Українському єднанню,коли в січні 1919-го,УНР та ЗУНР задекларували створення єдиної країни,– 96 років. Тож,навряд чи випадково російські окупанти у вигляді донбаських терористів завдали чергові потужні удари саме тоді,коли наша держава ще жила святом Соборності. І вже остання неділя січня-2015 під лозунгами «Я – Маріуполь»,«Маріуполь – ми з тобою»,«Путін,забирайся геть з України» об’єднала Україну ще одним днем скорботи.

Тиждень,що став надбанням історії,підтвердив песимістичні прогнози. Користуючись неспроможністю України контролювати ділянку кордону на сході,Росія у вигляді гуманітарних конвоїв (і без них) послідовно,майже спокійно,без перешкод нарощувала свою воєнну присутність. Тож,ведення активних наступальних операцій було лише питанням часу.

Та коли почалося криваве вогненно-ракетне пекло в Маріуполі,господар Кремля вкотре повторив брехню,начебто Росія до війни проти України не причетна. Зрештою,про це він заявляв і перед анексією Криму. Хоча з приводу «правди» начебто «собирателя» та його фантасмагорії,розділеної разом з Гундяєвим і військовими «горилами» у контексті «переустройства мира по-русскомировски»,все відомо. Як і те,що доволі часто згадуваний у «Відлунні» принцип «катюзі буде по заслузі»,неодмінно втілиться в життя. І питання вже й не стільки в тому,коли,а передовсім у неминучості самого факту.

Та в цьому контексті доводиться також пригадувати констатацію генерала армії Євгена Марчука,що все (принаймні багато чого) тільки розпочинається. Навіть якщо твердження,що 85% росіян підтримують свого українофоба №1,прости Господи,президента,перебільшення,«колективний путін» навряд чи уявляє себе без перетвореної у ядерний попіл Аляски,без ЄврАзЕС до Португалії,без змосковлених Варшави,Вільнюса,Гельсинкі…

Якими б не виявлялися реалії,Україні,як і вкотре,суджено стати форпостом Європи. Висловлену аксіому підтвердив і минулий тиждень,який не можна називати суто тижнем втрат. Адже він,окрім нових українських лицарів свободи,які заплатили за це своїми життями,засвідчив і дивовижну потугу української політичної багагатонаціональної,поліконфесійної нації. Тож і навіть коли стало відомо про начебто втрату ще одного об’єкту – Донецького аеропорту,прозвучали промовисті зізнання. Одне з них – від батальйону «Азов»: «ДАП – це наші Фермопіли,наш Будинок Павлова. Українські Воїни 242 дні тримали оборону,не даючи можливості окупантам безкарно просунутися ні на метр в глиб нашої землі. ДАП обороняли пліч-о-пліч донеччани з галичанами,спецназівці і добровольці,вчорашні вчителі та бізнесмени. Сьогодні,в День української соборності,ми можемо сміливо заявити,що єдність України витримала випробування часом і покроплена кров`ю патріотів в укритому славою Донецькому аеропорту».

Минулого тижня навіть політичні сліпці зуміли побачити російський слід у теракті в Харкові,вчиненому 19 січня. А вже 20 січня у Франції затримано й п’ятьох росіян,яких підозрюють у підготовці до теракту в містах Безьє та Монпельє. Однак,будьмо відверті,в Україні Кремль поки що успішно втілює свою стратегію. На цьому фоні навряд чи випадково звучали обіцянки Заходу не втручатися у війну,що розв’язала Росія.

А ще останніми в часі днями нам було дано шанс усвідомити,що не маємо права на помилку. А вона,з-поміж іншого,й зумовлюється здатністю почути попередження політолога Павла Нусса,що «головним завданням РФ є зміщення легітимної української влади в особі Президента Порошенка,Прем`єр-міністра і Секретаря РНБО,тим самим дестабілізуючи політичну ситуацію на тлі соціальних викликів,що на практиці дозволить Росії встановити контроль над Донецькою і Луганською областями в повній мірі,за сценарієм Автономної Республіки Крим» («Обозреватель»).

Та,швидше за все,про майбутнє,запрограмоване Кремлем,вже й з погляду сьогодення,можна сказати: не так сталося,як гадалося. У цьому переконував і тиждень,що встиг стати минувшиною. Спробуймо перегорнути кілька уявних сторінок закарбованого літопису української нездоланності.

