«ВП» спробувала з’ясувати позицію з цих та інших питань в голови обласної ради Валентина Вітра.

Оскільки розмова відбувається у період,коли світ згадує про Перемогу над нацизмом в Другій світовій війні і Україна відзначає ювілей цієї перемоги за новими для себе традиціями,не втримуємося,щоб не запитати про ставлення очільника волинського парламенту до нинішнього святкування Дня перемоги.

–День перемоги для мене – це,насамперед,можливість віддати шану ветеранам як Великої Вітчизняної війни,так і УПА. І ті,й інші воювали з нацистами,обороняючи українську землю. Важливо пом’янути загиблих. День перемоги для мене – це й день пам’яті. Історію треба пам’ятати і на ній вчитися. Нехай про поняття нацизм наші діти знають тільки з підручників,як приклад людиноненависництва.

–Який слід залишила Друга світова у Вашій родині?

–Мій дід був воїном УПА. За це радянська влада засудила його до 35 років концтаборів. Вже будучи заступником голови обласної ради,я дізнався,що він був засланий до воркутинських таборів. Мені вдалося й прочитати частину справи з архівів СБУ.

–А як склалася доля Вашого діда після заслання?

–Я цього не знаю. Він не повернувся додому. Не було й переписки з родичами. Ми не знаємо,де він похований і що з ним сталося. З матеріалів СБУ цього також довідатися не вдалося. Відомо,що дід відсидів 15 років,а потім був переведений на поселення. Відповідей на наші запити до Росії,які надсилалися посередництвом СБУ,поки не має.

–Де саме воював Ваш дід?

– На території Ківерцівщини. Він був заступником керівника служби безпеки. Про це також довідався з матеріалів справи.

–У радянські часи Вам розповідали про діда?

–Я знав,що він був в УПА. Але батьки розповідали про це дуже обережно. Вони були вчителями.

Патріотизм – це робити свою справу чесно і професійно

–Валентине Степановичу,сьогодні маємо іншу війну. Це якось відображається на роботі обласної ради?

–Звісно,що обласна рада не стоїть осторонь біди. Маємо кілька специфічних програм. Майже рік діє Програма матеріально-технічного забезпечення військових части,підрозділів правоохоронних органів,проведення заходів територіальної оборони та мобілізації. За програмою виділяються кошти для потреб військомату,14 механізованої бригади,батальйону «Світязь»,для прикордонників та інших військових формувань,які були створені,або мають постійне місце дислокації на Волині. В минулому році з обласного бюджету було виділено біля 9 млн грн на реалізацію цієї Програми. На останньому пленарному засіданні ми збільшили її фінансування,передбачивши кошти на будівництво фортифікаційних споруд на Сході. Ми були першою обласною радою в Україні,яка знайшла законний механізм допомоги військовим з обласного бюджету. Адже фінансувати державні структури напряму не дозволяє Бюджетний кодекс.

Крім того,зараз дбаємо про демобілізованих,тому з ініціативи моєї,депутатів облради Сергія Слабенка та Бориса Загреви прийнято Регіональну програму підтримки демобілізованих учасників антитерористичної операції та членів їх сімей на 2015 рік. Вона передбачає фінансування до 2 млн грн,але при потребі сума буде збільшуватися.

Зараз маємо не багато демобілізованих. Але їм потрібна і медична,медико-психологічна допомога,гарантія роботи. Власне,це й передбачено Програмою. Можливо,час підкаже й розширення її напрямків.

–З позиції лікаря,куди б Ви спрямували ці кошти?

–Першою чергою,на лікування травм. Потрібно допомагати з протезуванням тим людям,які втратили кінцівки. Важливо працювати і в напрямку психологічної допомоги. Ми маємо розуміти,що солдати отримали стрес. Ці люди потребують уваги психологів,невропатологів і,навіть,психіатрів. Програма передбачає і допомогу сім’ям демобілізованих воїнів АТО.

