Саме в Луцьку,як свідчать історичні джерела,у XVII столітті майбутній Гетьман України Іван Виговський розпочав свою діяльність. Тут і сформувався він як особистість,як патріот України. Про це й лаконічно розповідає Меморіальна дошка роботи скульптора та художника Миколи Кумановського,встановлена 10 років тому на будівлі Художнього музею,що на території замку.

Івана Виговського,члена Луцького православного братства,колишнього урядника Луцького староства,5 вересня 1657 року на козацькій раді у Чигирині було обрано гетьманом. Незалежницька політика Виговського занепокоїла царський уряд. Спочатку Москва пообіцяла піти на поступки,забрати свої гарнізони з Києва та інших українських міст. Та коли до Києва підійшло козацьке військо на чолі з братом гетьмана Данилом,воєвода Василь Шерємєтьєв несподівано на нього напав. Одночасно з півночі в українські землі увійшло військо воєводи Григорія Ромодановського,який намагався взяти Лохвицю.

А в січні 1659 року з Москви вирушило 150 тисячне військо на чолі з князем Олексієм Трубєцким. На початку травня це військо підійшло під Конотоп і взяло в облогу його залогу,якою командував ніжинський полковник Григорій Гуляницький. Козаки мужньо оборонялися проти численного ворога понад 70 днів і дочекалися підмоги.

7 липня під Конотоп підійшли основні сили українського війська на чолі з гетьманом та татарські союзники. Наступного дня зранку Виговський,сховавши більшу частину свого війська за річкою Соснівка,з невеликим відділом атакував московське військо,що взяло в облогу Конотоп. Після такого успіху козаки не розпочали бою з силами,що переважали їх,і почали відходити,імітуючи втечу. Московські війська почали їх переслідувати,забувши про обережність,і наштовхнулися на основні сили українського війська. Розгром був величезним,рештки московського війська втекли з України. Загалом москалів під Конотопом було вбито 40 тисяч та захоплено в полон понад 15 тисяч.

«Цвіт московської кінноти,що здійснив щасливі походи 54-го та 55-го років,згинув в один день; полонених дісталось переможцям тисяч п`ять; нещасних вивели на відкрите місце і різали,як баранів: так домовились між собою союзники хан кримський та гетьман Війська Запорозького! Ніколи вже після цього московський цар не мав змоги вивести в поле такого сольного ополчення. В жалобному одязі вийшов Олексій Михайлович до народу,і жах напав на Москву… Після здобуття стількох міст,після взяття столиці литовської царствуючий град затрясся за власну безпеку: у серпні люди всіх чинів за государевим указом поспішали на земляні роботи для укріплення Москви»,– писав про події літа 1659 року московський історик ХІХ століття Сергій Соловйов.

На жаль,українці не зуміли скористатися цією феноменальною перемогою над найпідлішим ворогом. А сам уже екс-Гетьман Іван Виговський загинув у березні 1664 року.