Незважаючи на запрограмовану для України кремлівськими стратегічними українофобами національну катастрофу,у нашій державі – свято. І воно поєднало в собі кілька знакових моментів. Адже наступним днем після інавгурації всенародно обраного Президента України Петра Порошенка стала Трійця – день,коли відзначається народження християнської Церкви,день,який намейменовує український народ Зеленими святами і символізує непереможну силу життя. Тож по-своєму промовисто,що п’ятий Глава нинішньої Української держави,присягаючи на Пересопницькому Євангелії та Конституції України,після всенародної довіри,таким чином,отримував і Найвищу Підтримку.

Правда,ще до звершення чину інавгурації,Глава нашої держави зробив ряд кроків,які стали чіткими сигналами щодо його подальшого курсу. Передовсім свій перший візит він здійснив до Польщі – країни,яка уже вкотре простягає України руку братерської допомоги. Вже 3 червня,коли «Голос України» та «Урядовий кур’єр» опублікували офіційні результати виборів Президента України,Петро Порошенко вирушив до Варшави. Під час свого першого закордонного візиту новообраний Глава Української держави впродовж 3-4 червня,після зустрічі з Президентом Польщі,мав розмову з лідерами ряду європейських країн,а також (віч-на-віч,без перекладачів!) із господарем Білого дому. Відтак він побував у Франції,де навіть поспілкувався з Володимиром Путіним – лідером країни-агресора і висловив чіткі позиції щодо умов діалогу.

У ці дні дещо в тіні залишалася ціла кавалькада інших подій (зокрема – й оголошення Віталія Кличка мером Києва,й початок перекриття східного кордону України,й трагі-драматичні події на південному сході нашої країни,й підсумки 100 днів діяльності Уряду Арсенія Яценюка – Кабміну «камікадзе-смертників»). І це зрозуміло,адже найзнаковіша подія тижня,що уже став надбанням історії,– інавгурація Президента України Петра Порошенка.

Серед найголовніших месиджів,означених першим Главою Української держави,який отримав підтримку в усіх (окрім анексованого Росією Криму,де вибори не відбулися) регіонах,– той,що Україна безповоротно повертається у свою Батьківщину – Європу. Петро Порошенко без дипломатичного евфемізму назвав ім’я ворога-окупанта,запропонував конструктивний план розв’язання ситуації на Донбасі: терористи складають зброю,ті,у кого руки не в крові,отримують амністію,відкинувши будь-яку ймовірність переговорів зі «стрілками» та «бєсами». А також нагадав про істину: народ,який не хоче годувати власну армію,приречений годувати чужу. Президент дав чітко зрозуміти,що драматичні уроки української історії ним належно засвоєні і повторення протистояння 1917-1920 років не буде. А ще він,торкаючись начебто невиліковної вітчизняної епідемії корупції,запропонував правило: чиновники не беруть,люди не дають.

Загалом же значна частина професійних аналітиків зробила висновок,що інавгураційна промова,яка кількаразово переривалася аплодисментами і вставанням,стала найсильнішою за всю українську історію. Правда,й виклики,які постали перед Президентом України Петром Порошенком,також найскладніші. Усвідомлюючи цю аксіому,спробуймо перегорнути кілька уявних сторінок доленосного тижня.

«Український народ зробив мудрий вибір»

