Правлячий табір Польщі перебуває в паралельному до реального світі – щойно мова заходить про Україну. Так вважає київський історик  Олександр Зінченко. Про це йдеться на сайті «Історичної правди». 

Олександр Зінченко роздумує про те, що Сейм Республіки Польща прийняв зміни до законодавства, яке  вводить кримінальну відповідальність за  «заперечення злочинів»  українських націоналістів у період 1925-50 роках. Він підкреслює, що  «абсурд починається вже з незрозумілого датування: а якщо злочин стався у 1924 чи 1951 році – він вже не потрапляє під дію закону?! Проблема цього закону, що він весь написаний саме в такий спосіб: не ясно, а що законотворець мав на увазі? Тому будь-який історик або журналіст, який якось  «не так» висловиться щодо бандерівців має перспективу отримати в кращому випадку – штраф, в гіршому до трьох років ув’язнення».

У цьому контексті Зінченко  резюмує: «Те, що польська влада власної історії не знає і буде застосовувати щодо  «злих бандерівців»  власні міфологізовані уявлення про минуле – можна було вже переконатися багато разів». Він нагадує, що  17 жовтня минулого, 2017 року, польське Міністерство закордонних справ спеціально викликало Посла України у Варшаві Андрія Дещицю, щоб повідомити, начебто  Польща не окуповувала Україну. Такою була реакція польської сторони на відкриття за участі українських урядовців меморіалу воякам Карпатської України. На пам’ятнику були згадані  «польські окупанти».

На думку історика, «проблема в тому, що ця позиція МЗС Польщі як ніколи була далекою від фактів. Ось – цитата з Інструкції Юзефа Пілсудського – генералу Тадеушу Розвадовському від 28 листопада 1918 року. 99 років тому Пілсудський писав: «…єдиним виходом є впровадження військової окупації на території Східної Галичини зайнятої нашим військом». У цій інструкції Пілсудський майже в усіх відмінках відмінює слово  окупація стосовно Західної України.

Зінченко резюмує: «Сьогоднішнє рішення ставить в польсько-українському діалозі велику жирну крапку. Жодних спроб діалогу більше не буде. На територію Польщі історикам і журналістам тепер просто небезпечно приїжджати. Як в Білорусь  або в Російську Федерацію».

На його думку, «подальші дискусії вийдуть на новий рівень гостроти, але будуть відбуватися заочно, через медіа, публікації тощо. В кращому разі польські і українські історики зможуть обговорювати складні питання десь на нейтральних теренах, скажімо, у Швейцарії».

Загалом, за версією Зінченка,  «ми маємо бути готові до того, що Польща розвиватиметься у найближчі роки за російським сценарієм. Польща звар’ювала. І це дуже сумно. А для українців – небезпечно».