Українці вкрай розчаровані президентом України Петром Порошенком,урядом та прогресом реформ. Про це свідчать результати дослідження міжнародної соціологічної компанії «Геллап». Зокрема,рейтинг довіри до Глави держави з моменту інавгурації і до кінця 2015 року упав із 47% до 17%. Політологи та соціологи радять не драматизувати цифри,адже українці схильні винуватити у проблемах держави конкретних особистостей.
За час президентства Петро Порошенко розгубив майже три чверті підтримки українців: на момент інавгурації його схвалювали 47% громадян,а наприкінці 2015 року – вже 17%. Він непопулярний у всіх регіонах держави,а найменше прихильників має на півдні та сході України.
Довіра українців до уряду ще нижча: 8% у ньому впевнені,а 5% вважають,що уряд робить достатньо,аби зменшувати корупцію в державі. Загалом,більше ніж половина (65%) непокояться,що Україна «рухається в хибному напрямку».
Для українців природно втрачати прихильність до політиків,тож результати дослідження не дивують політолога Олесю Яхно. Цьому сприяла низка факторів: завищені очікування після Євромайдану,виснаження та бойові дії на сході держави. Після Революції гідності українське суспільство негласно розділилось на два табори,– помірних та радикалів,– і останні схильні критикувати Мінські угоди та підхід Порошенка до врегулювання зовнішньополітичних проблем,каже вона. Таке падіння не катастрофічне,зважаючи на події в Україні,додає Яхно.
Експерт зауважує,що 2016 рік є важливим проміжним етапом у президентському терміні Порошенка. Українці стомились чекати реформ,тож якщо бачитимуть чіткі кроки – розчарування ослабне. Водночас,можливе оголошення дострокових парламентських виборів наступного року може змістити фокус уваги українців і змусить більше стежити за роботою Верховної Ради.
«Рейтинг понад 15% може відновлюватись,може рости. А якщо падає нижче 15%. Коли рейтинг менше від 10%,– і ми це бачили на прикладі Леоніда Кучми і Віктора Ющенка,– тоді,звичайно,дуже складно цей рейтинг підняти знову»,– каже політолог.
Рейтинг Порошенка на рівні 17% у поточному році резонує з тим,що його попередник,президент-утікач Янукович,до подій на Майдані зберігав рівень підтримки на рівні 28%,пише «Геллап». Утім,Яхно радить брати до уваги,що українське суспільство до Євромайдану було значно менш зрілим,займало пасивнішу позицію щодо політичних дій та рішень перших осіб держави.
Для українця найперший чинник в оцінці ефективності президента і уряду – власна кишеня,каже директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. «Таке безпрецедентне і швидке падіння рівня життя не може не позначитись на рейтингах очільників влади»,– каже вона.
Утім,усі українські президенти суттєво втрачали в рейтингу через рік-півтора після інавгурації,нагадує Бекешкіна. Різниця лише в тому,з яких причин і як сильно. Екс-глава держави Віктор Ющенко,каже соціолог,розгубив популярність без економічних факторів,багато в чому через дискредитацію його найближчого оточення. Зрештою,наголошує соціолог,рейтинг підтримки і виборчий рейтинг – не одне і те ж,адже українці часто схильні «обирати менше зло». «Тобто: «Так,може він не такий,як ми очікували,але хто інший?». Падіння рейтингу не означає,що другий термін неможливий»,– резюмує соціолог.
30% українців вважають внутрішні загрози більш небезпечними для незалежності,суверенітету і територіальної цілісності України,ніж зовнішні. Серед усіх внутрішньодержавних загроз корупція вийшла на перше місце. Такими є дані дослідження,проведеного Центром Разумкова.