Глава Білого дому Барак Обама після тригодинної зустрічі з Президентом України Петром Порошенком у Варшаві заявив (тут і далі цитуємо «День»): «Український народ зробив мудрий вибір,обравши того,хто зможе провести їх у складний період. США будуть підтримувати прагнення українського народу не лише найближчими днями чи тижнями,але й роками»,Він також відзначив,що результати позачергових президентських виборів 25 травня засвідчили прагнення більшості громадян України стати частиною західного світу. Обама зазначив,що був «дуже вражений» баченням Порошенка,як треба розвивати українську економіку,звернувши увагу на те,що він має за плечима багаторічний досвід праці у бізнесі. Американський лідер також назвав важливою підтримку Західного світу нового президента України в тому,щоб домогтися від Російської Федерації припинення підтримувати сепаратистів у східних регіонах країни.«Ми стоїмо разом,бо вважаємо,що кожний народ і кожна нація має право визначати свою долю. І це стосується українського народу,який повстав проти корумпованої влади і відстояв новий уряд і обрав нового президента»,– заявив Обама,торкаючись теми України. Він також наголосив,що «дні імперій та сфер впливу залишилися у минулому». «І не можна дозволяти великим країнам залякувати невеликі чи нав’язувати свою волю під дулом пістолета чи людей у масках,які захоплюють будівлі. І розчерк пера ніколи не може легітимувати крадіжку чужої землі. Тому ми ніколи не визнаємо російської окупації Криму чи порушення Росією суверенітету України. І наші вільні країни будуть стояти об’єднаними,тому подальші російські провокації лише означатимуть більшу ізоляцію і плату для Росії,бо ми,інвестувавши стільки крові та багатства задля об’єднання Європи,не дозволимо визначати XXI століття темною тактикою XX-го»,наголосив американський президент.

Як підкреслив Юрій Щербак,екс-посол України в США і Канаді,«сама по собі тригодинна зустріч президентів є безпрецедентною. Я такого не пам’ятаю,коли по три години зустрічалися президенти навіть у найкращі часи нашого початкового періоду стратегічного партнерства. Я розцінюю це як дуже серйозний жест і серйозний крок з боку американського керівництва… Хочеться вірити,що Україна тепер буде в центрі уваги і американської держави і,звичайно,Європейського Союзу».

«Ми здолаємо всі труднощі»

Під час своєї інавгураційної промови Президент України Петро Порошенко нагадав (тут і далі посилаємося на прес-службу Глави держави),що «за нашу незалежність,самостійність боролися цілі покоління українських патріотів.За неї полягли герої Небесної сотні.За неї гинуть українські воїни та мирні громадяни». Він пояснив,що йде на посаду Президента,щоб зберегти і зміцнити єдність України,«забезпечити тривалий мир і гарантувати надійну безпеку». Глава держави висловив пропозиції щодо мирного плану: «Наполегливо закликаю всіх,хто незаконно взяв до рук зброю,скласти її. У відповідь гарантую,по-перше,звільнення від кримінальної відповідальності тих,на чиїх руках немає крові українських воїнів та мирних людей,і тих,хто не причетний до фінансування тероризму. По-друге – контрольований коридор для російських найманців,які захочуть повернутися додому. По-третє,мирний діалог. Зрозуміло,що не зі «стрєлкамі»,«абвєрамі»,«бєсамі» чи іншою нечистю. Йдеться про діалог з мирними громадянами України».

Петро Порошенко також окремо звернувся російською мовою до співвітчизників з Донеччини та Луганщини,зазначивши,що терористів фінансує клан Януковича. Оскільки там місцевий депутатський корпус уже нікого не представляє,він висловив готовність провести в цьому регіоні дострокові вибори до місцевих рад і запропонував план мирного врегулювання ситуації. «Мир ще не настав,але вже сьогодні ми твердо можемо сказати,що важкі випробування об’єднали українську родину,– підкреслив Президент України. – Вони зміцнили нас як українську політичну націю,впевнену у своєму європейському виборі. Наш народ ніколи не був таким сильним,як тепер». Він переконаний: «Щоб мир став довготривалим,нам слід призвичаїтися до життя в умовах постійної бойової готовності». Наголошуючи,що «ніхто нас не захищатиме,доки ми не навчимось оборонятися самі»,Глава держави пообіцяв використати свій дипломатичний досвід,щоб забезпечити підписання міжнародного договору,який прийшов би на заміну Будапештському меморандуму. «Росія окупувала Крим,який був,є і буде українським,– зазначив він. – Вчора під час зустрічі в Нормандії я саме так і сказав Президенту Путіну – Крим є українським. І крапка. Ні з ким не може бути компромісу в питаннях Криму,європейського вибору і державного устрою. А все інше повинно обговорюватися і вирішуватися за столом переговорів».