Другий етап реалізації – віддалена реабілітація. Йдеться про санаторно-курортне лікуваня. Є наказ,що хлопців прирівняли до ветеранів Великої Вітчизняної війни. Тож вони матимуть змогу скористатися путівками. Якщо ж цих путівок бракуватиме,то вноситиму пропозицію,щоб в обласному бюджеті закласти кошти для санаторно-курортного лікування воїнів АТО,а також родин загиблих у наших обласних оздоровницях. Ми маємо прекрасні умови для відпочинку та реабілітації. Будемо використовувати ці можливості.

На жаль,маємо багато загиблих воїнів. Допомагаємо їхнім родинам. Кожна сім’я отримала по 100 тис. грн. Розумію,що горя і болю втрати ні ці кошти,ні інша державна допомога не зменшать і тата дітям не повернуть… Але свої зобов’язання перед загиблими Героями ми будемо виконувати.

–Ваші колеги-депутати часто розміщують в соціальних мережах фотосесії із зони АТО. Ви туди не їздили?

–Я вважаю,що на такому гріх піаритися. Якби й їздив,то не хвалився б фотографіями в інтернеті. Кожен має професійно займатися своєю роботою. Це і є патріотизм: робити чесно і професійно свою справу.

У мене було бажання поїхати в АТО,щоб підтримати хлопців. Люди військові рекомендували не їхати в найгарячіші точки,щоб не створювати проблем своєю присутністю. Загальновідомий факт,що до таких посадовців посилена увага з боку противника,а,відповідно,це – небезпека для багатьох оточуючих людей. Навіщо ризикувати життями солдат заради піару. Хочеш в АТО: йди до війська,бери зброю і вперед! А скільки фотографій зроблено за 200-300 км від АТО? Як на мене,це не порядно.

–Минулого літа активними були батьки воїнів АТО і вони шукали підтримки обласної ралди задля вирішення багатьох проблем своїх дітей. Тоді обласна рада була своєрідним посередником між центральною владою та родичами воїнів. Проблематика озвучувалася у зверненнях. Зараз цього немає. Люди зневірилися у можливостях представницької влади?

–Та ні. Я й зараз часто зустрічаюся з батьками воїнів АТО. Просто багато питань вже врегульовано на рівні держави. В області,повторюю,працюють спеціальні програми.

Але,крім всього,нашою участю вирішуються більш локальні проблеми. Скажімо,якщо потрібен транспорт для перевезення поранених бійців,чи для доставки продовольства,то також надаємо допомогу. В цьому плані тісно співпрацюємо з волонтерами. Від мене їм велика вдячність за те,що наші хлопці мають що їсти і в що одягнутися.

Сприяємо у поверненні полонених.

Нещодавно відправили на лікування в Німеччину групу наших поранених бійців. Спочатку йшлося про лікування 25чоловік з травмами кінцівок в госпіталі Бремена,але потім знайшлися ще госпіталі,які зголосилися надати медичну допомогу нашим бійцям за іншими напрямками.

–Хто оплачує таке лікування?

–Лікування та харчування повністю безкоштовне. Від нас вимагається забезпечити доставку поранених до місця лікування і потім доправити їх додому.

–Обласна рада прийняла рішення про зміну назви обласного госпіталю для інвалідів війни. Відтепер він називається госпіталь для ветеранів війни. Що криється за цією технічною поправкою?

–Раніше там лікувалися інваліди другої світовоїб війни. Їх залишається дедалі менше. Зараз в госпіталі матимуть змогу відновлювати здоров’я і воїни АТО,і ветерани Афганістану,і,звісно,ветерани Другої світової. При лікувальному закладі відкрито центр реабілітації воїнів АТО. Фінансування госпіталю буде здійснюватися як за обласними,так і державними програмами.

–А Луцькому військовому госпіталю обласна рада якимось чином допомагає?

–Це – військова частина. Основне фінансування – державне. Але значну допомогу цьому лікувальному закладу надає наше комунальне підприємство ДВТП «Волиньфармпостач». Медикамнентів передано на понад 1 млн грн. Напередодні Дня перемоги привезли разом з Михалойм Півнюком ліків та обладнання для лікування захворювань дихальних шляхів на понад 20 тис. грн. Таку ж допомогу надали обласному госпіталю для ветеранів війни.

