Про це у коментарі УНН сказав французький дослідник українського кіно,автор найповнішої «Історії українського кінематографа» Любомир Госейко.

За його словами,однією з найбільших проблем сучасного кіновиробництва є недостатня кінофікація населених пунктів.

«Чому українське кіно не можна бачити не те що за кордоном,а й тут? Тому що немає,принаймні,з 1000 великих кінокомплексів. Коли вони будуть відкриті,ходитимуть люди,платитимуть за квитки – підвищиться рівень кінопродукції»,– припускає експерт.

На думку Л.Госейка,на те,щоб Україна могла не тільки сподіватися на «пальмочки» («золоті пальмові гілки» – «ВП») у Каннах,а й продавати свої фільми за кордон,потрібно,щонайменше,20 років.

Нагадаємо,за інформацією Національної спілки кінематографістів України на сьогодні на 46 мільйонів українців припадає 250 кінотеатрів,тобто 1 кінотеатр на 100 тис. глядачів. До прикладу,у Німеччині з населенням понад 83 мільйони працює понад 4 тисячі кінотеатрів,тобто 1 кінотеатр на 50 тис. глядачів.