Глава держави,акцентуючи увагу на відданості ідеї парламентсько-президентської республіки,висловився проти спроб узурпації влади. Підтримуючи принцип децентралізації влади,він підкреслив,що «Україна була,є й буде унітарною державою. Марення про федерацію не має ґрунту в Україні». Глава держави попередив,що ми не сміємо повторити старі помилки і маємо забезпечити злагоджену роботу Президента,Верховної Ради та Кабміну. Тож,вважає він,«настав час будувати нову велику країну. Сучасну,високотехнологічну,обороноздатну,конкурентоспроможну».

Петро Порошенко наголосив: «Немає сумніву в тому,що ми здолаємо всі труднощі. Відстоїмо територіальну цілісність нашої держави,забезпечимо мир та спокій. Нас уже ніхто не оберне в рабів криміналу та бюрократії,в прислужників колоніальної влади. Нас підтримує цілий світ». Президент України також чітко зазначив,що «Ми – народ,що був одірваний від своєї великої Батьківщини Європи – повертаємося до неї.Остаточно і безповоротно».

«Сприяє сьогодні формуванню сильної української нації»

Директор румунського Центру європейської політики Крістіан Гіня заявив (цитуємо еіzvestia.com): «Якщо уважно проаналізувати українські події,то можна з упевненістю стверджувати,що в Україні Путін зазнав поразки,оскільки він недооцінив її як державу і не до кінця усвідомив,що Україна – це не Росія». Говорячи про патріотизм українського народу,експерт підкреслив,що саме агресивні дії Росії проти України зіграли,як не парадоксально,істотну роль у згуртуванні українців,а «Путін практично сприяє сьогодні формуванню сильної української нації». Гіня звертає у цьому зв`язку увагу румунської та західної громадськості на результати низки соціологічних досліджень,згідно з якими переважна більшість (понад 80%) громадян України хочуть жити в єдиній державі.

«Обов’язково закінчиться поразкою агресора»

Андрій Ілларіонов,колишній радник Владіміра Путіна,роздумуючи про факт 85-відсоткової підтримки Путіна росіянами,зазначає,що ніколи в історії сучасної Росії таких показників не було. «Поза сумнівом,цифри надзвичайно небезпечні,– підкреслює експерт. – Вони демонструють надмірний,колосальний рівень симпатій до агресивної,імперіалістичної політики,яку здійснює режим Путіна. А отже,заводять ситуацію ще далі у глухий кут» (тут і далі посилаємося на «Український тиждень»). На його думку,«якби рівень підтримки влади серед населення під час російсько-української війни був значно нижчий,то зберігався б шанс досягти якогось компромісу. Нехай не відразу,але десь у розумній перспективі. Одначе така підтримка,по суті,означає,що російська влада не лише із власного бажання,а й тепер відповідно до соціологічних даних про свою підтримку змушена буде йти на конфлікт,який має всі шанси перерости в Четверту світову війну». У той же час,експерт нагадує,що такі випадки в історії вже траплялися. Зокрема – масовий шал від імперських завоювань Німеччини кінця 1930-х – початку 1940-х.

Ілларіонов вважає,що «у свідомість Владіміра Путіна досить тривалий час і не без його особистої участі закладалася концепція «Русского міра»: «об’єднання» найбільшого «розділеного» народу світу – росіян. Спроба зібрати їх під спільним державним дахом є,власне,точною копією концепції,яку проповідували Адольф Гітлер та Альфред Розенберґ у 1920–30-х роках стосовно «об’єднання» «роз`єднаної» німецької нації. Схожу концепцію проповідував пан Милошевич,висуваючи аргумент «розділеного сербського народу»,подібну теорію розвивали угорські фашисти під час Другої світової,виправдовуючи політику свого уряду,спрямовану на встановлення контролю над територіями,які належали Угорщині до Першої світової війни… Наслідки для всіх,хто намагався здійснити таку політику,а саме панів Гітлера,Хорті,Салаші,Милошевича,– як показові,так і жалюгідні. Нікчемними вони є не лише для диктаторів,а й для народів,що стали м’ясом у цій авантюрі й утратили мільйони людей заради реалізації імперських фантомів».