–Які комунальні підприємства допомагають військовим?

–Хочу відмітити всіх керівників наших лікувальних закладів. Вони безвідмовно надають допомогу воїнам АТО. Маю на увазі і обласну клінічну лікарню,і диспансери. Бійців лікують та обстежують безкоштовно.

Дуже активними є медичні коледжі. Зокрема,в Луцьколму базовому медколеджі студенти складають аптечки для бійців. Їх потім надсилають у добровольчі батальйони та підрозділи ЗСУ. Всі комунальні заклади долучаються до допомоги армії. Допомагати нашим хлопцям – обов’язок кожного громадянина України.

Ми передавали підрозділам,які несуть службу в зоні АТО до 20 автомобілів,що перебували на балансах різних комунальних закладів.

Якщо поширюють про мене брехливі факти,то бояться як конкурента

–Валентине Степановичу,схоже,що зараз для Вас особисто,окрім війни,за наслідки якої переживає вся Україна,триває ще одна війна з вами як посадовцем. Окремі Інтернет-видання та газети розмістили низку негативної інформації про Вас. Така «слава» шириться й у соціальних мережах. Пишуть,зокрема,що за рік роботи головою обласної ради Ви побагатшали,бо у Вас з’явився будинок,а,окрім того,міська рада ще виділила вам земельну ділянку. Інформація досить дражливо коментується,оскільки більшість волинян,як і українців в цілому,сьогодні зубожіли. Відповідно,статки посадовців людей дратують. Між тим,Ви не надаєте офіційних спростувань чи коментарів. Те,що по Вас пишуть – правда?

–Ви неуважно слідкуєте за інформацією волинських ЗМІ. Я коментую все,про що мене запитують. Про земельну ділянку,по яку ви згадували я розповідав журналістці «Аверсу». Вона мені телефонувала. Інформація прозвучала в ефірі телеканалу,бо ця редакція хотіла почути інформацію з усіх сторін. В тому числі і від мене. Я давав коментар і журналісту порталу «4 влада». Бачив,що «Волинська правда» розміщувала цю інформацію,пославшись на першоджерело. Але інші видання,які писали на цю тему,моєї правди не поспішали ні знати,ні поширювати,як ви кажете,в соціальних мережах.

Офіційно коментувати ці речі через сайт облради я принципово не хочу. Виправдовуватися мені нема в чому. А спростовувати брехливу інформацію за етикою журналістики мають ті джерела,які її поширюють. Чи я помиляюся?

Інформація ж не є сенсаційною. Стосовно земельної ділянки в Луцьку. Не йдеться про виділення мені нової ділянки. Я просто узаконюю спадок. На земельній ділянці,по яку так багато пишуть,стоїть батьківська хата,частина якої мені залишена в спадщину. Тато помер кілька років тому. Під будинком є земля. Власне,право на неї я й узаконюю. Чому певні журналісти вважають,що я на цьому збагатився? І чому я повинен виправдовуватися з цього приводу? Це – приватна справа моєї родини. Епопею навколо цього вважаю блюзнірством.

Тепер про те,що в мене,нібито за рік роботи в облраді з’явився будинок. Я маю його з 2008 року. У 2010,коли став заступником голови обласної ради,записав про це в декларації. Це – документ,який зберігається. Журналіст,який написав,що за рік в мене з’явився новий будинок,написав неправду.

–У Вас є особисті конфлікти з журналістами?

–Думаю,що не маю жодних конфліктів з медійниками.

–На Вашу думку,чи є сили,які стимулюють сьогодні вкраплення інформації про Вас,яка може сприйматися як компромат?

–Мабуть,хтось за цим стоїть. Мабуть,комусь це вигідно. Я роблю свою роботу. Замовлення є і будуть,бо почалася виборча кампанія. Якщо поширюють про мене брехливі факти,то бояться як конкурента.

