Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, на своїй сторінці у Facebook аналізує церковну ситуацію в Україні. На його думку, наша держава зараз опинилася як геополітичний вузол Європи.

Після об’єднавчого собору15 грудня, зазначає Горбач, «Україна має цілих три церкви, що апелюють до Київської традиції християнства: Православну церкву України, визнану Константинополем, Греко-Католицьку церкву, визнану Римом, і Українську православну церкву, яку визнає Москва. Це справжній геополітичний вузол.І розв’язати його ми зможемо лише у взаємодії з іншими причетними до його створення силами: Константинополем, Римом і Москвою».

Тепер, констатує він, «в Україні, яка веде справедливу оборонну війну проти Москви, співіснують дві версії православ’я: українська і російська. І це справді різні версії православ’я, а не просто дві різні церковні організації».

З іншого боку, уточнює аналітик, «Україні, яка веде справедливу оборонну війну з Москвою, допомагають і допомагатимуть інші центри церковної влади. Ми побачили це на прикладі Томоса від Константинополя. Побачили і з Риму.Справа у тому, що дотепер екуменічний діалог на вищому рівні вели Папа Римський з Патріархом Московським. І Гаванська декларація – цьому доказ. Так відбувалося тому, що у Римі виразником інтересів світового православ’я бачили саме Москву, а не Константинополь. Не з релігійних, а із суто політичних міркувань – через неспівмірну чисельність вірних».

За припущенням Горбача, «тепер же ситуація може принципово змінитися, Москва втратила монополію на православ’я! Відтепер у Європі й далі мають розуміти, що православне не означає російське. І якщо підтримати українську версію православ’я, то цієї монополії вже ніколи не буде, а там і лідерство у православному світі перейде… ні, не до України, а до Константинополя. І міжконфесійний діалог старому Римові потрібно вести знову з Новим Римом, а не з якимось  «третім».

Він також нагадує, що «у Гаванській декларації, підписаній 13 лютого 2016 року Папою Франциском і Патріархом Кирилом,  зазначалося, що Унія 1596 року була… помилкою». Тому  цей факт, припускає аналітик, «відкриває шлях до об’єднання УГКЦ з новоствореною Київською митрополією. За умови, звісно, доброї волі з боку двох українських церков Київської традиції, а також згоди Риму і Константинополя. І саме це може бути приводом для надання українській церкві статусу Патріархату.
Отака сподівано-несподівана метаморфоза може нас чекати у перспективі 5-10 років».А наостанок він резюмує: «Так що тема церкви на сьогодні стоїть не як релігійна проблема, а як проблема передусім політична, причому, геополітична».