Аналітик також висловися щодо кремлівської агресії. На його думку,«російсько-українська війна,розпочата Путіним,практично неминуче переведе протистояння на рівень Четвертої світової,яка обов’язково закінчиться поразкою агресора. Історія не знає випадків,коли така експансія,під гаслами «генетичної винятковості» або ж «об’єднання роз’єднаного народу» завершилась би перемогою нападника. Він завжди бував розбитий,його сили знищені,а територія,яку контролював агресор до початку збройного конфлікту,зазнавала з ініціативи переможців серйозних змін. Достатньо порівняти терени Німецької імперії влітку 1914 року та по завершенні Першої світової війни,землі Рейху на 1 вересня 1939 року та площу сучасної Німеччини,кордони Угорщини до Другої світової та після неї,територію,яку контролював Слободан Милошевич до початку югославської війни та по її завершенні».

Ілларіонов нагадує,що історія агресій закінчувалася скрізь однаково. «І це означає,що,розпочавши війну проти України,пан Путін відчинив для Росії скриньку Пандори. Згодом це неминуче стане причиною трагедії російського народу,мільйонів мешканців РФ і призведе до змін її кордонів»,– вважає екс-радник українофоба №1.

«Путін сьогодні – це Гітлер зразка 1938 року»

Одесит Олексій Гончаренко,керівник громадської організації «Якість Життя» у своєму есеї «Зрада Європи?» (див. «Українську правду») вважає,що «прийом Путіна європейськими лідерами в Нормандії – це помилка чи зрада. Тим більше,коли мова йде про ювілеї події,в результаті якого союзники відкрили другий фронт проти Гітлера. І в той час,як Україна сьогодні тримає фронт проти Путіна на Донбасі,ми потребуємо допомоги наших союзників. Нехай сьогодні не висадкою десанту,то хоча б політичною солідарністю». Не заперечуючи того,що з Росією все одно треба вести діалог,він висловлює ряд пересторог. «Ось чому,наприклад не покликали Лукашенка? Тому що він диктатор? – запитує експерт. – Так Путін не тільки диктатор,але і потенційний призвідник Третьої світової».

На його думку,«якщо світ не хоче Третю світову,то європейські лідери повинні вести себе не як Чемберлен наприкінці тридцятих». Гончаренко підкреслює: «Ми повинні весь час нагадувати,що Путін сьогодні – це Гітлер зразка 1938 року. І чи не перетвориться Європа знову на руїни – залежить від кожного з нас».

«…підібрати команду й брати на себе відповідальність»

Аналізуючи ситуацію з АТО у виданні «Коментарі»,військовий експерт Ігор Козій вважає,що «маємо непрофесіоналізм,неузгодженість дій і,очевидно,витік інформації. Видно,що наша військова розвідка нездатна своєчасно надавати інформацію про переміщення бойовиків». На його думку,в Україні «треба створювати свій СМЕРШ – особливий підрозділ контррозвідки,який би слідкував за тим,що робиться в тилу,серед своїх,боровся з диверсантами. Саме через фактичну відсутність контррозвідки ми втратили український флот у Криму,відбувається те,що бачимо зараз на Донбасі». Експерт зауважує,що є три ключові міста,які оточені силами АТО,– Слов’янськ,Краматорськ і Донецьк і 30-кілометрова смуга кордону,яку ешелоновано охороняють прикордонники. «На решті території діють російські диверсійно-розвідувальні групи,– констатує він. – Їм і мала б протидіяти військова контррозвідка. Знаходити – і знешкоджувати. Тільки в нас немає військових контррозвідників,які ловити б диверсантів по полях і лісах». На думку експерта,досі «генерали не зробили висновків із трагедії під Волновахою»,у структурах ЗС «скрізь байдужість і непрофесіоналізм». Ігор Козій переконаний,що Президентові України «слід очистити від баласту силові структури,підібрати команду й брати на себе відповідальність. У Петра Порошенка достатньо управлінського досвіду,щоб розібратися,що і як. Усе стане зрозумілим після його інавгурації».