–Схоже,що сьогодні в облраді є проблеми з відвідуваністю депутатами сесії. Останнє пленарне засідання взагалі не розпочало роботи,а на минулих депутати працювали до обіду. Фракція «Свобода» поширила заяву про те,що так відбувається,бо депутати втратили довіру до голови обласної ради. Як ви прокоментуєте цю заяву?

– Це особиста позиція окремих людей зі «Свободи».

–Ваш перший заступник,який також належить до цієї політичної сили повідомив на одній з нарад в ОДА,що є сила,яка спонукає депутатів не приїздити на сесії…

–Я цього не буду коментувати,бо офіційної заяви на сайті облради від мого заступника не бачив. Знаю одне: дата пленаного засідання призначається моїм розпорядженням,яке публікується офіційно на сайті. Крім цього,працівники апарату ради телефонують кожному депутату особисто та запошують на сесію. Про ніякі невидимі «сили»,які заважають комусь виконувати свій безпосередній обов’язок перед громадою,яка й обирала депутатів,мені не відомо.

Єдине,в чому,можливо,можна звинуватити мене та апарат,так у тому,що не врахували,що 29 квітня – передсвятковий день. Саме на цю дату я скликав четверте пленарне засідання нинішньої сесії. Можливо,ми не повинні були вибирати цієї дати. Припускаю,що цей час міг бути не зручний для депутатів. Хоча,очікувалося,що кворум буде,оскільки попередню згоду приїхати на сесію дали до 50 депутатів.

Впевнений,що на наступне засідання депутати прибудуть і всі важливі питання будуть розглянуті.

В обласній раді керує більшість

–Сесію,яка триває,обізвали «бурштиновою». Чи дійсно питання щодо бурштину є настільки принциповими і ключовими? І чи є вони каменем спотикання?

–Дійсно,із питань,які залишилися не розглянутими,є значна частина «бурштинових»,як то ви їх обізвали. Дійсно,є депутати,які зацікавлені в тому,щоб ці проекти були розглянуті та прийняті. А є й такі,хто,навпаки,виступає проти їх прийняття.

Моя особиста точка зору: сьогодні не варто загострюватися на дискусіях щодо бурштинових питань у нашому сесійному залі. Потрібно дочекатися прийняття Верховною радою Закону,який регулюватиме видобуток та реалізацію бурштину. Він уже прийнятий у першому читанні.

–Справжні баталії за бурштин сьогодні відбуваються на волинському Поліссі. Закон,якого Ви чекаєте,врегулює цю ситуацію?

–Є багато зауважень до самого законопроекту. Хочу ініціювати створення робочої групи в обласній раді,яка попрацює над пропозиціями з нашої сторони щодо вдосконалення документу. Пропонуватиму,щоб до роботи в групі долучилися члени профільної комісії обласної ради,суб’єкти подання проектів щодо погодження на геологічну розвідку бурштину і всі,хто є спеціалістами з цього питання. Думаю,що досконалий Закон багато чого врегулює в царині видобування та реалізації бурштину. Ми ж своїми рішеннями,прийнятими до вступу в дію закону,можемо просто-напросто наламати дров. Ці рішення можуть потім оскаржуватися і скасовуватися через суд.

–При нині діючому законодавстві повноваження місцевих рад і головного представницького органу щодо сонячного каменя,про який ми ведем мову – мінімальні. Адже (і Ви самі про це неодноразово заявляли) рада лишень погоджується на те,щоб певне підприємство взяло участь в аукціоні,який визначить,хто займатиметься геологічними дослідженнями бурштину на певній ділянці. Більше повноважень в обласної нади – ніяких. А якими Ви б їх хотіли бачити в цьому аспекті?

–Насамперед,закон має гарантувати права громади і вона повинна бути зацікавленою в тому,щоб бурштин видобувався законно. Для цього потрібно зробити так,щоб місцеві бюджети мали вигоду. На моє переконання,30-40% коштів від прибутків видобувної діяльності має залишатися для розвитку тієї території,на якій видобувається бурштин. Якщо це буде узаконено,то люди будуть зацікавлені. Адже кошти будуть спрямовані на школи,садочки,амбулаторії,місцеві дороги. Ну,й,звісно,має бути обов’язкова рекультивація. Свою долю від видобутку повинен мати й обласний бюджет,– відсотків 15.

