На цьому світі стало на одну порядну і мудру людину стало менше.

Працюючи майже всі трудові роки на ниві радіожурналістики, Василь Федчук завжди залишався посередником між простим людом і тим середовищем, яке сьогодні модно називати владою…

Він став, до речі, моїм першим керівником, коли я прийшов працювати у структури Волинського радіо. Почавши з Луцького міськрайонного радіо, потім Волинського обласного, потім Радіо «Луцьк» (частково виступами на телебаченні Волинському) я щодня вітався з Василем Володимировичем у стінах Будинку радіо…

Кожна зустріч з ним супроводжувалися або настановою, або жартом. Я й досі відчуваю себе радіожурналістом, прислухаюся до інтонацій у голосі, думаю, як простими словами «зайти у вуха» співрозмовника.

Йти до людей. Ось така його думка. Бо саме спілкування з простим людом формує й досі контент інформаційного середовища. Бо там – правда від землі…

Нехай земля буде пухом нашому колезі, вчителю, заслуженому журналісту і краєзнавцю.

Працюючи поза радійним простором Волині Василь Володимирович був потужним і поважним краєзнавцем. Його дописи публікували з радістю всі волинські газети, часопис «Яровиця» і українські ЗМІ. Для прикладу, я виявив матеріал, опублікований 25 березня, 2021 року. На мою думку – це один з останніх дописів Радіожурналіста з великою букви Федчука Василя…

Я простежив публікації волинських ЗМІ і виявив, що інфи про пана Василя малувато… Його постаті станом на сьогодні не є у Вікіпедії…. Це сором наш – волиняни і журналісти… Давайте це виправляти!

Редакція «Волинь. Правди» віддає останню шану «аксакалу» волинської радіожурналістики, краєзнавцю і Людині з великої букви!

Йдіть у Вічність спокійно.

Від імені редакції – Володимир Камінський