«Відлік іде на тижні»

Політолог Вадим Карасьов у «Газеті по-українськи» констатує: «Люди на президентських виборах показали,що зі старих політичних сил підтримують лише Тимошенко. Вони фактично проголосували за нову парламентську конфігурацію». Тому,на його думку,«у призначенні виборів має бути бліцкриг. Порошенко казав: антитерористична операція повинна тривати не місяці,а години. Так і тут – відлік іде на тижні. Час працює проти Президента. Якщо вибори відсунуться на грудень,тоді від діяльності Порошенка буде розчарування,враховуючи ситуацію на Сході,в економіці. Шанси на отримання пропрезидентської більшості у Верховній Раді зменшаться». Зараз же чинний Глава держави не має інструментів реалізації свого курсу. Він позбавлений прямих адміністративних ресурсів,як то кадрові призначення у Кабміні та контроль над ним. Не має Президент і винятково своєї фракції у ВРУ. Водночас,«якщо Президент не зможе розпустити депутатів у конституційний спосіб,а самі вони відмовляться піти,парламент здатен розігнати народ. Але тут є небезпека. Люди на цьому не зупиняться. Відчують смак і почнуть розганяти всіх підряд».

Відповідаючи на запитання,чи «олігархам вигідні перевибори»,аналітик зазначає: «Коломойському й Фірташу – так. Перший зацікавлений мати своє представництво в парламенті. Може розкрутити якийсь проект. Фірташ,скоріше за все,підтримуватиме когось із п`ятірки переможців президентських виборів,крім Тимошенко. Ахметов не хоче виборів. Партія регіонів буде затягувати процес їх проведення. Бо навіть якщо зможе пройти,то матиме мінімальну кількість депутатів. Ахметову вигідно залишити нинішню Верховну Раду. А до 2017 року він розраховує оговтатися від сепаратистського стресу на Донбасі й почати гру в Києві через свою фракцію». За версією Карасьова,у новому вітчизняному парламенті фігуруватиме 5 структур. «Це будуть політичні сили Петра Порошенка-Віталія Кличка,Олега Ляшка,Анатолія Гриценка,Сергія Тігіпка і «Батьківщина» Юлії Тимошенко»,– уточнює він.

«Все йде до серйозної війни»,– комбат «Донбасу»

Семен Семенченко,командир батальйону «Донбас»,висловив похмурі прогнози щодо подальшого розвитку ситуації в Донбасі. На його думку,цей регіон після кривавої війни має шанси перетворитися у вітчизняний Ольстер. Про це,посилаючись на «Український тиждень»,інформує «Волинська правда».

За версією Семена Семенченка,«розвиток ситуації в регіоні найбільше нагадує ланцюгову ядерну реакцію. Спочатку зусиллями російських спецслужб було зроблено все,щоб вона почалася: вони приготували все для багаття й запалили його. Але тепер реакція вже пішла сама,місцеві керівники міст,ополчень,банд відчули свою силу,повірили в політичне майбутнє й діють абсолютно незалежно від колишніх патронів та покровителів із Партії регіонів і навіть Росії. До того ж Москва,яка бачить слабкість української державної структури,не перестає активно допомагати терористам зброєю та людьми,звичайно,під заспокійливі заяви про свою цілковиту неучасть у конфлікті».

Командир батальйону «Донбас» переконаний: «Все йде до серйозної війни,і треба готуватися,що рівень жорстокості під час неї зашкалюватиме,бо вже очевидно,що її вестимуть із прицілом на терор». При цьому він зауважує,що особисто виступає за рицарські правила війни. Однак уже зараз вони нереальні.

Семенченко констатує,що «рівень жорстокості підняла інша сторона,саме вони роблять ставку на терор і залякування. Дуже скоро ми просто змушені будемо відповідати тим самим. Тому повторюся: спочатку велика й дуже кривава війна,а потім довгі роки тут буде Ольстер».