–Такий розподіл коштів мав би стосуватися тільки бурштину,чи інших надр також?

–Звісно,я маю на увазі не тільки бурштин,а всі корисні копалини,які заходять на тих чи інших територіях. Таким чином,буде здійснено децентралізацію фінансів не на словах. Адже багато говориться про збільшення повноважень місцевих громад через органи місцевого самоврядування,однак,такі повноваження мають бути підкріплені фінансово.

Що стосується надр,то,насамперед,потрібно переглянути статуси багатьох корисних копалин. При Януковичу скоротили перелік копалин місцевого значення. Відповідно,ті кошти,що мали отримувати місцеві бюджети,стали наповнювати державну казну.

–Журналіст,наближений до однієї з фракцій облради нещодавно оприлюднив ще одну інформацію стосовно проблеми кворуму в обласній раді. Посилаючись на невідомі джерела,він пише,що Ви блокуєте роботу сесії через майнові питання,а конкретніше через ініціативи окремих депутатів про скасування рішення про приватизацію бази відпочинку на березі озера Тросне в Маневицькому районі. Який Ваш особистий інтерес в цьому питанні?

–Абсолютно ніякого мого особистого інтересу немає. Це – абсурдна,надумана історія. Депутати прийняли рішення про приватизацію ряду об’єктів,в тому числі і бази на Тросному. Зараз є кілька проектів,внесених депутатами,про скасування попереднього рішення. Якщо більшість підтримає ці пропозиції,то рішення про приватизацію буде скасоване. Поки стосовно тих об’єктів,в тому числі й бази на Тросному,ніяких дій не вчинялося і Волинським аукціонним центром. Я особисто не можу заблокувати жодного рішення. Якщо воно прийняте більшістю – я його підписую. Є розроблений і внесений проект рішення – він оприлюднюється на офіційному сайті та розповсюджується для депутатів на папері. Вся інформація доступна. В обласній раді керує більшість.

–Рішення про приватизацію об’єктів було прийняте мінімальною кількістю голосів – 41…

–… і воно абсолютно законне. Рішення прийняте більшістю обласної ради. Ми не маємо законних підстав постійно сумніватися в рішеннях,які приймаються 41 депутатом. Це – не правильно. В нас багато рішень прийняті 41 голосом і всі вони законні. Але існує правильна юридична норма – внесення проектів про скасування будь-якого рішення,стосовно якого в депутатів є сумніви. Вони так і поступають. Проблеми стосовно бази на Тросному не існує. Є внесені різні проекти. Який більшість підтримає,таке рішення я підпишу. Після завершення цієї сесії відповім на всі питання,які цікавлять журналістів.

–Вам закидають також зловживанні у прийнятті рішень стосовно призначення керівників комунальних закладів. Існує механізм призначення цих керівників Вашим розпорядженням після погодження з профільними комісіями.

–І цей механізм існує з 2004 року. Я вже четвертий голова обласної ради,який працює за такими правилами,які були встановлені,знову ж таки,більшістю депутатів обласної ради.

–Чому попередні керівники представницької влади не чули претензій в свою адресу? Чому історія з незадоволенням схемою призначення керівників комунальних закладів почалася з Валентини Касарди?

–Не знаю,чому саме з неї. Можливо,існує якийсь особистий конфлікт Валентини Іванівни та окремих депутатів,які підняли цю тему.

В нас є 133 обласні комунальні заклади. Сесії ж відбуваються не так часто. Нині існуючий механізм продовження контрактів та звільнення керівників через розпорядження голови облради дозволяє забезпечити нормальне функціонування цих закладів.

От зараз сесія не може зібратися,а є ряд кадрових питань,що потребують термінового вирішення. Є ж підприємства без керівників,а бо з виконуючими орбов’язки керівника. Відсутність директора заважає роботі підприємства. Це – елементарні речі,які потрібно розуміти. Разом з тим,зазначу,що на розгляд обласної ради є внесений проект рішення про скасування нинішнього Положення про призначення та звільнення керівників комунальних закладів. Якщо він буде підтриманий,то керівників призначатимуть тільки на сесії обласної ради. Почекаємо обговорення депутатів.

