Ні для кого не секрет,наголошує Гетьманчук,що «після Революції гідності Україна і світ взаємодіяли по двох напрямках,обидва з яких є ексзистенційними для України як держави: безпековому та реформістському. Перший стосувався стримування російської агресії,другий – імплементації реформ,королевою з яких була визнана антикорупційна».
 
Вона констатує,що навіть за Кучми і Януковича лідери дружніх країн «особливо не коментували і тим паче не критикували українську владу щодо внутрішніх реформ»,оскільки розуміли,«що таке бути під російським прицілом». Однак цю традицію було зламано 12 грудня. «Друг України,головний лобіст України у світі в критичному для нас 2014 році (згідно з експертним опитуванням ІСП),президент Литви Даля Грібаускайте в Києві прямо на прес-конференції,прямо у присутності президента України заявила,що корупція у вищих ешелонах влади шкодить Україні навіть більше,ніж війна,- зазначає Гетьманчук. – Що ж,досить знаково. Це був дуже потужний сигнал,який означає дві речі».
 
А відтак пояснює: «По-перше,якими б ефективними чи неефективними не були б потуги України боротись з корупцією в останні два роки,постійний публічний фокус на цьому питанні ще більше посилив у міжнародної спільноти зв`язку «Україна – це корупція». Відповідно,яким би ти другом України не був,не сказати нічого про корупцію в Україні – означає ризик дискредитувати себе як серйозного західного політика. По-друге,після майже трьох років з початку агресії Росії позиціонувати себе як жертву агресії Україні стає все важче і важче. У деяких випадках і на деяких напрямках таке позиціонування себе вже взагалі вичерпало. Потрібне нове позиціонування».
 
На її переконання,«найстрашніше,що може трапитись – це апгрейд-версія позиціонування з корупцією. Тільки якщо раніше позиціонували з корупцією загалом,то тепер позиціонуватимуть з корупцією на вищих щаблях влади,про що говорила Грібаускайте. У Грузії це називали ще елітною корупцією. В цьому плані візит Грібаускайте був страшенно показовим».