«Ніхто й ніколи вже не зможе підірвати нашу єдність»

Президент України вітаючи співвітчизників із нагоди свята Соборності,зазначив: «Протягом останнього року десятки тисяч воїнів,сотні тисяч волонтерів,мільйони й мільйони громадян піднялися на захист єдності й територіальної цілісності України. Ще ніколи День Соборності не був таким великим,вистражданим і заслуженим святом,як сьогодні» (тут і далі посилаємося на прес-службу Президента України). Як переконаний Глава держави,«наш ворог грубо прорахувався. Хотів нас знищити,а зробив сильними як ніколи. Українська політична нація остаточно ствердилася на всіх теренах – західних,східних,північних,південних та центральних. Вона об’єднала представників різних етносів та носіїв різних мов. А наші російськомовні співвітчизники продемонстрували,що Україну російською мовою вони люблять не менше,ніж україномовні українською. Нині майже 100% громадян — за єдину країну. І вражаюча більшість українців бачить її саме унітарною,а не федеративною».

Він також підкреслив,що «є принципові речі,які не можуть бути предметом для жодного компромісу. По-перше,Україна не буде федеративною,а залишиться унітарною державою! По-друге,європейський вибір не підлягає дискусії». Президент констатував: «Ніхто й ніколи вже не зможе підірвати нашу єдність. З соборністю в думці,з єдиною Україною в серці ми всі разом назавжди будемо єдиною українською політичною нацією,в складі якої рівною мірою комфортно почуватимуться всі етноси».

«Смерть путінським окупантам!»

На думку Володимира Василенка,дипломата,екс-судді Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії,представника України в Раді ООН із прав людини,«у Путіна фактично єдина зброя,яку він має,– це не дипломатія,а це війна». Він наголошує,що «це дипломатія агресора. Це дипломатія з позиції сили. Це дипломатія шантажу. Дипломатія,яка покликана залякати і Україну,і Захід,і примусити піти на поступки. Принаймні,погодитися на той статус-кво,якого Путін прагне досягнути,а саме – це існування так званих «ЛНР» і «ДНР»,їх,принаймні,фактичне визнання та дислокація російських найманців і військ на території України з тим,щоб можна було у будь-який момент чинити тиск на Україну,чинити тиск на Захід,позиціонуючи Росію таким чином,що якщо ви не погодитеся з нами,то ми можемо піти далі і продовжити активні дії,спрямовані на розчленування України» (посилаємося на «Радіо Свобода»).

Дипломат і юрист зазначає: «Коли будь-яка країна стає жертвою агресії і на неї вчинено збройний напад,то цілком реально назвати речі своїми іменами,сказати,що ми піддані агресії збройній,тому ми оголошуємо воєнний стан. Для чого? Для того,щоб мобілізувати все суспільство,всі ресурси держави,державні інститути на відсіч агресору. І це передбачено українським законодавством». За таких реалій,вважає він,«Уряд і Президент повинні чітко заявити: країна в небезпеці,воюємо на своїй землі і за свою землю. Все для фронту,все для перемоги»,смерть путінським окупантам!».

Василенко наголошує,що «Росія веде війну на знищення України. Треба відверто про це сказати. Вони не визнають Україну як державу,як країну,як націю і так далі».

«Є її захисником та новим символом Європи»

Президент України Петро Порошенко,виступаючи в в Інституті Європи при Цюріхському університеті,зазначив: «Не важливо,скільки труднощів чекає попереду. Якщо Європа стає поруч з Україною у боротьбі за свободу,гідність,демократію та життя без страху,тоді майбутнє Європи буде безпечнішим та яскравішим» (тут і далі посилаємося на «Європейську правду»). Президент наголосив,що після останніх терористичних атак у Франції,після розстрілу терористами мирного автобусу під Волновахою «вся Європа має об’єднатися». Лідер України переконаний,що «тільки разом демократичні нації можуть відстояти свободу для нинішнього та наступних поколінь людства,щоб жити без страху,без загрози тероризму та будувати краще майбутнє. Цінності не продаються,і ми мусимо робити все,щоб їх відстояти».

