Україна входить до 29 країн-лідерів за кількістю самогубств. Відтак, в країні планують створити загальнонаціональну гарячу лінію з психологічної підтримки. Чому знадобився такий крок – пише НВ.

Про створення гарячої лінії 11 листопада повідомила виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун у Facebook після підписання меморандуму про співпрацю між Україною та Австралією.

Відвідуючи напередодні Сідней із робочим візитом, вона зустрілася із Колманом О’Дрісколлом – гендиректором єдиної гарячої лінії психологічної підтримки та протидії самогубствам в Австралії. За словами Супрун, українці зможуть отримати психологічну допомогу в будь-який час, адже лінія працюватиме в цілодобовому режимі без вихідних. А за підтримки посольства Австралії в Україні буде розпочато відбір кандидатів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ) станом на серпень 2018 року, щорічно близько 800 тис. людей у світі здійснюють самогубство. Однак людей, які намагалися вчинити такий крок, щорічно нараховується близько 20 млн. Експерти організації стверджують, що це спричиняє психологічні наслідки як для самогубця, так і для щонайменше шести осіб в його оточенні.

Завершення життя таким способом є другою основною причиною смерті серед молодих людей віком від 15 до 29 років. На країни з низьким та середнім рівнем доходу припадає 80% самогубств у світі. Для цього найчастіше використовують пестициди, повішення та вогнепальну зброю.

За показником самогубств ВОЗ поділяє країни на три групи: у категорії “високий та дуже високий рівень самогубств” відбувається близько 20 смертей на 100 тис. населення щорічно.

Перші сходинкии в цій групі посідають Гайана, Республіка Корея та Шрі-Ланка. Україна також входить до цієї групи та займає 19 місце з 29 країн .

Вдвічі менше людей покінчують з життям самогубством у таких країнах як Німеччина, Киргизстан та Швейцарія, які очолюють групу із низьким рівнем самогубств. Натомість найменше таких випадків в Єгипті, на Гаїті та на Ямайці. Там цей рівень дорівнює майже нулю.

Про ідею створення служби психологічної підтримки в МОЗ заявляли ще в лютому цього року.

Ті, хто насправді потребують такої підтримки, зазвичай, не знають про існування подібних служб та їхні номери телефонів, говорить у коментарі Радіо НВ Тетяна Бєлавіна, старший науковий співробітник, доцент кафедри психології Таврійського національного університету. За її словами, існування такої служби – це позитивний момент, проте розраховувати на її високоефективність не варто.

Людей, яким потрібна така допомога в Україні дуже багато, зважаючи на ситуацію в країні – зокрема, збройний конфлікт на сході, соціальне та економічне становище.