками Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки днями здійснили виїзд у Старовижівський та Ковельський райони.
«Моя тітка,Наталія Зінчук,родом із села Журавлине Старовижівського району. Вона розповідала,що після війни,при обробці земель,люди знаходили кості. Рештки радянських солдат,за свідченнями,перепоховали у селищі Луків,там навіть обеліск є,– розповів Олександр Зінчук. – Останки ж німецьких солдат так і залишились лежати у полях. Війна не закінчена,поки не похований останній солдат. Ми повинні увічнити пам`ять кожного,незалежно від війська,за яке він воював».
Під час цих невеликих археологічних досліджень в окрузі села Журавлине було знайдено частини снарядів,залишки патронів,банки з-під військових консерв. Директор Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Ігор Пасюк зауважив,що знайдені гільзи австрійського виробництва,а це свідчить,що військові дії на цій території проходили й у Першу світову війну. Також дослідники відвідали місце масового поховання радянських солдат у селі Гредьки Ковельського району. Про те,що у цій місцевості є захоронення свідчать лише два великих дерев’яних хрести,які з плином часу струхлявіли та лежать поруч із похованням. Співробітники музею стверджують,що будуть продовжувати дослідження,і у співпраці з організацією «Волинські старожитності» планують провести археологічні розкопки.