Петро Порошенко зазначив,що зараз,через майже 70 років після започаткування Європейського проекту,«Європа потребує нового імпульсу». На його переконання,«зараз загрози,перед якими постала Європа,такі ж самі,з якими борються в Україні. Моя країна оголосила війну тероризму. Вона виборює,перш за все,європейські цінності,перш за все,свободу,суверенітет та демократію». Президент зазначив,що тероризм не має кордонів. Він підкреслив: «Світ має реагувати на ці виклики об’єднано та рішуче». А відтак наголосив,що «Україна має стати повноправним членом європейської сім’ї народів,оскільки вже є її історичною,духовною та інтелектуальною частиною. Вже є її захисником та новим символом Європи». За словами Президента,«толерантність,прихильність та підтримка,яку демонструють українці,котрі часто говорять різними мовами і навіть сповідують різні релігії,можуть стати у гарній нагоді Європі,яка постала перед новими викликами».

«Їх головна мета,безумовно,знищити незалежність і державність України»

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов під час спілкування з журналістами у Харкові сказав: «Незалежно від сценаріїв,які можуть спробувати реалізувати російські загарбники,їх головна мета,безумовно,знищити незалежність і державність України. Йдеться про захист саме України» (посилаємося на УНІАН). Він наголосив,що дії українських військових будуть коригуватися,враховуючи небезпеку,яка посилюється.

Наразі ж,зазначив Секретар РНБО,«збільшується російський військовий контингент в зоні,яка окупована,йде концентрація військової техніки і зброї. Є над чим працювати,є з чим боротися. В той же час,немає ніякої паніки». На уточнююче питання,чи залишається актуальним ведення мирних переговорів,Турчинов наголосив: «Актуально сьогодні захищати Україну!».

«Може повністю знищити промислову структуру регіонів»

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський зазначає (посилаємося на сайт razumkov.org.ua): «Не треба думати,що з березня розпочнеться активізація російських військ. Це почнеться раніше». Відтак він уточнює,що «Путін до березня хоче вже все завершити». За словами експерта,це зумовлено й тим,що «сожителю»,очевидно,доведеться вже незабаром доведеться рятувати імперію в інших регіонах. «Адже навесні очікується наступ ісламістів на Кавказі і в Середній Азії,де потрібна буде військова присутність Росії. Там будуть потрібні російські війська,тому зараз головне завдання для Путіна – це не дати загрузнути своїм військам в Україні»,- пояснює експерт.

Сунгуровський попереджає,що для досягнення мети господарю Кремля «доведеться застосовувати авіацію. І так звані ДНР і ЛНР вже повідомили,що у них є авіація. Він може просто повністю знищити промислову структуру регіонів,як американці робили у Югославії – вони повністю знищили промислову систему. Я не виключаю,що у нашому Генштабі є така інформація».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський наголошує,що «Кремль не відмовився від своїх амбіцій. На Сході зараз відбувається посилення російсько-терористичних угруповань. При чому йдеться не тільки про забезпечення особовим складом,зброєю,матеріально-технічними засобами з Росії. Перегрупування цих сил відбувається під командуванням командувачів регулярних російських військ. Це дуже насторожує і підвищує ймовірність широкомасштабного наступу».

«…має дві цілі»

21 cічня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання Кабінету Міністрів зазначив,що Уряд України вносить до Парламенту Закон «Про збільшення загальної чисельності Збройних Сил України»,пропонуючи встановити чисельність Збройних Сил України у кількості 250 тис. осіб,з яких 204 тис. будуть військовослужбовці. Він підкреслив,що «загалом на фінансування національної безпеки і оборони в поточному році передбачено 90 млрд. грн.,це рекордна цифра,яка перевищує 5,2% від ВВП,бюджет 2015 року є оборонним і військовим бюджетом» (тут і далі посилаючись на департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ).

Серед найістотніших викликів,які постали останнім часом,- і майже безперевний обстріл Авдіїївки. «Основна мета російських терористів в Авдіївці – це знищити один з найбільших в Європі коксохімічних заводів,- наголосив Арсеній Яценюк. – Там протягом тривалого періоду обстрілюють росіяни його з «градів»,якщо завод буде знищено,а саме це є метою росіян,то це означає,що вони хочуть зупинити в цілому весь металургійний комплекс України,так як без коксу неможливо виплавити сталь. І нам прийдеться приймати оперативні рішення для того,щоб забезпечити коксом з інших країн світу. Але це неможливо зробити швидко. І абсолютно зрозуміло,що завдання російських терористів – знищення українців і знищення української економіки».

