У 10-річної Анастасії Трофимюк з Нововолинська виявили гострий мієлобластний лейкоз (рак крові). Про страшну недугу батьки дівчинки дізнались перед Великоднем і з того часу борються за життя своєї донечки. Про це пише  ТСН.ua.

За словами батька Анастасії Віталія, хвороба дуже швидко прогресує, тож дитину відправили на лікування до Туреччини. Там вона вже пройшла один курс хіміотерапії, попереду ще – 4.

Таке лікування для дитини є дуже болісним, але життєвонеобхідним. До того ж воно ще й дуже дороге. Вартість одного курсу хіміотерапії  – 20 тисяч доларів. Загалом же за лікування необхідно заплатити 100 тисяч доларів.  Батькам вже вдалось оплатити перший сеанс лікування і навіть назбирати коштів для другого, але ще для трьох курсів хіміотерапії їм не вистачає 60 тисяч доларів. Також лікарі планують зробити Анастасії пересадку кісткового мозку, де і розвинулась хвороба, а це ще 97 тисяч євро. Для родини це непідйомна сума, тож вони сподіваються на допомогу небайдужих людей.

Як у Анастасії виявили онкологічне захворювання, так як зараз почувається дитина, розповів журналістам її батько.

Про онкологію дізнались напередодні Пасхи і розпочали пошук лікарні

«Спочатку у доньки була нудота, болі у шлунку, потім виліз стоматит. Як нам згодом пояснили, це були симптоми. Потім все це почало прогресувати, піднялась температура. Вона піднімалась в один і той самий час до 39°. Коли ми її збивали, то вона різко понижувалась», – розповідає Віталій.

Батьки Анастасії тоді ще не підозрювали про онкологічне захворювання доньки і звернулись у місцеву лікарню в Нововолинську, де здали кров дитини на аналіз, щоб зрозуміти, чому донька нездужає. Опісля того, як сім’я дізналась про страшне захворювання, батьки почали пошуки лікарні, де змогла б вилікувати доньку.

«У доньки гострий мієлобластний лейкоз (ГМЛ), це найскладніша форма лейкозу. В її крові виявили дві бласти. Тобто це кістковий мозок викидає бласти в переферію, в усю кров в організмі. Після результатів аналізів з Нововолинська нас скерували до Луцька, але там нікого не було. Це було перед Пасхою, в Чистий четвер, 29 квітня. Дитячого гематолога не було на місці, тож ми одразу з Луцька поїхали в Охматдит до Києва. Туди ми приїхали ввечері, о 22:30. Там нас оглянули, викликали дитячого гематолога, ми ще раз здали аналіз. Там теж виявили бласти. Нас не поклали в Охматдит, а перевели в Першу дитячу клінічну лікарню міста Києва. Там донька пролежала один день. Обідом їй зробили пункцію кісткового мозку і в лабораторії нам підтвердили діагноз», – розповідає батько дівчинки Віталій.

За словами матері Анастасії Юлії, дитині зробили досить болісну пункцію кісткового мозку без анестезії.

«Дитині робил прокол кістки без наркозу! Двоє лікарів-гематологів обкололи місце проколу лідокаїном і робили пункцію на місцевому лідокаїні, дитина кричала так, що з розуму зійти можна…», – скаржиться мама дівчинки.

«В лікарні місця немає»

Вже наступного дня, в суботу вранці, 1 травня, Анастасію перевели в Охматдит.

«Нас не хотіли туди класти, казали, нема завідувача. Але якось з горем пополам поклали, люди допомогли. Там їй просто капали якісь розчини для підтримки. Пасха минула, на третій день свят, у вівторок (4 травня. – Ред), прийшов завідувач інтенсивної хіміотерапії в Охматдиті і сказав: »Місць в нас немає». Або чекайте, або других варіантів не було», – каже Віталій.

Але часу для очікування на хіміотерапію у Анастасії не було, адже хвороба дуже швидко прогресувала.

«Коли приїхали до Києва, то аналізи нам покази, що в кістковому мозку було 38% ураження, а в переферії – 18%. Це було 29 травня. Згодом нас виписали з Охматдиту і дали виписку. З нею ми звернулись до благодійного фонду у нас в Нововолинську. Там нам підказали знайомих, які лікують лейкоз у клініці в Анаталії, в Туреччині. Ми з ними зв’язались і вони нам допомогли із запрошенням. У цій клініці є російськомовна лікарка, яка швидко зробила нам це запрошення і в той же день ми полетіли туди, в Туреччину», – розповідає Віталій.

Ураження за 6 днів збільшились на 10%

Вже наступного дня, по приїзді до Анталії, дівчинці провели обстеження. Як виявили результати аналізів, стан дитини різко погіршився.

«Зранку ми пішли на обстеження. Діагностика показала, що ураження кісткового мозку вже було 47%, а на переферії вже було 32%. Воно швидко почало прогресувати, тобто ураження за шість днів зросло на 10%», – розповідає батько Анастасії.

Дитині одразу ж призначили перший курс хіміотерапії, який тривав 8 днів.

«Хімія попалила їй весь кишківник, вона була вся біла»

«Хіміотерапія дуже складна, донька дуже важко її перенесла. Вона була вся біла, її дуже нудило, а після курсу хімія їй попалила весь кишківник. Вона три дні мучилась з гострими болями, її дуже сильно болів живіт. Звісно, їй давали знеболювальне, але надовго їй воно не допомагало», – розповідає батько 10-річної дитини.

На дівчинку очікують ще 4 таких процедури лікування, окрім цього їй знову зробили пункцію кісткового мозку – дуже болісний прокол кістки.

«Зараз у неї показники впали до нуля, бо ж хіміотерапія вбиває всі клітини, і хороші і погані. Імунітету немає. Сьогодні їй робили пункцію кісткового мозку, але результати ще невідомі. Зараз донька ще під наркозом лежить. Лікарі сказали, що хіміотерапію будуть продовжувати. Вона має пройти 5 курсів. Один курс коштує 20 тисяч доларів. За нього ми вже заплатили, на другий вже назбирали, ну а на решту треба ще збирати кошти», – розповідає Віталій.

Загалом на хіміотерапію батькам маленької Анастасії необхідно 60 тисяч доларів. Також вони очікують на результати генетичного аналізу, який у подальшому визначить питання пересадки кісткового мозку. За таку трансплантацію їм доведеться окремо заплатити ще 97 тисяч євро.

Тож сім’я Анастасії сподівається, що знайдуться небайдужі, які зможуть допомогти врятувати життя їхньої донечки.

Підтримати лікування 10-річної дівчинки можна за реквізитами:

ПриватБанк: 5168742729599427

Трофимюк Юлія Михайлівна (мати Анастасії)

Зазначається, що гострий мієлобластний лейкоз (ГМЛ) – це онкологічне захворювання. Характеризується швидким ростом аномальних клітин, що накопичуються в кістковому мозку та периферійній крові. Хвороба прогресує швидко і зазвичай завершується трагічно за відсутності термінового лікування.