Війна в Донбасі: як примусити Путіна до миру? З цього приводу  в однойменній публікації у виданні «Дзеркало тижня» розмірковує політолог та журналіст Юрій Бутусов. На його думку, Росія  п’ятий рік веде бойові дії в Донбасі, бо вважає, що це найефективніший спосіб впливати на ситуацію в Україні.

Бутусов зазначає: «Застосування військової сили показує, що Росія не збирається себе обмежувати, що Путін має намір і далі використовувати недипломатичні методи у відносинах з Україною. І тому можна багато повторювати слова  «мир»,  «вимагаємо миротворців», «вимагаємо дотримуватися Будапештського меморандуму», але всі ці слова — просто стрясання повітря, всього цього Путін не визнає. Миру і незалежності для України нам ніхто не подарує – цього слід домогтися, це має стати метою державної політики».

Він підкреслює, що «Росія почала війну не для того, щоб її закінчити, а для того, щоб отримати інструмент тиску на Україну і щоб використати війну в Донбасі як розмінну монету у визнанні Україною окупації Криму. Оскільки Україна й увесь світ не визнають захоплення Криму, Росія продовжуватиме війну. Втручання у внутрішні справи воєнними методами — типова стратегія для радянської і пострадянської імперії. За таким сценарієм Путін продовжує діяти в Карабаху, Молдові, Грузії, Таджикистані, Сирії. Цей сценарій застосовується і в Україні. Росія використовує не тільки фінансові й економічні важелі, а й танки з піхотою».

Роздумуючи про плани Кремля, Бутусов нагадує: «По-перше, РФ не має цілей окупувати Україну або навіть її частину без гарантій, що це призведе до зміни політичного режиму в Києві. По-друге, РФ не має сил, достатніх для проведення широкомасштабного наступу на Центральну Україну». За його прогнозом, «щоб вийти на Дніпро, Росії доведеться докласти зусиль, до яких вона наразі не готова навіть технологічно. А саме — провести мобілізацію армії, бо діючі російські сухопутні та повітрянодесантні війська налічують усього близько 360 тисяч чоловік. Тобто російська кадрова армія, призначена для наземних бойових дій, має досить обмежену чисельність. Більше двох третин цього особового складу — це допоміжні, адміністративні структури, непридатні для бойових операцій. Бойовий склад російської наземної армії, яка може бути зосереджена для удару по Україні, не може перевищувати 100 тисяч осіб, за максимальними розрахунковими цифрами. Тобто ніякої кратної переваги в силах російська армія, порівняно з українською, не має».  А відтак підкреслює: «Сьогодні, незважаючи на величезні проблеми й інституційну слабкість нашої армії, відсутність стратегії розвитку, чотири роки війни дозволили створити в країні унікальний мобілізаційний ресурс, понад 300 тисяч осіб здобули певний досвід бойових дій, створено запаси матеріального забезпечення».

Загалом же, наголошує експерт, «Україна цілком здатна перемогти у війні з Росією. Але першою умовою такої перемоги мають стати визначення стратегії і планування. Треба починати з визначення мети, етапності її досягнення, часу та ресурсів. Але перемоги ніколи не добитися тим, хто думає й говорить тільки про мир, доки нашу землю топчуть окупанти. Перемога у війні приходить до тих, у кого є розуміння цілей і воля їх досягти».