Прем’єр також висловився щодо мети ескалації ситуації. Він переконаний: «Те,що Росія далі відправляє свої війська і живу силу саме з російської території,має дві цілі. Перша ціль – зірвати мобілізацію і зірвати підготовку українських Збройних Сил до ефективної оборони. І друга ціль – зірвати наші переговори з нашими іноземними партнерами,в тому числі з Міжнародним валютним фондом».

«Змінити це можна лише одним способом»

Історик і політолог Дмитро Шушарін,проводячи екскурс у порівняно недавнє минуле,зазначає (посилаємося на «День»): «Ситуація,що склалася до початку 2015 років,не давала відповіді на запитання,що саме треба Кремлю: Україна-сателіт чи Україна – держава,що не відбулася». У цьому контексті він намагається пояснити,чому в Донбасі російська армія далі поки що не пішла,хоча могла. Експерт вважає,що Кремлю «потрібна Україна як головний ворог». За його версією,«головне – постійно показувати українцям,що їхня держава безсила. І Європа теж безсила. А якщо Україну розгромити тотально,то це дуже морочливо,хоча й реально. Така політика внутрішньо суперечлива». Він пояснює алогічну логіку «собирателя» тим,що «в Путіна велосипедна стратегія,зупиниться – впаде. Зараз весь світ біля його ніг. І цьому світу не можна дозволити схаменутися й оговтатися. Але мирна стадія не на користь України – її набагато легше розкласти й підкорити без війни. Європа теж у цю справу втягується. Адаптується,приймає все як є,втрачає здатність до опору».

А відтак висловлює думку,що зовнішня політика Кремля «всього лише обслуговує його внутрішню політику. І в міру погіршення економічного стану в країні велика війна стає дедалі потрібнішою. Чим слабкіша Росія,тим вона агресивніша. Це знову про марні надії на дешеву нафту й падіння рубля: мовляв,менше буде сил і коштів у Росії на війну. Наївна лінійна логіка. При цьому боятися Путіну всередині країни нічого,як і Гітлеру нічого було боятися німців до кінця тридцятих». Шушарін переконаний: «Мирною та система,що будується зараз у Росії,стає лише на пізніх стадіях. А зараз вона на підйомі,і війна для неї — найважливіший чинник зростання й розвитку».

На запитання,що вигідніше зараз Кремлю – мир чи війна – слід відповісти,відмовившись від сформульованої в ньому альтернативи. «Кремлю вигідний будь-який стан,що підсилює віктимність України,Європи й усього світу,- підкреслює експерт. – Путіну потрібна Україна як пасивна жертва,що пристосовується до диктованих ним умов. І Європі слід бути такою».

У цьому контексті,вважає він,«події останніх днів тому й тривожні для Кремля,що траурні марші в українських містах не були наївно-пацифістськими,і їхній зміст не звівся до скарг на окаянного агресора. Виступ Президента Порошенка виявився несподівано рішучим,а військові дії в Донбасі явно не входили в плани Кремля. Тепер його черга скаржитися,тепер віктимність проявляють сепаратисти». І це волання головного українофоба може почути Європа. Адже,констатує Шушарін,«вона схильна бачити в Путіні гаранта стабільності в Східній Європі і не хоче завдавати йому неприємностей. Так було й під час вторгнення до Грузії. Змінити це можна лише одним способом – довівши дієздатність Української держави. Зокрема дієздатність військову».

«Але найголовніші виклики у нас – всередині країни»

Директор Інституту публічної політики Віктор Чумак,народний депутат від Блоку Петра Порошенка,переконаний,що «зараз ніщо так ефективно на нас не працює,як час. Він буде на нас працювати завжди до кінця цього конфлікту. А кінець цього конфлікту в Кремлі. Саме там заховано скриню з голкою,на кінці якої Кощієва смерть» (тут і далі посиаємося на «Гордон»). Відтак він зазначає: «Нам треба протриматися до літа. Кров з носа,вгризаючись зубами,потрібно триматися до літа! Літо може бути переломним моментом. Санкції,плюс ціни на нафту,плюс обструкція,плюс міжнародна ізоляція свою справу потихеньку,але роблять».

