Про сайт «Історична правда»
Шість років тому я створив сайт «Історична правда». Ідея була дуже проста– країна, яка не має інфраструктури історичної пам’яті, на мій погляд, не має майбутнього тому, що вона, як сліпе кошеня чи щеня, б’ється, не знаючи, що відбувається навколо. Всі країни, які є навколо нас, Польща на Заході і Росія на сході, мають велику інфраструктуру історичної пам’яті.
 

Про історичну «інфраструктуру» в Україні та Польщі В усіх країнах є історичні телеканали, а в Україні немає. В усіх країнах є популярні історичні місячники. В Польщі їх близько тридцяти. Це популярні журнали. Їх цікаво і гортати, і читати. На центральних телеканалах України лише дві історичні передачі на всі українські телеканали. Вважайте, що український телеглядач цього не бачить. Історичні вкладки в газети – в Україні нуль. В Польщі до кожного свята, до кожної трагедії є вкладки у центральну чи регіональну газету.
 
 
 Про авторство книг Я не є автором. Я є одним з авторів. У першому і другому варіанті це є колективна робота. Н а телебаченні здається, що ти зірка, а насправді за тобою стоїть двадцять-тридцять людей/
Про книгу «ОУН і УПА. Зродились ми великої години…» Книга «ОУН і УПА. Зродились ми великої години…» – певною мірою підсумок наших публікації на «Історичній правді». Їх понад дві сотні. Частину з них, близько тридцяти, ми адаптували під книжковий формат, для того, щоб взявши в руки цю книгу, люди провели діалог самого з собою. І nут важливо чи впустимо ми в себе цю страшну правду про українських націоналістів.
 

Про ідею книжок Зброєю не завжди можна вирішити всі проблеми. Діалог – одна з ключових ідей, яку ми хочемо реалізовувати через ці книжки. Ми маємо говорити. Якщо в нас є критичні погляди, давайте їх обговоримо. Ідея діалогу – ключова ідея.
 

Про волинські видавництва Волинські видавництва завжди на форумах видавців – окремі стенди. Не кожна область таке має. Виходять книжки, зокрема про історію, їхні наклади – двісті, триста, п’ятсот примірників…
 

Про тему «Волині» Внутрішня польська політика вимагає тему Волині. І з’являються одні публікації, другі, треті. Щоб це змінити треба мати величезні ресурси. Треба працювати в Польщі польською мовою із польськими людьми. Я не думаю, що це реалістично. Нам своє робити. Ми маємо виконувати свій порядок денний і в певний момент ми не те що почнемо нав’язувати це Польщі, але, принаймні, казати, що в нас є позиція.
 

Про демократію в Україні Демократична держава керується настроями людей. Хоче Волинь бути такою, вона є такою. Якщо Крим, чи Донецька область, чи Миколаївська область роками голосували за комуністів і регіоналів. І жодна нормальна люди не змогла через це сито демократії пройти в парламент і відстоювати інтереси. Відповідно ми мали і президента Януковича, і прем’єра Азарова, який зараз пише страшні речі. Вони завжди такі були. Просто ми хотіли побачити в них державників.