Ігор Попов передовсім зазначає,що «перезавантаження відносин США з Росією,можлива перемога Ф.Фійона на виборах у Франції,конкурентна виборча кампанія в Німеччині очевидно поєднаються із втомою Заходу від невирішеної воєнної ситуації в Україні. Уже готується апдейт Мінських угод,який назвуть «дорожною картою» їх виконання… Захід та Росія оголосять про готовність надати значні кошти для фінансування відновлення Донбасу,і українській владі навіть дозволять оголосити це перемогою,а російські гроші – репараціями».
 
На його думку,розвиток економічної ситуації в Україні можна назвати стагнацією. «Прогноз росту ВВП до 2% на рік дає можливість говорити про мінімальний відновлювальний ріст,але не про якісь економічні прориви,- вважає аналітик. – Влада пропонує приватизацію стратегічних підприємств та землі сільськогосподарського призначення,що в даних умовах приведе лише до зловживань,а зібрані кошти будуть використані для латання дірок в соціальних видатках. На жаль,іноземні інвестори не висловили довіри цій владі і відмовилися від реальних мільярдних інвестицій в Україну».
 
У той же час,наголошує Попов,в Україні триватиме імітація боротьби з корупцією. Це полягатиме в тому,що тема корупції буде підніматися у скандальних журналістських розслідуваннях та витоках інформації,сюжетні лінії «амбарна книга»,«список Онищенка» та «офшорні фірми» будуть продовжені.
 
Україна також ставить перед собою два публічні завдання для перемоги у 2017 році на Європейському дипломатичному напрямку: скасування короткотермінових туристичних шенгенських віз («безвіз») та ратифікація Угоди про Асоціацію. Але «обидва завдання будуть проходити із ускладненнями та зривами графіків»,оскільки «взагалі,в Європі спостерігається тренд євроскептицизму,який у поєднанні із негативним ставленням до безпорадної і корумпованої української влади ускладнює прийняття будь-яких рішень на користь України». При цьому,не сумнівається він,«трудова еміграція до окремих країн продовжиться»,у чому має бути зацікавлена і влада,оскільки «перекази від заробітчан стають головним джерелом надходження валюти,перегнавши доходи від експорту продукції металургії та сільського господарства».
 
Зазначаючи,що «експропріація майна та корупційних схем олігархів почалася вже у 2016 році і буде продовжена у 2017»,Попов резюмує: «На жаль,метою цього процесу є не повернення активів державі чи наповнення бюджету,але перерозподіл власності та консолідація ресурсу у 1-2 крупних фінансово-політичних груп». На переконання аналітика,«тиск на олігархів буде успішним до того моменту,коли вони об’єднаються проти влади і нададуть фінансову і медійну підтримку процесу заміни влади. Подібних консультацій можна очікувати вже влітку 2017 року». При цьому,наголошуючи,що «боротьбу з тіньовою економікою влада вирішила розпочати з середнього класу та самозайнятого населення»,він не прогнозує,чи підтримає середній клас плани олігархату.
 
Попов робить висновки,що чинна «влада зможе підтримувати діючу економічну модель з мінімальним ростом ВВП виключно за рахунок зовнішніх запозичень. Реформи проводитимуться лише декларативно,децентралізація трансформується у концентрацію фінансів і повноважень у центрі». Водночас він попереджає,що «існує реальна загроза реваншу проросійських сил,на фоні недовіри до влади та росту соціальної напруги. Є вірогідність проведення позачергових парламентських виборів наприкінці 2017 року «для випуску пару»,в разі їх оголошення виборча кампанія буде дуже складною,із зовнішнім втручанням,а результати можуть бути не сприйняті частиною суспільства чи окремими регіонами».
 
На переконання аналітика,суттєво «покращити ситуацію зможе лише наступна генерація влади,яка базуватиме свою політику на жорстокій і результативній боротьбі з топ-корупцією,розвитку промислового виробництва,прагматизмі у відносинах зі стратегічними партнерами,побудові справедливої соціальної держави. Не зважаючи на суспільний запит на «нового Месію»,подібне завдання може бути реалізоване скоріше за все коаліцією кількох політичних сил».