Чумак не сумнівається,що «наша єдність,наша витримка,наші можливості мобілізувати країну принесуть нам успіх». Правда,після цього попереджає: «Але найбільші виклики у нас – всередині країни. Нам потрібна віра в те,що ми робимо все правильно. Не потрібно піддаватися паніці… Потрібно дуже чітко розуміти,що наш найголовніший союзник – це час. Але в цей час ми повинні нарощувати свої можливості і максимально нівелювати можливості супротивника».

«…і як це все обурливо»

У своєму виступі перед Комітетом Сенату США з питань збройних сил експерт із зовнішньої політики Збігнев Бжезінський висловив побоювання з приводу подальшої ескалації ситуації Путіним. Більше того,на його думку,катастрофічний сценарій може полягати в тому,що «в один день – буквально в один день – він (господар Кремля. – Ред.) просто захопить Ригу і Таллінн. На це йому буквально потрібно один день. І вони ніяк не зможуть цьому опиратися» (посилаємось на «День»). А відтак Бжезінський зауважує: «Тоді ми будемо говорити,як жахливо,як ми приголомшені і як все це обурливо. Але,звичайно ж,ми нічого не зможемо зробити,не наражаючись на небезпеку виникнення ядерного конфлікту». США повинні ясно дати зрозуміти Росії,що їй доведеться мати справу з американськими військами,якщо вона спробує вторгнутися в країни Балтії,вважає він. «Я рекомендую попереднє розгортання певних сил»,- сказав Бжезінський,додавши,що це розгортання не повинно виглядати як провокація. Він також вважає,що західні уряди повинні постачати Україні оборонну бойову зброю,щоб зробити вторгнення Москви більш витратним.

«Шлях перемоги України над знавіснілим агресором»

Незважаючи на відчайдушне небажання Заходу втягуватися в збройний конфлікт з Росією,надходить час,коли і Сполученим Штатам,і країнам ЄС доведеться переступити психологічний бар’єр і зробити вибір. Україна ж спроможна подолати агресора,кривавого лідера якого судить міжнародна спільнота,тільки підтримавши план Президента Петра Порошенка. Таке переконання висловлює український інтелектуал,дипломат,письменник Юрій Щербак у своїй розвідці «Мертві тіні минулого над Україною» (див. «День»). Він зазначає,що «Путін смертельно хворий Україною,він ніколи не відмовиться від своєї ідеї фікс – ліквідувати нашу державу. Тому 2015 року зберігатиметься висока ймовірність спалаху повномасштабної російсько-української війни». На його думку,«тільки усунення від влади Путіна та його зграї (Шойгу,Лаврова,Медведєва,Матвієнко,Іванова,Рогозіна та інших) відведе смертельну небезпеку від України». Та водночас аналітик зауважує,що «думка про можливість військової перемоги України над Росією у повномасштабній війні є небезпечною ілюзією і належить або до розряду патріотичного ідіотизму,або є провокацією,вигідною Москві. Режим Путіна,ослаблений економічними санкціями Заходу,залюбки схопиться за будь-який привід для розпалювання великої «визвольної» війни з Україною,що буде з ентузіазмом підтримане широкими російськими народними масами,сердитими на непокірливих «хохлів» та «бандерівців». Негайно буде сформований «національний уряд України» з осіб,прізвища яких закінчуються на «ко»,«ук»,«ик»,а чия кров – безнадійно заражена російсько-імперським вірусом».