Він також торкається й питання так званого чеченського фактора. «Це добровольці,яких наймають за гроші Януковича,– заявляє Семенченко. – Але я боюся,що коли вони почнуть масово гинути,що вже є,то (з огляду на чеченську систему тейпів та відповідальності родичів за один одного) згодом цілком можуть підтягнутися й офіційні структури для помсти. Взагалі не розумію,якого біса чеченці лізуть сюди,адже українці допомагали їм у війні проти РФ. Просто не здогадуюся,коли це ми стали ворогами».

«Наївно сподіватися,що в Кремлі кардинально змінять тактику»

Україні не варто сподіватися,що Кремль відмовиться від своїх агресивних планів. Нашій країні слід засвоїти досвід Ізраїлю,який живе у ворожому оточенні. Так вважає політолог Євген Магда. Він зауважує: «Протистояння з Росією затягнулося,і наївно сподіватися,що в Кремлі кардинально змінять тактику у відносинах з нашою країною,– переконаний політолог Євген Магда (публікація «Асиметрія проти агресії» в УНІАНі). – РФ прагне якщо не встановити контроль над Україною,то максимально дестабілізувати ситуацію в нашій країні». У той же час,вважає він,«розраховувати на успіх у лобовому зіткненні (мова не тільки і не стільки про бойові дії ) з Росією Україна не могла і в кращі свої часи». На думку аналітика,«Україні необхідно використовувати передовий іноземний досвід,зокрема,ізраїльський – на Землі Обітованої навчилися жити у ворожому оточенні. Якщо говорити про протистояння з близькими сусідами,не обійтися без досвіду Хорватії,яка на початку 90-х зуміла зробити необхідні висновки з конфлікту з Сербією».

Він також акцентує увагу на тому,що «на жаль,наша країна продовжує програвати інформаційну війну на своїй території». Відтак експерт висловлюється щодо вірогідності доленосного рішення в релігійно-духовній царині. «Переконаний,що Україна сьогодні має можливість асиметрично і ефективно відповісти на анексію Криму створенням помісної православної церкви,– зазначає Магда. – Справа не тільки в тому,що РПЦ часто ідеологічно опікує агресорів і сепаратистів на сході нашої країни,а проти Януковича,Пшонки і Захарченка порушено кримінальну справу за фактом чинення тиску на блаженнішого Володимира (Сабодана). Помісна православна церква може дати потужний імпульс національному відродженню і сприяти активізації пошуку української ідентичності,без якої нашій державі буде непросто встояти в сучасному світі».

«Ми пройшли чистилище. Ми відновились»

«У недалекій перспективі – розпад Росії на частини. Розпад РФ я бачу так само,як і передбачив на 10 років наперед дезінтеграцію Радянського Союзу. Це базувалося на грунтовному аналізі,тому думаю,що Російська Федерація теж розпадеться. То не є бажання,то є мій аналіз і заключення»,– сказав (посилаємося на Укрінформ) Богдан Гаврилишин,член Римського клубу,один із засновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі. На його переконання,більшість росіян надзвичайно бідні,тому незабаром вони зрозуміють,що потрібно позбавитися диктатури і використовувати свої природні багатства на власне благо,а не для задоволення потреб тих,хто перебуває у Кремлі. Гаврилишин зауважив,що анексувавши Крим і підтримавши сепаратистів у Донецькій і Луганській областях,Путін насправді отримав не перемогу,а колосальну поразку в очах міжнародної спільноти,Україна ж у цьому випадку вирвалася зі столітнього російського гніту й уже за кілька років зможе повернути собі окуповану територію.