Якщо рішення буде прийняте,то воно стане підніжкою для наступної каденції. І наголошу ще раз. Голова обласної ради одноосібно нікого не звільняє і не призначає. Попередньо засідає колегіальний депутатський орган – профільна комісія. Розпорядження голови обласної ради підписується тільки після рекомендацій цієї комісії. Якщо заклад відноситься до охорони здоров’я – значить питання розглядається комісією,яка опікує ці питання. Освітня комісія займається питаннями кадрів в освіті і т.д. Чому не мати поваги до думки профільної комісії? Там же працюють професіонали. Комісія,в свою чергу,прислухається до позиції профільного управління ОДА,а також колективів закладів. Якщо питання надто проблемне,то воно обов’язково виноситься на сесію обласної ради.

–Ви вже трохи зачіпали тему децентралізації влади. За умови здійснення реформи місцевого самоврядування і державної виконавчої влади,у голови обласної ради,який буде,водночас,й очільником виконкому,побільшає повноважень. Ця посада,так би мовити,буде значно відповідальнішою і соліднішою. Чи готові Ви справлятися з усіма обов’язками,які доведеться вам виконувати?

–Я готовий до відповідальної роботи з більшими повноваженнями та обов’язками.

Але зміни,якщо вони й відбудуться,то стосуватимуться обласної ради наступного скликання. Не думаю,що реформи відбудуться надто швидко. Не очікую жодних змін до кінця нашої каденції. А якщо точніше,то докорінної зміни системи представницької та виконавчої влади. Це – реалії. Про реформи в місцевому самоврядуванні ведуться розмови вже багато років поспіль.

–Тим не менше,перший крок уже зроблено,бо прийнятий закон про добровільне об’єднання територіальних громад. Це,свого роду,початок адмінреформи,без якої не можливі ефективні зміни в системі місцевих влад.

–Я вважаю,що закон,про який Ви згадуєте,є не досконалим. Він заплутує людей. Мені відомо про наміри окремих сільських рад до об’єднання. Але це не означає,що закон дозволяє безболісно їм це зробити.

Робити щось незаконне не дозволяє сумління і пам`ять про мого діда

–Яким Ви бачите свої політичне майбутнє після місцевих виборів,які ймовірно таки відбудуться у жовтні?

–Буду балотуватися до обласної ради від партії «Батьківщина».

–А яким Ви бачите політичне майбутнє самої партії «Батьківщина»?

–Дуже перспективним.

–Завдяки лідеру?

–Не тільки. Партія бачить пріоритети в розвитку суспільства і в захисті інтересів простого народу.

–За умови,якщо Вас оберуть депутатом обласної ради,претендуватимете на посаду голови?

–Претендуватиму,якщо на те буде воля депутатів обласної ради і політичної сили,яку я представляю.

–Чому Ви не створюєте своєї сторінки в соціальній мережі Фейсбук,як це зробили чимало нардепів,голова Волинської ОДА та Луцький міський голова?

–У цій соціальній мережі є сторінка Волинської облради і я думаю цього достатньо для інформування користувачів про діяльність нашого представницького органу влади. Я особисто надаю перевагу живому спілкуванню з людьми.

–На Майдані,після перемоги якого Ви стали головою обласної ради,відстоювали прихід до влади політиків нового покоління. Ви можете себе віднести до такої когорти?

– Так,я вважаю себе політиком нового покоління.

–В чому це проявляється?

–Розумію,як має розвиватися країна в європейському напрямку і готовий на цю ідею працювати. Досвіду,життєвих сил і бажання вистачає. Робити щось незаконне не дозволяє сумління і пам`ять про мого діда. Тому гасло «Слава Україні» для мене має особливе значення…

Хочу побажати всім волинянам,щоб якомога швидше закінчилася війна. Мирного неба,здоров’я,радості від життя і Божого благословення. Все на цій землі залежить від Господа-Бога і на все Його влада.