Щербак підкреслює: «Україна із застарілою бойовою технікою,без потужної військової підтримки США,без участі підрозділів НАТО,маючи обмежені людські ресурси та «п’яту колону» в тилу,при всьому героїзмі наших воїнів – війну програє на очах у світу,застрашеного ядерним шантажем Росії. Маємо шанс побачити крилаті російські ракети над Києвом,танкові атаки російської армії з боку Білорусі чи Придністров’я,знищення силами Чорноморського флоту РФ інфраструктури українського півдня і висадку десантів у Одесі та багато інших страшних речей». На його переконання,українським політикам слід було б «припинити гратися в крутих «яструбів» і підтримати мирний план Порошенка – єдино можливий реалістичний шлях перемоги України над знавіснілим агресором». Щербак намагається,відкинувши ілюзії,пояснити,що «операція «Російська весна» означає початок Третьої світової війни і не обмежиться поневоленням України». Начебто ці нові реалії починають розуміти й на Заході. «Незважаючи на відчайдушне небажання Заходу втягуватися в збройний конфлікт з Росією,слабкодухі заклики до «діалогу» та «політичного урегулювання української кризи»,пошуки примарних «компромісів»,які забирають життя українських воїнів,надходить час,коли і Сполученим Штатам і країнам ЄС доведеться переступити психологічний бар’єр і зробити вибір»,- резюмує експерт . Він прогнозує,що «військове протистояння Заходу з російським агресором почнеться незабаром,2015 р.,у разі спроби Путіна розширити межі збройного конфлікту з Україною. Має бути вирішене питання надання Україні повномасштабної воєнної допомоги і створення міжнародного добровольчого «Українського легіону»,складеного з громадян Європи і США». На переконаня Щербака,впродовж найближчих двох років перед Росією стоїть доленосний вибір: «або розпалити Третю світову війну,остаточно підтвердивши свій статус фашистської,терористичної держави — і понести нищівну поразку,розпад країни на частини,хаос і зникнення зі світової арени,або ліквідувати режим міжнародного злочинця і авантюриста Путіна». У випадку з останнім збулися,як зазначає він,на жаль,слова Н. Бердяєва: «Росія… швидше народить Антихриста,ніж гуманістичну демократію і нейтральну гуманістичну культуру». (Н. Бердяєв. Новое Средневековья,1924).

Уже зараз,констатує Щербак,«агресією проти України Росія знищила себе,як велику державу: якщо доля США у світовому ВВП становить 20%,ЄС — 19%,Китаю — 13%,Японії — 6%,Індії — 5%,то частка Росії — 2,5% і має тенденцію до зменшення. Посилюється міжнародна ізоляція Росії,яка невблаганно веде до деградації цієї країни». На його переконня,піж час майбутнього міжнародного трибуналу «Путіну буде висунуто суворі звинувачення». Юрій Щербак підкреслює: «Путін спробував переписати сьогоднішню дійсність. Повернути сучасну Росію до сталінських уявлень,гітлерівської практики,церковного мракобісся минулого. Але нікому ще не вдалося оживити мертві тіні минулого».

«А загроза надзвичайно висока»

Перший всенародно обраний Президент України заявив,що про ситуацію в державі слід «говорити по-дорослому» і розповів,як потрібно об`єднати націю. На його думку,об`єднати населення країни в єдиній проукраїнській позиції може тільки сильна і об`єднана еліта,яка відповідатиме за кожен свій крок в умовах нинішнього конфлікту на сході. «Єдине,що може об’єднати під час реальної війни,- це відповідальність еліти і розуміння народу,в якій ситуації ми опинилися. Сьогодні еліта роздерта,вона не об’єднана і не показує прикладу об’єднання,вона свариться між собою невідомо за що… Насправді еліта не має відповідальності перед загрозою,яка вже є над Україною. А загроза надзвичайно висока»,- зазначив Леонід Кравчук (посилаємося на УНН).

На його переконання,«держава починає розвалюватися. І це вже факт,адже території у нас забирають. Треба про це говорити по-дорослому». Кравчук вважає,що запорукою об’єднаної нації є «відповідальність еліти за кожен крок своєї діяльності в умовах найгострішої політичної ситуації». А відтак робить висновок: «Якщо народ не буде розуміти владу,а влада не буде відповідати на запити народу,то говорити про об’єднання дуже складно».