На круглому столі в Укрінформі видатний економіст також розкрив свій рецепт,як Україні стати ефективною країною: «Україна зберігає величезний потенціал. Це і природні багатства,але це – і дуже висока якість людського капіталу… Стан України дуже поганий – політично,економічно,соціально,екологічно. Україні потрібна тотальна трансформація всього – системи влади,економічної системи,соціальної,екологічної політики». За словами Гаврилишина,досі цього не змогли зробити попередні влади,але,на жаль,не зможуть і головні партії колишньої опозиції,«бо в них немає дійсної ідеології і немає плану дій. Так що ця місія залишається для молодої генерації». На думку економіста,представники молоді за спеціальними програмами цілеспрямовано і в різних напрямках мають вивчати досвід ефективних країн Європи. «Це країни,які мають чотири характеристики – повна політична свобода,певний рівень економічного добробуту для всього населення,соціальна справедливість – в науці,освіті,охороні здоров`я,пенсійного забезпечення,а також симбіоз з біосферою,а не тільки експлуатація і засмічення. Це є Австрія,Німеччина,Норвегія,Польща,Швеція,Швейцарія…»,– уточнив він. Гаврилишин додав,що має оптимістичний погляд на майбутнє України. «Ми пройшли чистилище. Ми відновились. Ми стали моральними людьми. У нас є тепер легітимність вплинути на велику зміну цивілізацій. Це наш навіть обов`язок. Тому я дивлюся на наше майбутнє через оптимістичні окуляри»,– підкреслив він.

Звичайно,не треба бути політичною Касандрою,аби розуміти: попереду – надзвичайно суворі іспити,яких не оминути нікому з громадян України. Адже,як наголошував для ЗМІ другий всенародно обраний Президент України Леонід Кучма,Росія продовжить свою стратегічну лінію щодо України,використовуючи під час діалогу мову ультиматумів.

Однак нині вже ситуація докорінно змінилася: на чолі нашої держави – далекоглядний,досвідчений,рішучий Лідер. До того ж суворі випробування – не тільки з печаттю трагедії,але (і передовсім) – під знаком оптимізму. У цьому ракурсі,згадуючи рядки донеччанина за народженням Володимира Сосюри,датовані ще 1921 роком,«О,недаремно,ні,в степах гули гармати,І ллялась наша кров,І падали брати»,не сумніваєшся: нині – час,коли не можна не втілювати в життя його промовистий девіз-настанову «Любіть Україну».

Про складні перипетії реалій та оптимістичний шанс намагалися,в міру своїх можливостей,висловитися і ЗМІ: «Папа Римський помолився за Україну» (УНН),«ЗМІ: Путін не мав права брати участь в урочистостях у Нормандії» (УНІАН),«Зовнішній борг України зріс до $27,8 млрд» («УТ»),«Раду Безпеки ООН очолила країна-агресор» («Главред»),«США звинуватили Росію в лицемірстві та хочуть суворих санкцій: наступні кроки Путіна незрозумілі» («Главред»),«Росія планує використовувати для провокацій в Україні захоплені в Криму літаки МіГ-29,- Тимчук» («Цензор.НЕТ»),«Конфлікт на Сході мінімум на три роки,– Каплін» (24tv.ua),«Росія може звести допомогу Заходу Україні нанівець – радник голови ЦРУ» («УП»),«Донбас,який ми втратили» («ЛБ»),«Донецькі терористи намагаються вивезти до РФ спецтехніку і транспорт,- Тимчук» (24tv.ua),«Український рятувальний пояс Європи» («День»),«Президент мрії» («ЛБ»)…

Очевидно,таки мав рацію публіцист Дмитро Шушарін,який,нагадавши,що «до остаточної перемоги над російським нацизмом іще далеко»,висловлював переконання: «Україна в цій війні відроджується» (див. «День»). Причому,як не парадоксально на перший погляд,саме путінська загроза не дозволяє,аби в Україні провідні політичні гравці розпочали між собою міжусобиці. Адже,як підкреслив Мустафа Найєм (див. «Українську правду»),«є лише один аргумент,який може зупинити обох від руйнівного протистояння – реальна війна,яка щодня точиться в східних регіонах».

Під завісу минулого тижня Україна відкрила ще одну сторінку своєї історії. На другий день після інавгурації,вітаючи співвітчизників зі святом Святої Трійці,Президент Петро Порошенко зізнався: «Вірю,що з допомогою Господа ми подолаємо історичні виклики,які постали сьогодні перед боголюбивим Українським народом,та відстоїмо цілісність суверенної Української держави». Тож хай ця безсумнівна віра єднає всіх нас,в Україні сущих. Будьмо.