9 липня 2015 р. у Михайлівському Золотоверхому монастирі в приміщенні Патріархії УАПЦ відбулося друге спільне засідання Комісій УПЦ КП та УАПЦ для ведення діалогу. У якості спостерігачів від Вселенського Патріарха були присутні єпископ Іларіон та єпископ Даниїл. Цього ж дня там же відбулося засідання Архієрейського Собору УАПЦ на чолі з митрополитом Макарієм (Малетичем).

Як зазначається в заяві прес-центру Київської Патріархії,«на початку зустрічі з боку УАПЦ було надано протокол засідання Архієрейського Собору УАПЦ,у якому відкидалася попередня пропозиція щодо принципу рівності представництва для обрання делегатів на Об’єднавчий Собор (всі єпископи та по одному делегату від кожних 15 зареєстрованих релігійних організацій). Натомість пропонувався принцип «50/50»,де одна половина делегатів представляла би УПЦ КП (4877 релігійних організацій,підтримка,згідно опитувань,44% населення України),інша половина – УАПЦ (1225 релігійних організацій,підтримка,згідно опитувань,1,5% населення України). Така пропозиція очевидно є несправедливою та неприйнятною. Також у протоколі містилися інші явно невідповідні пропозиції: щоби головував на Соборі представник Вселенського Патріарха (що ніяк не залежить від рішення УАПЦ); щоби назва Церкви була УАПЦ КП (в одному пункті) та УПЦ (в іншому пункті),що суперечить одне одному; щоби всі архієреї УПЦ КП та УАПЦ були кандидатами на Предстоятеля об’єднаної Церкви (на якій підставі це має бути – теж не зрозуміло); щоби дата Собору не встановлювалася як остаточна і,очевидно,могла і мала бути перенесена (такі пропозиції також озвучувалися і усно)».

Окреме здивування у прелставників УПЦ КП викликало наполегливе бажання архієреїв УАПЦ пов’язати об’єднавчий процес двох Церков з позицією Церкви Московського Патріархату в Україні,яка,очевидно,налаштована до цього процесу негативно.

Під час переговорів,які з перервою тривали протягом чотирьох годин,з боку Київського Патріархату були висунуті компромісні пропозиції: назва – помісна Українська Православна Церква,зі збереженням використання назв УПЦ КП і УАПЦ як офіційних для уникнення потреби негайно змінювати всі юридичні документи 6 тисяч релігійних організацій; обрання Предстоятеля об’єднаної Церкви з двох нині діючих Предстоятелів шляхом голосування на Соборі,ієрарх,який набрав би меншість голосів,отримує місце постійного члена Священного Синоду; додатково було запропоновано надати ще одне місце постійного члена Священного Синоду для митрополита Андрія або іншого ієрарха; при збереженні визначеного принципу представництва на Соборі (1 делегат від 15 громад) квота обраних делегатів для УАПЦ збільшувалася удвічі (164 делегати замість передбачених за квотою 82). Також було запропоновано відзначити спільним богослужінням на чолі з двома Предстоятелями річницю Хрещення Руси-України та ювілей 1000-ліття упокоєння св. кн. Володимира.

Однак із такими пропозиціями не погодилися владики УАПЦ. Як зазначається в заяві прес-центру Київської Патріархії,«представники Вселенського Патріарха висловили глибоке розчарування неконструктивною позицією УАПЦ». А відтак констатується,що Такий невтішний підсумок зустрічі підтвердив побоювання щодо серйозного впливу з боку промосковських сил на керівників УАПЦ,зокрема на її Предстоятеля. Тож п’ята за 20 років спроба вести об’єднання двох українських Церков завершилася невдачею.