Кравчук підкреслив,що жоден із колишніх керманичів держави нічого не зробив для єдності українського народу. «Чи хоч один із президентів щось зробив у своїх діях,щоб ця свобода і єдність була. Хто зробив щось серйозне для Донбасу? Хто зрозумів по-справжньому Крим і займався Кримом,як належить? А тепер хочуть щоб за два дні,коли йде війна,ми щось могли зробити. Нічого поки що у короткий час ми не зробимо. Треба мати перспективи і план на майбутнє. І крок за кроком в усьому,починаючи від кадрової політики і завершуючи телебачення,радіо,завершуючи іншими акціями формувати на Сході позицію українства. Там зараз позиція українофобства,причому у цей час вона найбільш гостра,яка перейшла у війну. Якби на Сході не було такої підтримки російського шовінізму і російських загарбницьких планів,то Росія не могла б туди так леко пройти і так легко діяти. Хай Росія спробує сьогодні зайти у Львів»,- зауважив він.

Перший президент України також виклав своє бачення об’єднання і згуртування нації.«Потрібно,щоб у парламенті і Президент розпочали з того,що внутрішня і зовнішня політика мають бути спрямовані на захист інтересів не тільки частини українців,а всього народу. Друге – треба перестати говорити,про те,яка буде Конституція,а зайнятися і надати найширші повноваження регіонам. Щоб ми могли сказати,що українська Конституція забезпечила ці повноваження.І третє – треба говорити в один голос: не може кожна партія чи посадовець мати своє тлумачення сьогоднішньої ситуації. Є загальна позиція,за яку має нести відповідальність вся разом взята влада. І тоді народ може дослухатися»,- підсумував Кравчук.

Порада першого всенародно обраного Глави Української держави,що «треба говорити в один голос»,зараз,як ніколи,на часі. Адже нині вирішується не тільки,чи втілиться в життя Шевченків принцип «В своїй хаті своя й правда,і сила,і воля»,а й те,чи збереже свій шанс на майбутнє наша країна.

Якими б суворими не виявилися нинішні та прийдешні випробування,«це не може тривати занадто довго» (перший президент посткомуністичної Польщі і Нобелівський лауреат миру Лех Валенса). Те,що імперія зла приречена,навряд чи в когось викликає сумнів. У тому числі – в її проповідників і рабів. «Це боротьба з іншої епохи,яка приречена на поразку. Я не сумніваюся,що свобода і демократія переможе»,- прогнозує згадуваний політик. А відтак нагадує: «Не такі імперії падали».

Однак під час падіння імперії жертвою може стати не одна держава. Про це буквально і в підтексті намагалися нагадати ЗМІ: «Пентагон: тероризм і агресія РФ загрожують безпеці Європи» (УНІАН),«Господар Кремля опинився в тупику й згадав про ядерну зброю – військовий експерт» («Главком»),«Путін готується до наступу» («Обозреватель»),«Імперії замало Криму та Донбасу» («Ліга.net»),«США: Європі загрожують тероризм і російська агресія» («DW») ,«Росія ізольована,її економіка в руїнах через агресію в Україні – Обама» («УП»),«Конфлікт в Україні може ускладнитися – Генсек ОБСЄ» («Главком»),«Кульмінація драматичного сценарію почнеться наприкінці весни цього року» («Газета по-українськи»),«Число переселенців в Україні зросло до 850 тисяч осіб – ООН» (УНІАН),«Українські воїни змушені були здати Донецький аеропорт – «Азов» («УП»),«Пауер: «Мирний» план Путіна – план окупації» («День»)…

Тим часом,українські реалії визначаються війною. Розв’язавши її (продовживши,у стилі імперської українофобської стратегії),Кремль сам став заручником своїх же планів. Адже права на відступ він не має. «Колективний путін» вже не здатен жити без ненависті,смертей,блефу про «Русский мир».

Незважаючи на всі санкції,імперія продовжить утверджувати ілюзію про свою могутність шляхом знищення України. Того,що водночас вона ліквідовує саму себе,кремлівські «праведники»,пахолки «Владіміра Вєлікого»,воліють не помічати. Хоча тільки-но зміняться тенденції,вони неодмінно скористаються принаймні досвідом переведення в інший часовий вимір «цезарів».

Однак… Сьогодні ця «рать» йде за диктатором,можливо,усвідомлюючи,що розплата за «рускомировство» не заставить довго чекати. Тож попри чергові безкарні гумконвої зі зброєю,кожна мить уже наближає день краху імперії. Цілком вірогідно,що доля РФ вже сьогодні вирішується в Україні. Та для цього нам потрібно вистояти. І перемогти путіно-гундяєвського монстра. Будьмо!