19-21 травня радник голови обласної державної адміністрації Тарас Яковлев перебуває із офіційними візитом на Донеччині, а саме у Волновасі – місті-побратимі Луцька. Це вже далеко не перша поїздка делегації із Волині на Донбас. Однак, цього разу привід для неї– сумний.

Нагадаємо, що уже третій рік поспіль у травні українці вшановують пам’ять військовослужбовців, котрі загинули під Волновахою у 2014 році. Трагедія, в результаті котрої знищено вісімнадцять та поранено ще десятки бійців 51-ї окремої механізованої бригади, стала своєрідною точкою неповернення. Адже саме це жорстоке та цинічне вбивство українських військовослужбовців у ніч із 21-го на 22 травня 2014 року поблизу міста Волноваха зробило очевидним той факт, що ворог в обличчі Російської Федерації не жартує, а в його планах – не лише захоплення Автономної Республіки Крим. Мешканців Волині ж ця трагедія сколихнула більше, аніж будь-кого іншого, позаяк десятеро із тих, кого позбавили життя, – уродженці міст та районів області.

Відтак, Тарас Яковлев відвідав місце загибелі співробітника Служби Безпеки України Дмитра Мандзика та поклав квіти до меморіальної дошки, що була встановлена на його честь у Волновасі. Сьогодні ж, 21 травня цього року, він візьме участь у вшануванні пам’яті вбитих під Волновахою військовослужбовців. Про це пише прес – служба ВОДА.

Разом із тим, 19 травня 2017 року в знак дружби між Донбасом та Волинню заклали капсулу у вигляді ключа, що подібний до туристичного логотипу Луцька, у фундамент храму святого Миколи Чудотворця. У посланні до майбутніх поколінь, котре помістили в капсулі, зазначено, що церкву спорудять у пам’ять про українських воїнів, які загинули за волю і незалежність України. Крім цього, згадано імена тих, завдяки кому будівництво церкви стало можливим.

Варто зауважити, що службовці обласної державної адміністрації також долучилися до спорудження храму, перерахувавши на зазначену потребу свій одноденний заробіток. Крім цього, нещодавно відкрили окремий благодійний рахунок, на котрий усі небайдужі можуть надсилати кошти, аби іще один зведений на Донеччині храм слугував як нинішньому, так і прийдешньому поколінням українців та спонукав їх передусім прагнути до єднання, злагоди та миру.