Україна зуміла фактично з нуля створити могутні ЗС, нерідко всупереч традиціям і діям вищого командування. На цьому акцентує увагу військовий експерт Олексій Арестович. Він, розмірковуючи про українське «абсолютне чудо», не сумнівається  в неминучості нашої перемоги. Посилаючись на «Інформатор», повідомляє «Волинська  правда».

Роздумуючи про специфіку українського збройного спротиву, Олексій Арестович резюмує: «Наша проблема початку цього конфлікту полягала в тому, що ми … занадто добре воюємо. Успіхи волонтерів і добробатів, які, в свою чергу, розбудили  молодший  і середній  офіцерський склад, активна частина громадянського суспільства, яка після кримського чарівного пенделя, припинила розвалювати оборону своєї країни, і, нарешті, зайнялася її розбудовою, зіграла до кінця 2015 року парадоксальну службу – вище військово-політичне керівництво України перестало, за спинами успішно воюючої армії і суспільства, що її підтримує,боятися військової поразки, і знову радісно зайнялося грабунком своєї країни».

У цих парадоксальних реаліях, підкреслює аналітик, «військово-політичне керівництво України досі впевнене, що воно керує нижньою та  середньою  командирськими ланками  і активно приписує  собі стратегічні результати системи оборони країни, що склалися знизу. Справи настільки непогані насправді, що в армії стали можливим неможливе – повернення старих радянсько-російських порядків: дуболомна бюрократія, хамство, затирання кращих і саботаж вищим  керівництвом  реальних  змін на краще». Однак експерт не сумнівається, що  таких  пережитками вдасться позбутися. На його думку, взагалі-то, з військової та цивілізаційної точки зору, ми зробили диво. Прийнято вважати, що в української державності немає історії успіху. Але підняти армію з нічого, з потерті, з могили, створити в умовах війни ефективну систему оборони, всупереч протидії власного керівництва – це успіх настільки унікальний і грандіозний, що тільки загальна психологічна інфантильність українського суспільства поки не дозволяє оцінити його повною мірою».

При цьому аналітик нагадує, що «керівництво західних країн, в своєму військово-політичному плануванні, зовсім реально виходило, що росіяни в 2014 році захоплять всю Лівобережну Україну по Дніпро протягом двох місяців». Насправді, підкреслює він, росіяни, «поклавши в наші чорноземи пару десятків тисяч своїх трупів, не вийшли навіть на адмінкордони Луганської та Донецької областей, наші війська стоять на околицях столиць «молодих республік». І просуваються вперед. І це – абсолютна чудо, зроблене нашими з вами руками».

Арестиович робить висновок:  «Пропаганда «російської військової  могутності» – на 80% блеф. Ні, для нас вони, як і раніше, представляють серйозну небезпеку, але при будь-якій спробі «повномасштабного» вторгнення, їх чекає тут військова і політична поразка. Важка. Понти – їх основна зброя, яке перестане, нарешті, працювати. Особливо, з приходом душки – Трампа. І мораль номер два: ми не прокляті, ми можемо, ми вміємо, ми перемагаємо».