У 22-річного загиблого на Сході волинянина Андрія Волоса залишилась вагітна дружина та хвора мати. Про це повідомляє ІА Волинські новини.

Юнак лише з дев’ятої спроби потрапив до лав ЗСУ, аби захищати Україну від російської агресії на Сході. Куля снайпера під час бою 28 червня обірвала його життя. У хлопця, який в 19-річному віці пішов на фронт, залишилась важкохвора мама і вагітна дружина.

Керівник Спілки воїнів АТО Волині Олександр Серватович, хрещений батько загиблого, розповів, що Андрій в 19-річному віці 9 разів намагався потрапити добровольцем на війну, подавав документи у батальйон «Світязь», проте йому відмовляли через брак досвіду.

Як каже сільський голова Омельного, де жила його матір, хлопець вже повертався додому, коли йому подзвонили з Ківерцівського військкомату і запропонували підписати контракт на 3 роки.

«Він був з простої сім’ї. Дуже хороша людина, доброї душі хлопець, неконфліктний, ніколи мухи не образить», – пригадує юнака сільський голова Омельного Василь Зінчук.

Олександр Серватович каже, що хлопець народився і навчався, а згодом жив у Луцьку з вітчимом. Потому придбали будинок у селі Омельне Ківерцівського району, там жила його мама. Останнім часом вона важко хворіла, за день до загибелі сина їй зробили операцію з видалення пухлини, зараз вона перебуває у реанімації.

Рівно за місяць до дня загибелі хлопець одружився, молода дружина завагітніла, подружжя чекало на дитину.

«Місяць тому ми їздили на заручини. В Андрія вже закінчувався цього року контракт, він хотів повернутись додому, бути з сім’єю», – пригадує Олександр Серватович.

Вітчим просив Андрія повернутись на деякий час додому, аби доглянути за важкохворою мамою. Проте командир не відпустив юнака, хоча у того і була довідка з лікарні.

«Андрій стояв на самому небезпечному блокпості, там почалося пекло – обстріли артилерії, мінометів, стрілецькою зброєю. Куля снайпера пройшла рівно між пластинами бронежилета і потрапила Андрію в серце. Командир спробував дістати Андрія, але снайпер «зняв» і його», – розповідає про останній бій хлопця його Олександр Серватович.

Більшу частину життя Андрій прожив у Луцьку, тому друзі пропонували, аби його поховали на Алеї почесних поховань кладовища в селі Гаразджа. Проте мама наполягла, щоб сина поховали саме в Омельному.

Попрощатись із загиблим Героєм зможуть і в Луцьку – перед похованням тіло Андрія Волоса привезуть до нижнього храму Свято-Троїцького кафедрального собору. День і годину прощання повідомлять додатково.