Мирослав Степанович Стефанишин народився 1 квітня 1927 року в с. Бошів неподалік від княжого Галича, що на Прикарпатті. З дитячих літ захоплювався музикою. Після закінчення середньої школи (1945 р.) вступив в Івано-Франківське музичне училище, яке закінчив у 1949 р. У 1954 році здобув вищу музичну освіту в Львівській державній консерваторії по класу професора, заслуженого діяча мистецтв УРСР Павла Муравського як диригент і викладач. З 1950 по 1952 рр. одночасно працював артистом вокального ансамблю при Львівському радіомовленні, а з 1952 по 1954 рр. – артистом оркестру народних інструментів при Львівській обласній філармонії.n nТалант Мирослава Стефанишина по-справжньому розквіт на Волині. З 1954 року він працював диригентом-хормейстером першого державного Волинського народного хору. Ним було створено ряд вокальних ансамблів та хорових колективів при багатьох промислових підприємствах та учбових закладах обласного центру. З 1961 по 1974 роки Мирослав Стефанишин – голова об’єднання самодіяльних композиторів Волині, з 1965 по 1979 – керівник жіночого вокального ансамблю і тріо при ГБО, з 1970 року – керівник народного жіночого вокального ансамблю «Калинонька» центрального універмагу, з 1980 року – керівник жіночого хору та вокального ансамблю «Лучанка» Луцького об’єднання «Промтовари». Багаторічна самовіддана практична робота з різноманітними колективами дозволила маестро Стефанишину знайти свою самобутню музичну мову, основою якої є інтонації українського народного мелосу.n nУ Луцьку Мирослав Стефанишин працював хормейстером Волинської обласної філармонії (1954–1959), пізніше – завідувачем музичної частиною обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка, з 1960 р. – старшим викладачем, завідуючим відділом музики і співів Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, а з 1969 по 1989 роки – викладачем хорового диригування Луцького державного музичного училища.n nЛюбов до музичного мистецтва, зокрема, до вокально-хорового, закоханість у ніжний, казковий волинський край, в його чудових працьовитих людей – породжують в молодого митця нескінченну наснагу до творчої праці.n nРезультатом багаторічної праці є його численні пісні, які ластівками облетіли рідну Волинь, стають здобутком всієї України. Значним є доробок М.С.Стефанишина у вивченні і популяризації волинського фольклору. Він здійснив запис близько 1300 народних пісень і мелодій, які ввійшли у збірники «Пісні Волині» (1970 р.), «Волинь у піснях» (1974 р.), «Волинське весілля» (1975 р.), «Народна творчість Волині» (1987 р.).n nПрониклива, жива, задушевна, професійна музика М.Стефанишина, живильним джерелом якої є народний мелос, відзначається особливою мелодійністю, врівноваженістю і свіжістю ритмів. Вона органічно, правдиво і переконливо відтворює зміст і настрій поетичного слова, художнього образу. Творчий доробок М.Стефанишина, керівника Волинської обласної організації Національної ліги українських композиторів (з 1996 р.), понад 500 оригінальних творів, а також більше півтисячі обробок, аранжувань та перекладів українських народних пісень і творів сучасних композиторів для різних ансамблів і хорів.n nУ 2004році він удостоєний звання лауреата обласної літературно-мистецької премії імені Степана Кривенького за вагомий внесок у справу національного та культурного відродження України, активну творчу і громадську діяльність.n nУ листопаді 2006 року Указом Президента України М.С.Стефанишину присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України». Вдячно і захоплено про творчі здобутки майстра говорять тисячі і тисячі наших краян, котрим поталанило відчути на собі цілющу силу пісенного мистецтва М.Стефанишина. Він же віддячив Волині зворушливими піснями, витворивши власну музичну мову, котра базується на глибинному знанні сутності музики й українського народного мелосу.n n«Волинська правда» сердечна вітає Маестро зі славним ювілеєм. Хай береже Вас Господь, дорогий Мирославе Степановичу, на многії і благії літа, даруючи свято Творчості.n n