Парламентарій розповіла,що диплом про освіту не гарантує її якості,тому зміни в системі освіти назріли. Новий закон передбачає більшу автономію університету і децентралізацію управління,більший вплив студентського самоврядування та антиплагіатні норми. Адже нерідко високопосадовці пишуть чистий плагіат і отримують кандидатські ступені. Тому у законі вперше з’явиться поняття академічний плагіат,а дисертації,можливо,будуть перевіряти на плагіат спеціальним програмним забезпеченням.

Освіту у вузах будуть перевіряти на рівні бакалаврату зовнішним тестуванням,щоб унеможливити хабарництво. Додамо,що до 30% українських студентів готові давати хабарі.

Зауважимо,що в Україні є 300 вишів ІІІ-IV рівня акредитації. Ця система надто роздута і не гарантує якості дипломів.

Додамо,що захист кандидатських та докторських дисертацій у разі появи цього закону зможе здійснюватися без залучення чиновницького органу,а на вчених радах в університетах. Члени ради нестимуть відповідальність за голоси при захисті,при виявлені плагіату члени спеціалізованої ради будуть позбавлені права на два роки брати участь у складі спеціалізованої вченої ради,а це – пляма на університеті.

У систему професійної освіти перейде дві сотні учбових закладів,котрі готують молодших спеціалістів,перейдуть до системи професійної освіти.

Також буде створений і механізм ротації кадрів: дві каденції по 5 років для ректора,декана та завкафедри,тому молоді спеціалісти зможуть отримати кадровий ріст.

Лілія Гриневич сподівається,що закон може прийнятий у другому читанні у червні.